УКР

Video: Трамп зволікає із підписанням санкцій проти Росії

Вже півтижня всі чекають від президента США Дональда Трампа підписання закону про розширення санкцій проти Росії, Ірану та КНДР. Незважаючи на зволікання Трампа, мало у кого виникає сумнів, що документ він підпише, хоч  самому президентові це не подобається. Чи залишилась у президента США можливість самостійно визначати зовнішню політику – розбирався шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук.

Зовнішня політика США завжди була у владі президента. Він – верховний головнокомандувач збройних сил, веде міжнародні переговори на найвищому рівні. Він диктує умови і шукає компроміси. Проте останнім часом ситуація змінюється. То чому президент США де-факто втрачає повноваження, і хто тепер керуватиме міжнародними відносинами Америки?

Дональд Трамп ніколи не приховував, що пріоритет для нього – це внутрішньодержавні справи. Міжнародні справи йому не дуже цікаві, та й він мало що в них розуміє. Єдине, про що президент США має більш-менш сформовану точку зору – це боротьба з ісламізмом, тероризмом і необхідність миритися з Росією. Американський політичний істеблішмент, аби убезпечитись від прикрих несподіванок, вирішив забрати у президента право одноосібно знімати санкції з Росії. А заодно – і з Ірану та Північної Кореї. Навіть якщо Трамп накладе на вето, Конгрес з легкістю його подолає.

Проте більшість зовнішніх проблем, які зараз стоять перед США – це спадок Барака Обами.

У 2008 році новообраний президент Обама оголосив політику примирення. Він вивів війська з Іраку та Афганістану, спонсорував опозиційні сили на близькому сході, особливо не зважаючи на застереження радників, що призвело до створення терористичної організації «Ісламська держава», набагато потужнішої, ніж Аль-Каїда. І головне – з перших хвилин свого президентства, Обама взяв курс та так звану політику перезавантаження стосунків з Росією. І це лише через кілька місяців нападу Росії на Грузію. Думаю, що саме тоді агресія Росії проти України стала лише питанням часу.

Проте тоді американські політики ніяк не могли завадити Обамі – надто високий рейтинг довіри він мав у співвітчизників. Тому, коли президентом став Трамп, у конгресменів та сенаторів з’явився шанс.

Для України, швидше за все, це добре. Поміж вашингтонських політиків ми маємо непогану підтримку. Але не варто забувати, що американці – люди прагматичні. Поки ми боремось з корупцією, реформуємо органи влади, створюємо кращі умови для бізнесу, нам будуть допомагати.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Що буде, якщо Трамп не підпише санкції проти Росії?

Трамп зволікає із підписанням санкцій проти Росії

0 - 0 Коментувати

Вже півтижня всі чекають від президента США Дональда Трампа підписання закону про розширення санкцій проти Росії, Ірану та КНДР. Незважаючи на зволікання Трампа, мало у кого виникає сумнів, що документ він підпише, хоч  самому президентові це не подобається. Чи залишилась у президента США можливість самостійно визначати зовнішню політику – розбирався шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук.

Зовнішня політика США завжди була у владі президента. Він – верховний головнокомандувач збройних сил, веде міжнародні переговори на найвищому рівні. Він диктує умови і шукає компроміси. Проте останнім часом ситуація змінюється. То чому президент США де-факто втрачає повноваження, і хто тепер керуватиме міжнародними відносинами Америки?

Дональд Трамп ніколи не приховував, що пріоритет для нього – це внутрішньодержавні справи. Міжнародні справи йому не дуже цікаві, та й він мало що в них розуміє. Єдине, про що президент США має більш-менш сформовану точку зору – це боротьба з ісламізмом, тероризмом і необхідність миритися з Росією. Американський політичний істеблішмент, аби убезпечитись від прикрих несподіванок, вирішив забрати у президента право одноосібно знімати санкції з Росії. А заодно – і з Ірану та Північної Кореї. Навіть якщо Трамп накладе на вето, Конгрес з легкістю його подолає.

Проте більшість зовнішніх проблем, які зараз стоять перед США – це спадок Барака Обами.

У 2008 році новообраний президент Обама оголосив політику примирення. Він вивів війська з Іраку та Афганістану, спонсорував опозиційні сили на близькому сході, особливо не зважаючи на застереження радників, що призвело до створення терористичної організації «Ісламська держава», набагато потужнішої, ніж Аль-Каїда. І головне – з перших хвилин свого президентства, Обама взяв курс та так звану політику перезавантаження стосунків з Росією. І це лише через кілька місяців нападу Росії на Грузію. Думаю, що саме тоді агресія Росії проти України стала лише питанням часу.

Проте тоді американські політики ніяк не могли завадити Обамі – надто високий рейтинг довіри він мав у співвітчизників. Тому, коли президентом став Трамп, у конгресменів та сенаторів з’явився шанс.

Для України, швидше за все, це добре. Поміж вашингтонських політиків ми маємо непогану підтримку. Але не варто забувати, що американці – люди прагматичні. Поки ми боремось з корупцією, реформуємо органи влади, створюємо кращі умови для бізнесу, нам будуть допомагати.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Що буде, якщо Трамп не підпише санкції проти Росії?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

03.08.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: