УКР
УКР

Video: Українка розповіла про особливості життя в Індії

Уже майже п’ять років Ангеліна в Індії, за цей час вона обжилася в країні. Дівчина розповіла, як звикала до місцевих продавців, які вбивають курку на очах у покупців. Про водіїв, для яких правила дорожнього руху – порожній звук. І про худобу, яка пасеться просто на проїжджій частині.

інійська жінка йде на ринку

Перший час Ангеліні доводилося їсти лише овочі, бо місцева їжа не подобалася, а на ринках, які вона знала, нічого більше і не продавалося. До речі, щоб вийти на ринок, Ангеліна вдягала на себе купу одягу, адже індійські вулиці для білої жінки – не найбезпечніше місце, тому маскувалася, як могла.

«Я виходила в довгих сарафанах в підлогу, плечі обов'язково повинні бути прикриті, намотувала хустку на голову і йшла на ринок. Купувала всякі овочі, тому що на найближчих ринках не можна було купити курку, рибу, я не знала, де це продається», – розповідає Ангеліна.

Зараз усе це для українки в минулому. Вона знайшла великий ринок, де продається все, і ходить туди разом з чоловіком. До речі, курку, яку так довго шукала Ангеліна, продають дуже свіжу, адже їй відрубують голову прямо перед клієнтами і чистять.

Окрім курки, на цьому ринку є абсолютно різна риба і морепродукти за доступною ціною. Імпортні товари в індійській столиці Нью-Делі же дорогі. Плитка шоколаду – 295 рупій, це 115 гривень, 250 грамів меду – 735 рупій, це майже 290 гривень. Система розрахунку на місцевому ринку не така, як у нас, тут платять одразу за всі продукти на виході з ринку.

В Індії є особливий транспорт, називається він моторікша. Це щось схоже на мопед але триколісний, є ще велорикша – це велосипед із місцями для пасажирів. І тих, і інших в Індії дуже багато, проїзд в них коштує копійки, але Ангеліна не прихильниця цього виду транспорту, принаймні моторікши не викликають довіри в українки. Моторікши небезпечні, на думку Ангеліни, а от велорікши просто непорядні – з іноземців здеруть подвійну чи навіть потрійну ціну за проїзд.

Є і більш звичний нам громадський транспорт в Індії – автобуси. Але зупиняються вони не на зупинках, як в Україні, а просто, де їм заманеться.

«Тобто автобус взагалі не доїжджає до автобусної зупинки і не під'їжджає до бордюру, просто зупиняється, де йому зручно, посеред дороги, і все», – розповідає Ангеліна.

Місцевих автомобілів теж складно назвати добропорядними, вони часто перелаштовуються з одного місця дороги в інше і при цьому навіть не згадують про поворотники. Але це ще квіточки. Місцеві пішоходи – ось що по-справжньому шокувало Ангеліну. Бики гуляють посеред дороги, а ти як хочеш – так і проїжджай.

Дивіться також: Емігрантка розповіла про жахи індійської столиці

Українка розповіла про особливості життя в Індії

0 - 0 Коментувати

Уже майже п’ять років Ангеліна в Індії, за цей час вона обжилася в країні. Дівчина розповіла, як звикала до місцевих продавців, які вбивають курку на очах у покупців. Про водіїв, для яких правила дорожнього руху – порожній звук. І про худобу, яка пасеться просто на проїжджій частині.

інійська жінка йде на ринку

Перший час Ангеліні доводилося їсти лише овочі, бо місцева їжа не подобалася, а на ринках, які вона знала, нічого більше і не продавалося. До речі, щоб вийти на ринок, Ангеліна вдягала на себе купу одягу, адже індійські вулиці для білої жінки – не найбезпечніше місце, тому маскувалася, як могла.

«Я виходила в довгих сарафанах в підлогу, плечі обов’язково повинні бути прикриті, намотувала хустку на голову і йшла на ринок. Купувала всякі овочі, тому що на найближчих ринках не можна було купити курку, рибу, я не знала, де це продається», – розповідає Ангеліна.

Зараз усе це для українки в минулому. Вона знайшла великий ринок, де продається все, і ходить туди разом з чоловіком. До речі, курку, яку так довго шукала Ангеліна, продають дуже свіжу, адже їй відрубують голову прямо перед клієнтами і чистять.

Окрім курки, на цьому ринку є абсолютно різна риба і морепродукти за доступною ціною. Імпортні товари в індійській столиці Нью-Делі же дорогі. Плитка шоколаду – 295 рупій, це 115 гривень, 250 грамів меду – 735 рупій, це майже 290 гривень. Система розрахунку на місцевому ринку не така, як у нас, тут платять одразу за всі продукти на виході з ринку.

В Індії є особливий транспорт, називається він моторікша. Це щось схоже на мопед але триколісний, є ще велорикша – це велосипед із місцями для пасажирів. І тих, і інших в Індії дуже багато, проїзд в них коштує копійки, але Ангеліна не прихильниця цього виду транспорту, принаймні моторікши не викликають довіри в українки. Моторікши небезпечні, на думку Ангеліни, а от велорікши просто непорядні – з іноземців здеруть подвійну чи навіть потрійну ціну за проїзд.

Є і більш звичний нам громадський транспорт в Індії – автобуси. Але зупиняються вони не на зупинках, як в Україні, а просто, де їм заманеться.

«Тобто автобус взагалі не доїжджає до автобусної зупинки і не під’їжджає до бордюру, просто зупиняється, де йому зручно, посеред дороги, і все», – розповідає Ангеліна.

Місцевих автомобілів теж складно назвати добропорядними, вони часто перелаштовуються з одного місця дороги в інше і при цьому навіть не згадують про поворотники. Але це ще квіточки. Місцеві пішоходи – ось що по-справжньому шокувало Ангеліну. Бики гуляють посеред дороги, а ти як хочеш – так і проїжджай.

Дивіться також: Емігрантка розповіла про жахи індійської столиці

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

12.09.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: