УКР
УКР

Video: Українка розповіла про особливості життя в Індії

Уже майже п’ять років Ангеліна в Індії, за цей час вона обжилася в країні. Дівчина розповіла, як звикала до місцевих продавців, які вбивають курку на очах у покупців. Про водіїв, для яких правила дорожнього руху – порожній звук. І про худобу, яка пасеться просто на проїжджій частині.

інійська жінка йде на ринку

Перший час Ангеліні доводилося їсти лише овочі, бо місцева їжа не подобалася, а на ринках, які вона знала, нічого більше і не продавалося. До речі, щоб вийти на ринок, Ангеліна вдягала на себе купу одягу, адже індійські вулиці для білої жінки – не найбезпечніше місце, тому маскувалася, як могла.

«Я виходила в довгих сарафанах в підлогу, плечі обов'язково повинні бути прикриті, намотувала хустку на голову і йшла на ринок. Купувала всякі овочі, тому що на найближчих ринках не можна було купити курку, рибу, я не знала, де це продається», – розповідає Ангеліна.

Зараз усе це для українки в минулому. Вона знайшла великий ринок, де продається все, і ходить туди разом з чоловіком. До речі, курку, яку так довго шукала Ангеліна, продають дуже свіжу, адже їй відрубують голову прямо перед клієнтами і чистять.

Окрім курки, на цьому ринку є абсолютно різна риба і морепродукти за доступною ціною. Імпортні товари в індійській столиці Нью-Делі же дорогі. Плитка шоколаду – 295 рупій, це 115 гривень, 250 грамів меду – 735 рупій, це майже 290 гривень. Система розрахунку на місцевому ринку не така, як у нас, тут платять одразу за всі продукти на виході з ринку.

В Індії є особливий транспорт, називається він моторікша. Це щось схоже на мопед але триколісний, є ще велорикша – це велосипед із місцями для пасажирів. І тих, і інших в Індії дуже багато, проїзд в них коштує копійки, але Ангеліна не прихильниця цього виду транспорту, принаймні моторікши не викликають довіри в українки. Моторікши небезпечні, на думку Ангеліни, а от велорікши просто непорядні – з іноземців здеруть подвійну чи навіть потрійну ціну за проїзд.

Є і більш звичний нам громадський транспорт в Індії – автобуси. Але зупиняються вони не на зупинках, як в Україні, а просто, де їм заманеться.

«Тобто автобус взагалі не доїжджає до автобусної зупинки і не під'їжджає до бордюру, просто зупиняється, де йому зручно, посеред дороги, і все», – розповідає Ангеліна.

Місцевих автомобілів теж складно назвати добропорядними, вони часто перелаштовуються з одного місця дороги в інше і при цьому навіть не згадують про поворотники. Але це ще квіточки. Місцеві пішоходи – ось що по-справжньому шокувало Ангеліну. Бики гуляють посеред дороги, а ти як хочеш – так і проїжджай.

Дивіться також: Емігрантка розповіла про жахи індійської столиці

Українка розповіла про особливості життя в Індії

0 Коментувати

Уже майже п’ять років Ангеліна в Індії, за цей час вона обжилася в країні. Дівчина розповіла, як звикала до місцевих продавців, які вбивають курку на очах у покупців. Про водіїв, для яких правила дорожнього руху – порожній звук. І про худобу, яка пасеться просто на проїжджій частині.

інійська жінка йде на ринку

Перший час Ангеліні доводилося їсти лише овочі, бо місцева їжа не подобалася, а на ринках, які вона знала, нічого більше і не продавалося. До речі, щоб вийти на ринок, Ангеліна вдягала на себе купу одягу, адже індійські вулиці для білої жінки – не найбезпечніше місце, тому маскувалася, як могла.

«Я виходила в довгих сарафанах в підлогу, плечі обов’язково повинні бути прикриті, намотувала хустку на голову і йшла на ринок. Купувала всякі овочі, тому що на найближчих ринках не можна було купити курку, рибу, я не знала, де це продається», – розповідає Ангеліна.

Зараз усе це для українки в минулому. Вона знайшла великий ринок, де продається все, і ходить туди разом з чоловіком. До речі, курку, яку так довго шукала Ангеліна, продають дуже свіжу, адже їй відрубують голову прямо перед клієнтами і чистять.

Окрім курки, на цьому ринку є абсолютно різна риба і морепродукти за доступною ціною. Імпортні товари в індійській столиці Нью-Делі же дорогі. Плитка шоколаду – 295 рупій, це 115 гривень, 250 грамів меду – 735 рупій, це майже 290 гривень. Система розрахунку на місцевому ринку не така, як у нас, тут платять одразу за всі продукти на виході з ринку.

В Індії є особливий транспорт, називається він моторікша. Це щось схоже на мопед але триколісний, є ще велорикша – це велосипед із місцями для пасажирів. І тих, і інших в Індії дуже багато, проїзд в них коштує копійки, але Ангеліна не прихильниця цього виду транспорту, принаймні моторікши не викликають довіри в українки. Моторікши небезпечні, на думку Ангеліни, а от велорікши просто непорядні – з іноземців здеруть подвійну чи навіть потрійну ціну за проїзд.

Є і більш звичний нам громадський транспорт в Індії – автобуси. Але зупиняються вони не на зупинках, як в Україні, а просто, де їм заманеться.

«Тобто автобус взагалі не доїжджає до автобусної зупинки і не під’їжджає до бордюру, просто зупиняється, де йому зручно, посеред дороги, і все», – розповідає Ангеліна.

Місцевих автомобілів теж складно назвати добропорядними, вони часто перелаштовуються з одного місця дороги в інше і при цьому навіть не згадують про поворотники. Але це ще квіточки. Місцеві пішоходи – ось що по-справжньому шокувало Ангеліну. Бики гуляють посеред дороги, а ти як хочеш – так і проїжджай.

Дивіться також: Емігрантка розповіла про жахи індійської столиці

12.09.2018 17:00
Завантаження...

Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Гарячі матеріали

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору