УКР
УКР

Video: Учені вирахували, чи одні ми у Всесвіті

Днями вчені Оксфордського університету спробували вирахувати, чи одні ми у Всесвіті. Що у них вийшло, і чи є у нас шанс знайти хоч якісь форми життя? Про це розповів шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук.

планети у космосі фото

Живі бактерії знаходили у вічних льодах і кислотних водоймах, бактерії здатні пережити космічних холод і радіацію. Усе це вселяє оптимізм у вчених. Вони впевнені, що ймовірність зародження життя на інших планетах досить велика. Припускають, що навіть у Сонячній системі кілька супутників крупних планет можуть мати примітивні форми життя. А як щодо інших зірок?

Для зародження життя в інших зоряних системах необхідні певні умови: на планеті повинна бути вода, і планета має знаходитися у так званій «Зеленій зоні» – це певна відстань від зірки, де не надто гаряче і не надто холодно, що дозволяє воді бути у рідкому стані. Ну і, головне, має бути сама планета. Довгий час вчені не знали: планети біля зірок – це поширене явище чи ні? Розгледіти планети в телескоп неможливо. Світло від зірки надто яскраве, щоб побачити слабкий відблиск планети. Проте у 1988 році кілька канадських вчених знайшли оригінальний спосіб, як вичислити екзопланету, тобто тіло, що обертається навколо зірки. Вони припустили, що, обертаючись, планета має затуляти частину світла своєї зірки. Так знайшли першу екзопланету. За таким методом вчені вираховували все нові та нові тіла. Щоправда, такі екзопланети були гігантськими, адже мали затуляти зірку досить сильно, щоб це можна було помітити із Землі. На них не могло бути життя.

У 2009 році NASA вивело на орбіту телескоп «Кеплер». Він був спеціально створений для пошуку екзопланет. Його точність вражає. Він не тільки здатен розгледіти невеликі планети, але й проаналізувати склад їхніх атмосфер. На сьогодні «Кеплер» вже знайшов майже 4 тисячі екзопланет і ще стільки ж кандидатів перевіряє. Серед них є й такі, які обертаються в «Зеленій зоні» своїх зірок і мають в атмосфері воду. За підрахунками вчених, лише у нашій галактиці «Чумацький шлях» може знаходитися від 9 до 11 мільярдів планет, на яких потенційно може існувати життя. У масштабах Всесвіту цю цифру взагалі важко осягнути. Але тут виникає питання: якщо життя не таке вже й унікальне явище і планет, придатних для його зародження, так багато, то чому ми не отримали навіть натяку на існування позаземних цивілізацій?

У 1960 році професор Френк Дрейк вивив формулу, за якою можна було б вирахувати приблизну кількість розвинених цивілізацій, які знаходяться в нашій галактиці. У рівнянні враховувалася кількість зірок, що утворюються в галактиці, наявність біля них планет, кількість з них, що знаходяться в «Зеленій зоні», ймовірність зародження на таких планетах життя, вірогідність утворення розумних цивілізацій і скільки з них готові шукати контакти з іншими. Також враховувався потенційний вік таких цивілізацій. Результати виходили обнадійливими. У нашій галактиці може існувати від кількох штук до кількох тисяч таких цивілізацій. Але де вони? Відсутність контакту з інопланетянами називають «Парадокс Фермі» за іменем фізика Енріко Фермі, який вперше сформулював цю проблему.

Учені зламали багато списів, обговорюючи «Парадокс Фермі». Основних пояснень йому три: 1 – цивілізації справді існують, але величезні відстані не дають їм можливості контактувати одна з одною; 2 – цивілізації не встигають розвинутися настільки, щоб мати можливість знайти одна одну, вони досягають певної межі розвитку і занепадають чи гинуть; 3 – Земне життя – унікальне, ми не можемо нікого знайти бо, крім нас, нікого більше нема. Нещодавно вчені Оксфордського університету вирішили наново перевірити рівняння Дрейка. Вони підставили у формулу найновіші дані і дійшли висновку, що, крім нас, більше нікого нема. Принаймні, у нашій галактиці.

Більше дивіться у відео

Дивіться також:  Учені наблизилися до розгадки таємниці, чи є життя на Марсі

Учені вирахували, чи одні ми у Всесвіті

0 - 0 Коментувати

Днями вчені Оксфордського університету спробували вирахувати, чи одні ми у Всесвіті. Що у них вийшло, і чи є у нас шанс знайти хоч якісь форми життя? Про це розповів шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук.

планети у космосі фото

Живі бактерії знаходили у вічних льодах і кислотних водоймах, бактерії здатні пережити космічних холод і радіацію. Усе це вселяє оптимізм у вчених. Вони впевнені, що ймовірність зародження життя на інших планетах досить велика. Припускають, що навіть у Сонячній системі кілька супутників крупних планет можуть мати примітивні форми життя. А як щодо інших зірок?

Для зародження життя в інших зоряних системах необхідні певні умови: на планеті повинна бути вода, і планета має знаходитися у так званій «Зеленій зоні» – це певна відстань від зірки, де не надто гаряче і не надто холодно, що дозволяє воді бути у рідкому стані. Ну і, головне, має бути сама планета. Довгий час вчені не знали: планети біля зірок – це поширене явище чи ні? Розгледіти планети в телескоп неможливо. Світло від зірки надто яскраве, щоб побачити слабкий відблиск планети. Проте у 1988 році кілька канадських вчених знайшли оригінальний спосіб, як вичислити екзопланету, тобто тіло, що обертається навколо зірки. Вони припустили, що, обертаючись, планета має затуляти частину світла своєї зірки. Так знайшли першу екзопланету. За таким методом вчені вираховували все нові та нові тіла. Щоправда, такі екзопланети були гігантськими, адже мали затуляти зірку досить сильно, щоб це можна було помітити із Землі. На них не могло бути життя.

У 2009 році NASA вивело на орбіту телескоп «Кеплер». Він був спеціально створений для пошуку екзопланет. Його точність вражає. Він не тільки здатен розгледіти невеликі планети, але й проаналізувати склад їхніх атмосфер. На сьогодні «Кеплер» вже знайшов майже 4 тисячі екзопланет і ще стільки ж кандидатів перевіряє. Серед них є й такі, які обертаються в «Зеленій зоні» своїх зірок і мають в атмосфері воду. За підрахунками вчених, лише у нашій галактиці «Чумацький шлях» може знаходитися від 9 до 11 мільярдів планет, на яких потенційно може існувати життя. У масштабах Всесвіту цю цифру взагалі важко осягнути. Але тут виникає питання: якщо життя не таке вже й унікальне явище і планет, придатних для його зародження, так багато, то чому ми не отримали навіть натяку на існування позаземних цивілізацій?

У 1960 році професор Френк Дрейк вивив формулу, за якою можна було б вирахувати приблизну кількість розвинених цивілізацій, які знаходяться в нашій галактиці. У рівнянні враховувалася кількість зірок, що утворюються в галактиці, наявність біля них планет, кількість з них, що знаходяться в «Зеленій зоні», ймовірність зародження на таких планетах життя, вірогідність утворення розумних цивілізацій і скільки з них готові шукати контакти з іншими. Також враховувався потенційний вік таких цивілізацій. Результати виходили обнадійливими. У нашій галактиці може існувати від кількох штук до кількох тисяч таких цивілізацій. Але де вони? Відсутність контакту з інопланетянами називають «Парадокс Фермі» за іменем фізика Енріко Фермі, який вперше сформулював цю проблему.

Учені зламали багато списів, обговорюючи «Парадокс Фермі». Основних пояснень йому три: 1 – цивілізації справді існують, але величезні відстані не дають їм можливості контактувати одна з одною; 2 – цивілізації не встигають розвинутися настільки, щоб мати можливість знайти одна одну, вони досягають певної межі розвитку і занепадають чи гинуть; 3 – Земне життя – унікальне, ми не можемо нікого знайти бо, крім нас, нікого більше нема. Нещодавно вчені Оксфордського університету вирішили наново перевірити рівняння Дрейка. Вони підставили у формулу найновіші дані і дійшли висновку, що, крім нас, більше нікого нема. Принаймні, у нашій галактиці.

Більше дивіться у відео

Дивіться також:  Учені наблизилися до розгадки таємниці, чи є життя на Марсі

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

05.07.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: