УКР
УКР

Video: Трагедію Бабиного Яру двічі намагалися приховати

Цю криваву подію Другої світової війни намагалися приховати двічі: спершу гітлерівські окупанти, згодом – радянське керівництво. Чому ж в СРСР замовчували трагедію у Бабиного Яру?

19 вересня 1941 року. Київ захоплюють війська нацистської Німеччини. 24 вересня у будівлі окупаційної адміністрації міста на Хрещатику здіймається пожежа. У вибухах нацисти звинуватили євреїв. Хоча насправді їх влаштували самі ж гітлерівці, аби підрив будівлі використати як привід для знищення усього єврейського населення Києва – від немовлят до старців. До війни, за переписом 1939 року, у Києві проживало 847 тисяч людей, кожен четвертий – єврейської національності.

Спершу у Бабиному Яру розстріляли близько ста військовополонених та політичних активістів із ОУН. Згодом ліквідували пацієнтів психіатричної лікарні Павлова та 5 таборів ромів. 28 вересня на вулицях Києва з’явилися оголошення: усі євреї міста повинні завтра прийти до Лук’янівського кладовища, мати при собі гроші, коштовності, продукти і теплий одяг. За недотримання наказу – розстріл, за переховування євреїв – розстріл. Водночас нацисти поширювали чутки: євреїв переселятимуть, адже поблизу Бабиного Яру була залізнична станція Лук’янівка-Товарна.

Раніше ми писали, що Радянська влада розстріляла мітингувальників, а на тому ж місці влаштувала вечір танців

У Києві у той час залишалися в основному жінки та діти – майже усі чоловіки були на фронті. 29 вересня київські євреї потягнулися до вказаного у листівках місця. У них забрали усі речі, роздягнули до гола. За один день нацисти пострілами у скроню вбили 34 тисячі євреїв! Так в Європі Бабин Яр став початком Голокосту – найстрашнішого злочину проти людяності ХХ століття. Велику частину вбитих євреїв становили діти: від немовлят до 15 років. Аби заглушити крики та постріли і не створити паніки у місцевих жителів, нацисти включали веселу музику і запускали в небо літак. Після того, як Бабин Яр наповнювався трьома шарами тіл, трупи засипали землею. Розстріли у Києві продовжилися до 1943 року. Загальна кількість жертв Бабиного Яру становить 100 тисяч осіб, з них мінімум 70 тисяч – євреї.

У серпні 1943 радянські війська були на підступах до Києва. Аби приховати сліди злочинів, нацистське керівництво постановило: викопати трупи у Бабиному Яру, помістити їх у піч, спалити, а попіл розвіяти. У Радянському Союзі правду про ці криваві події намагалися або приховати, або використати у пропагандистських цілях. Так КДБ поширив міф, начебто євреїв розстрілювали не гітлерівці, а оунівці. На Нюрнберзькому трибуналі 1946 року з’ясували: операцію по винищенню євреїв у Бабиному Яру виконала Зондеркоманда 4А Айзантцгрупи СС під керівництвом штандартенфюрера Пауля Блобеля. У ній служили виключно німці. Проте в операції був задіяний і загін українських поліцаїв у складі 300 осіб з місцевого населення. Його сформували із табора військовополонених у Житомирі. Вони сортували речі та доправляли євреїв до Бабиного Яру. Міф КДБ про карателів-оунівців не спрацював. На Нюрнберзькому процесі їхню причетність до винищення євреїв не довели. До того ж, серед розстріляних у Бабиному Яру нацистами було понад 600 представників ОУН, зокрема, відома українська поетеса Олена Теліга. Тож радянське керівництво замовчувало трагедію.

Після війни на останках жертв Бабиного Яру більшовицька влада Києва навіть хотіла побудувати парк розваг! Проте у 1950 році прийняли рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва двох цегляних заводів столиці. Так місце масового вбивства тисяч людей перетворили на звалище. А все тому, що у Радянському Союзі була чітка політика у єврейському питанні.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: У Києві перейменували вулицю, названу іменем безжального сталінського ката

Трагедію Бабиного Яру двічі намагалися приховати

0 - 0 Коментувати

Цю криваву подію Другої світової війни намагалися приховати двічі: спершу гітлерівські окупанти, згодом – радянське керівництво. Чому ж в СРСР замовчували трагедію у Бабиного Яру?

19 вересня 1941 року. Київ захоплюють війська нацистської Німеччини. 24 вересня у будівлі окупаційної адміністрації міста на Хрещатику здіймається пожежа. У вибухах нацисти звинуватили євреїв. Хоча насправді їх влаштували самі ж гітлерівці, аби підрив будівлі використати як привід для знищення усього єврейського населення Києва – від немовлят до старців. До війни, за переписом 1939 року, у Києві проживало 847 тисяч людей, кожен четвертий – єврейської національності.

Спершу у Бабиному Яру розстріляли близько ста військовополонених та політичних активістів із ОУН. Згодом ліквідували пацієнтів психіатричної лікарні Павлова та 5 таборів ромів. 28 вересня на вулицях Києва з’явилися оголошення: усі євреї міста повинні завтра прийти до Лук’янівського кладовища, мати при собі гроші, коштовності, продукти і теплий одяг. За недотримання наказу – розстріл, за переховування євреїв – розстріл. Водночас нацисти поширювали чутки: євреїв переселятимуть, адже поблизу Бабиного Яру була залізнична станція Лук’янівка-Товарна.

Раніше ми писали, що Радянська влада розстріляла мітингувальників, а на тому ж місці влаштувала вечір танців

У Києві у той час залишалися в основному жінки та діти – майже усі чоловіки були на фронті. 29 вересня київські євреї потягнулися до вказаного у листівках місця. У них забрали усі речі, роздягнули до гола. За один день нацисти пострілами у скроню вбили 34 тисячі євреїв! Так в Європі Бабин Яр став початком Голокосту – найстрашнішого злочину проти людяності ХХ століття. Велику частину вбитих євреїв становили діти: від немовлят до 15 років. Аби заглушити крики та постріли і не створити паніки у місцевих жителів, нацисти включали веселу музику і запускали в небо літак. Після того, як Бабин Яр наповнювався трьома шарами тіл, трупи засипали землею. Розстріли у Києві продовжилися до 1943 року. Загальна кількість жертв Бабиного Яру становить 100 тисяч осіб, з них мінімум 70 тисяч – євреї.

У серпні 1943 радянські війська були на підступах до Києва. Аби приховати сліди злочинів, нацистське керівництво постановило: викопати трупи у Бабиному Яру, помістити їх у піч, спалити, а попіл розвіяти. У Радянському Союзі правду про ці криваві події намагалися або приховати, або використати у пропагандистських цілях. Так КДБ поширив міф, начебто євреїв розстрілювали не гітлерівці, а оунівці. На Нюрнберзькому трибуналі 1946 року з’ясували: операцію по винищенню євреїв у Бабиному Яру виконала Зондеркоманда 4А Айзантцгрупи СС під керівництвом штандартенфюрера Пауля Блобеля. У ній служили виключно німці. Проте в операції був задіяний і загін українських поліцаїв у складі 300 осіб з місцевого населення. Його сформували із табора військовополонених у Житомирі. Вони сортували речі та доправляли євреїв до Бабиного Яру. Міф КДБ про карателів-оунівців не спрацював. На Нюрнберзькому процесі їхню причетність до винищення євреїв не довели. До того ж, серед розстріляних у Бабиному Яру нацистами було понад 600 представників ОУН, зокрема, відома українська поетеса Олена Теліга. Тож радянське керівництво замовчувало трагедію.

Після війни на останках жертв Бабиного Яру більшовицька влада Києва навіть хотіла побудувати парк розваг! Проте у 1950 році прийняли рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва двох цегляних заводів столиці. Так місце масового вбивства тисяч людей перетворили на звалище. А все тому, що у Радянському Союзі була чітка політика у єврейському питанні.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: У Києві перейменували вулицю, названу іменем безжального сталінського ката

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

15.10.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: