УКР
УКР

Video: У СРСР на людях випробовували біологічну зброю масового знищення

Перший президент Росії Борис Єльцин порівнював наслідки епідемії сибірської виразки у Свердловську із Чорнобильською катастрофою. Після розпаду СРСР, коли провідний радянський вчений Кен Алібек емігрував до США, увесь світ дізнався про секретні розробки біологічної зброї у Радянському Союзі.

Квітень 1979 року. Свердловськ, Росія. Місто охопила паніка – загадкова епідемія сотнями зводить у могилу переважно молодих чоловіків. Жінок, дітей та пенсіонерів смертельна напасть дивним чином оминає. Вердикт медиків невтішний – рідкісна легенева хвороба. Ліків немає, ЗМІ та влада мовчать. Жителі міста здогадуються: винен у всьому – секретний військовий об’єкт «Свердловськ-19», де, за чутками, працюють над створенням біологічної зброї. Ім’я цієї зброї – сибірська виразка.

Ця моторошна історія почалася ще у 20-х роках минулого століття. Тоді Європою саме пронеслася пошесть іспанки, яка забрала понад 50 мільйонів життів, у 5 разів більше, аніж Перша світова війна. Тому передові країни, завдяки прогресу науки, наввипередки кинулися створювати нову зброю, аби мати можливість знищувати ворога не лише з гармат та кулеметів, але й смертельними хворобами. Найбільшого прогресу у війні мікробів та бактерій досягла Японія – союзниця Гітлера. Під час Другої світової в окупованому Китаї японці створили справжню індустрію смерті. Керамічні бомби начиняли зараженими чумою блохами. При падінні на землю бомба розбивалася, і зброя починала діяти.

У Радянському Союзі теж кипіла робота. У секретній підземній лабораторії у Свердловську мікробіологи працювали над штамом вірусу туляремії – вкрай небезпечної лихоманки, яка передається людині від гризунів. Існує припущення, що восени 1942 року цю біологічну зброю застосували. Солдати гітлерівської Німеччини тоді стрімголов рвалися до Волги, а у СРСР катастрофічно не вистачало сил протистояти ворогові. Тому у бій начебто кинули бойових щурів, заражених туляремією. Епідемія смертельним конвеєром косила нацистів. Але щурі бігали від табору до табору і заразили ще й радянських солдатів. Про це свідчать як німецькі, так і радянські архіви. У СРСР від епідемії тоді загинуло майже 100 тисяч осіб.

У розпал Холодної війни біоімперія СРСР мала у своєму розпорядженні уже цілий арсенал бойових хвороб. Проте у квітні 1979 року у секретній лабораторії «Свердловськ-19» сталося неприпустиме: частинки біозброї потрапили назовні, а вітер швидко розніс містом сибірку. Невидиму зброю науковці неймовірним чином запрограмували так, що спори бактерій розрізняли вік і стать. Тому жертвами були переважно молоді чоловіки. Лише через тиждень, коли під містом виросло ціле кладовище загиблих від сибірської виразки, радянська влада почала діяти. Борис Єльцин, який тоді очолював Компартію у Свердловську, наказав відрізати місто від зовнішнього світу та почати будівництво метро, аби відволікти увагу населення. Одночасно радянські спецслужби замітали сліди. У сім’ї, де помирали від сибірської язви, навідувалися працівники КДБ і забирали документи про смерть. У лікарнях дивним чином зникали записи про хворих. А місцева преса рясніла повідомленнями, мовляв, таємнича хвороба – це диверсія американців, які скинули вбивчий вірус на Свердловськ, як колись колорадських жуків.

Ставлення до біологічної зброї кардинально змінилося у 70-х, коли США та СРСР накопичили достатній арсенал атомних бомб. Насторожували і висновки вчених, які порівнювали біозброю із бумерангом, адже шкідливі віруси з тією ж силою загрожували і тим, хто її застосував би. У 1972 році півсотні країн підписали Міжнародну конвенцію про заборону біозброї, серед них – і Радянський Союз. Але підписати – не означає виконувати. І трагедія у Свердловську – яскраве тому підтвердження. Родичі постраждалих від сибірки до сьогодні борються за матеріальну компенсацію. Але російські суди, як і радянські, усі позови відхиляють.

Більше дивіться у відео

Дивіться також:  У районі найбільшого ядерного полігона СРСР люди вмирають від аномальних хвороб

У СРСР на людях випробовували біологічну зброю масового знищення

0 Коментувати

Перший президент Росії Борис Єльцин порівнював наслідки епідемії сибірської виразки у Свердловську із Чорнобильською катастрофою. Після розпаду СРСР, коли провідний радянський вчений Кен Алібек емігрував до США, увесь світ дізнався про секретні розробки біологічної зброї у Радянському Союзі.

Квітень 1979 року. Свердловськ, Росія. Місто охопила паніка – загадкова епідемія сотнями зводить у могилу переважно молодих чоловіків. Жінок, дітей та пенсіонерів смертельна напасть дивним чином оминає. Вердикт медиків невтішний – рідкісна легенева хвороба. Ліків немає, ЗМІ та влада мовчать. Жителі міста здогадуються: винен у всьому – секретний військовий об’єкт «Свердловськ-19», де, за чутками, працюють над створенням біологічної зброї. Ім’я цієї зброї – сибірська виразка.

Ця моторошна історія почалася ще у 20-х роках минулого століття. Тоді Європою саме пронеслася пошесть іспанки, яка забрала понад 50 мільйонів життів, у 5 разів більше, аніж Перша світова війна. Тому передові країни, завдяки прогресу науки, наввипередки кинулися створювати нову зброю, аби мати можливість знищувати ворога не лише з гармат та кулеметів, але й смертельними хворобами. Найбільшого прогресу у війні мікробів та бактерій досягла Японія – союзниця Гітлера. Під час Другої світової в окупованому Китаї японці створили справжню індустрію смерті. Керамічні бомби начиняли зараженими чумою блохами. При падінні на землю бомба розбивалася, і зброя починала діяти.

У Радянському Союзі теж кипіла робота. У секретній підземній лабораторії у Свердловську мікробіологи працювали над штамом вірусу туляремії – вкрай небезпечної лихоманки, яка передається людині від гризунів. Існує припущення, що восени 1942 року цю біологічну зброю застосували. Солдати гітлерівської Німеччини тоді стрімголов рвалися до Волги, а у СРСР катастрофічно не вистачало сил протистояти ворогові. Тому у бій начебто кинули бойових щурів, заражених туляремією. Епідемія смертельним конвеєром косила нацистів. Але щурі бігали від табору до табору і заразили ще й радянських солдатів. Про це свідчать як німецькі, так і радянські архіви. У СРСР від епідемії тоді загинуло майже 100 тисяч осіб.

У розпал Холодної війни біоімперія СРСР мала у своєму розпорядженні уже цілий арсенал бойових хвороб. Проте у квітні 1979 року у секретній лабораторії «Свердловськ-19» сталося неприпустиме: частинки біозброї потрапили назовні, а вітер швидко розніс містом сибірку. Невидиму зброю науковці неймовірним чином запрограмували так, що спори бактерій розрізняли вік і стать. Тому жертвами були переважно молоді чоловіки. Лише через тиждень, коли під містом виросло ціле кладовище загиблих від сибірської виразки, радянська влада почала діяти. Борис Єльцин, який тоді очолював Компартію у Свердловську, наказав відрізати місто від зовнішнього світу та почати будівництво метро, аби відволікти увагу населення. Одночасно радянські спецслужби замітали сліди. У сім’ї, де помирали від сибірської язви, навідувалися працівники КДБ і забирали документи про смерть. У лікарнях дивним чином зникали записи про хворих. А місцева преса рясніла повідомленнями, мовляв, таємнича хвороба – це диверсія американців, які скинули вбивчий вірус на Свердловськ, як колись колорадських жуків.

Ставлення до біологічної зброї кардинально змінилося у 70-х, коли США та СРСР накопичили достатній арсенал атомних бомб. Насторожували і висновки вчених, які порівнювали біозброю із бумерангом, адже шкідливі віруси з тією ж силою загрожували і тим, хто її застосував би. У 1972 році півсотні країн підписали Міжнародну конвенцію про заборону біозброї, серед них – і Радянський Союз. Але підписати – не означає виконувати. І трагедія у Свердловську – яскраве тому підтвердження. Родичі постраждалих від сибірки до сьогодні борються за матеріальну компенсацію. Але російські суди, як і радянські, усі позови відхиляють.

Більше дивіться у відео

Дивіться також:  У районі найбільшого ядерного полігона СРСР люди вмирають від аномальних хвороб

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

03.03.2018 10:00
Завантаження...

Ведучі каналу

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: