УКР
УКР

Video: В Інтернеті намагаються очорнити Святослава Вакарчука за допомогою маніпуляцій

Не кожен здатний розпізнати маніпуляції громадською думкою. Вони часто маскуються за авторитетними джерелами чи громадською активністю. Шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук нещодавно зіткнувся з проявом однієї з таких маніпуляцій.

Святслав Вакарчук фото

Днями мені в Youtube на очі потрапив один ролик. Він вискочив як реклама перед переглядом кліпу, який я хотів подивитися. Це були уривки інтервю всесвітньовідомого фінансиста Джорджа Сороса з українськими субтитрами. Ролик обіцяв, що незабаром Сорос вчинить щось жахливе в Україні. І раптом я осягнув, як нахабно, грубо і цинічно хтось намагається маніпулювати нашою думкою. Спробую пояснити все по-порядку.

При чому тут Сорос і Україна? Інтерв’ю, яке використали для замовного ролика, було записане 20 років тому американським каналом CBS. Зрозуміло, що фрази вирвали з контексту і перекрутили їхню суть. Ролик був створений у примітивному а-ля блогерському стилі. Хоча він йшов як проплачена реклама. Остання активність фінансиста Джорджа Сороса, пов’язана з нашою державою, була ще років 15 тому. Тоді він активно підтримував громадські рухи в нашій державі, надаючи їм гранти.

Виявилося, що зараз його передусім переймає доля Євросоюзу. Про Україну він не згадує. Тоді чому раптом Сорос з’явився в українському сегменті Youtube та ще й в такому негативному контексті? Низка українських Інтернет-видань написала з посиланням на статтю в американській газеті The Washington Times, що Сорос спонсорує співака Святослава Вакарчука і готує того до майбутніх президентських виборів. Першими інформацію розмістили сайти «Вєсті» та «Страна.ua», співвласником яких себе називає Ігор Гужва. Прокуратура завела на нього кримінальну справу за вимагання хабаря, і на початку року на він втік закордон. Також одним із перших статтю опублікував сайт «Украина.ру», який належить сумнозвісному російському пропагандистському інформагентству Russia Today. Після цього публікацію передрукували з десяток маргінальних Інтернет-ресурсів.

Я зацікавився першоджерелом – статтею у The Washington Times. Це газета республіканської партії США. Проте публікація про Сороса не була редакційною статтею, а знаходилася у розділі «Думки», тобто це колонка незалежних авторів, під якими видання зазвичай пишуть: «Думки авторів можуть не співпадати з позицією редакції».

Автор статті – якийсь експерт Тодд Вуд. У 90-х він служив пілотом військового гелікоптера. У двохтисячних перекваліфікувався у фінансиста. А коли й цим не склалося, став експертом з Росії та країн колишнього Радянського Союзу. Він є головним редактором сайту «Царізм.ком», а на його сторінці вказано, що він живе між Вашингтоном та Москвою. Зрозуміло, що стаття у The Washington Times – це заказуха, і її мета – очорнити Вакарчука. Це улюблений прийом пропагандистів – надрукувати замітку у авторитетному виданні, а потім видавати її за редакційну статтю, таким чином надаючи легітимності відвертій брехні.

Але кому знадобилася уся ця складна і недешева медіакампанія? Відповідь очевидна. Комусь із лідерів політичних рейтингів. Хто боїться, що Святослав Вакарчук справді піде в президенти. І хоча він досі лише спростовував свою участь у майбутніх президентських виборах, нинішня хвиля чорного піару проти нього – це попередження.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Вакарчук та Зеленський: чи є в артистів реальний шанс стати президентом?

В Інтернеті намагаються очорнити Святослава Вакарчука за допомогою маніпуляцій

0 Коментувати

Не кожен здатний розпізнати маніпуляції громадською думкою. Вони часто маскуються за авторитетними джерелами чи громадською активністю. Шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук нещодавно зіткнувся з проявом однієї з таких маніпуляцій.

Святслав Вакарчук фото

Днями мені в Youtube на очі потрапив один ролик. Він вискочив як реклама перед переглядом кліпу, який я хотів подивитися. Це були уривки інтервю всесвітньовідомого фінансиста Джорджа Сороса з українськими субтитрами. Ролик обіцяв, що незабаром Сорос вчинить щось жахливе в Україні. І раптом я осягнув, як нахабно, грубо і цинічно хтось намагається маніпулювати нашою думкою. Спробую пояснити все по-порядку.

При чому тут Сорос і Україна? Інтерв’ю, яке використали для замовного ролика, було записане 20 років тому американським каналом CBS. Зрозуміло, що фрази вирвали з контексту і перекрутили їхню суть. Ролик був створений у примітивному а-ля блогерському стилі. Хоча він йшов як проплачена реклама. Остання активність фінансиста Джорджа Сороса, пов’язана з нашою державою, була ще років 15 тому. Тоді він активно підтримував громадські рухи в нашій державі, надаючи їм гранти.

Виявилося, що зараз його передусім переймає доля Євросоюзу. Про Україну він не згадує. Тоді чому раптом Сорос з’явився в українському сегменті Youtube та ще й в такому негативному контексті? Низка українських Інтернет-видань написала з посиланням на статтю в американській газеті The Washington Times, що Сорос спонсорує співака Святослава Вакарчука і готує того до майбутніх президентських виборів. Першими інформацію розмістили сайти «Вєсті» та «Страна.ua», співвласником яких себе називає Ігор Гужва. Прокуратура завела на нього кримінальну справу за вимагання хабаря, і на початку року на він втік закордон. Також одним із перших статтю опублікував сайт «Украина.ру», який належить сумнозвісному російському пропагандистському інформагентству Russia Today. Після цього публікацію передрукували з десяток маргінальних Інтернет-ресурсів.

Я зацікавився першоджерелом – статтею у The Washington Times. Це газета республіканської партії США. Проте публікація про Сороса не була редакційною статтею, а знаходилася у розділі «Думки», тобто це колонка незалежних авторів, під якими видання зазвичай пишуть: «Думки авторів можуть не співпадати з позицією редакції».

Автор статті – якийсь експерт Тодд Вуд. У 90-х він служив пілотом військового гелікоптера. У двохтисячних перекваліфікувався у фінансиста. А коли й цим не склалося, став експертом з Росії та країн колишнього Радянського Союзу. Він є головним редактором сайту «Царізм.ком», а на його сторінці вказано, що він живе між Вашингтоном та Москвою. Зрозуміло, що стаття у The Washington Times – це заказуха, і її мета – очорнити Вакарчука. Це улюблений прийом пропагандистів – надрукувати замітку у авторитетному виданні, а потім видавати її за редакційну статтю, таким чином надаючи легітимності відвертій брехні.

Але кому знадобилася уся ця складна і недешева медіакампанія? Відповідь очевидна. Комусь із лідерів політичних рейтингів. Хто боїться, що Святослав Вакарчук справді піде в президенти. І хоча він досі лише спростовував свою участь у майбутніх президентських виборах, нинішня хвиля чорного піару проти нього – це попередження.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Вакарчук та Зеленський: чи є в артистів реальний шанс стати президентом?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

20.06.2018 14:40
Завантаження...

Ведучі каналу

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: