Священик-вбивця: чому у людей відмовляли внутрішні органи?

1994 рік. Невелике містечко в Луганській області охопив жах. У лікарню потрапляли пацієнти з однаковими симптомами. І на наступний день вмирали. Лікарі були шоковані. У всіх пацієнтів просто відмовляли внутрішні органи. Хоча до госпіталізації вони були цілком здорові.

Коли кількість померлих сягає восьми чоловік, справою зацікавлюється санстанція та міліція. Перевіряють все: воду, продукти в магазинах, на ринку та в їдальнях. Але збудника, який міг викликати отруєння та смерть, не знаходять. Не знаходять нічого і патологоанатоми в тілах жертв.

Такі справи зазвичай називають «глухарями». Ні доказів, ні зачіпок, що смерть не випадкова. Можливо, справа так би і зависла, якби родичі і преса не вимагали результатів.

Поки оперативники риють землю, їхню увагу привертає дев’ята подібна смерть. Оглядаючи тіло, хтось із детективів помічає, що на шиї в загиблого такий самий хрестик, як і в інших. Можливо, це секта? А всі смерті – самогубства? Але який мотив?

І раптом один із патологоанатомів згадує, що його дружина носить такий самий срібний хрестик, як на жертвах. А чеканять та продають їх у кузні при церкві.

Натільний хрестик стане ледь не єдиною зачіпкою. Щоб зрозуміти, як пов’язані між собою померлі, оперативники вирушили до церкви. Але вони навіть не уявляли, що почують від святого отця!

Головний священик церкви підтвердив, що дійсно хрест можна придбати в їхній церкві. Але саме ці дев’ять були відлиті з домішками іншого металу, та він віддавав їх задарма. Однак тільки обраним.

Як з’ясувалося, обраними святий отець називав тих, хто покаявся йому в страшному гріху. Батюшка вважав, що душі цих людей вимагали особливого очищення. І він не став приховувати, що очищав їх муками і хрестом. Тобто вбивав.

Священик зізнався, всі дев’ятеро померлих приходили до нього на сповідь та розповідали жахливі речі: про вбивства, крадіжки, зраду та фізичне насилля. Святий отець відпускав гріхи, але вірив, що має право на святу кару. Начебто людина мала скупити провину в муках. І тільки тоді душа її потрапить до раю. То що ж він робив?

Разом із хрестиком батюшка подавав парафіянам випити святої води. Щоб очиститися. Вони пили, але не знали, що в чашу з водою вже підмішана отрута повільної дії. За добу внутрішні органи людини відмовляли і вона помирала. Святий отець не боявся покарання. Він щиро вірив, що робить світ чистішим і кращим, а парафіянам, які «очистилися», забезпечує шлях у царство Боже.

Убивця в рясі. Так наречуть справу священика слідчі. Суд відправить його за ґрати. Але вже за 10 років він і сам очиститься тією самою отруйною святою водою. Священик не видав таємницю сповіді жодної своєї жертви.

Дивіться також: Лікар-вбивця: чому у Харкові у 90-х раптово помирали пацієнти швидкої?