На Філіппінах їдять ембріони качок та курячі кишки
Українець Артур живе у філіппінській столиці Манілі вже три роки. Однак деякі речі його дивують і досі. Українець розповів, як він виживає в країні вічних землетрусів, які на смак качині ембріони і чому не варто пересуватися на метро у Манілі.
Філіппіни – це тропічна країна. Про зиму тут ніхто не чув. 25-28 градусів тепла взимку, а після неї – майже вдвічі більше. А ще є сезон проливних дощів. Із дощами та спекою Артур навчився миритися. А от до чого ніяк не звикне, то це до землетрусів, які тут двічі на рік. А ще на Філіппінах часто бувають тайфуни і є три активних вулкани.
Природні примхи – це не єдине, до чого довелося звикати Артуру. Місцеві смаколики – ось від чого у приїжджих волосся стає дибки.
«Одна з головних філіппінських розваг – це поїдання яйця балут, це зародок качки. Виглядає так собі, пахне ще гірше. Кажуть, що спочатку це потрібно випити. А далі можна побачити голову пташеняти, ноги та інші частини тіла», – розповідає Артур.
І зародок качки – це не єдиний філіппінський делікатес, від якого у незвиклих судомить шлунок. Тут їдять свинячі та курячі кишки, свинячі вуха.
У Манілі живе більше ніж 13 млн людей. Тож проблема транспорту тут стоїть гостро. Для всіх не вистачає місця на дорозі. Власне авто – це не надто корисна і не надто безпечна річ на Філіппінах. Бо філіппінці – не найкращі водії, а служби, які контролюють ситуацію на дорозі, не надто порядні.
Здавалося б, вихід – метро. Однак, на відміну від українського метро, де все працює за годинником, у філіппінському можна прочекати на поїзд не менше, ніж простояти в заторах. У час пік можна простояти в метро більше ніж годину, щоб лише спуститися.
Артур знайшов транспорт, яким можна вчасно добиратися до роботи і в інші місця. Це мототаксі.
«Моїм улюбленим засобом пересування в Манілі є греп-байк, тому що він завжди їздить набагато швидше, ніж машина, можна уникнути заторів», – розповідає Артур.