УКР
УКР

Video: Своя справа: як українка виготовляє ексклюзивні сумки ручної роботи

Анна Деркач ще з дитинства знала, що буде шити. У дитинстві лялькам робила сумочки, а після інституту довго працювала у різних швейних цехах. А для того, щоб знайти своє покликання, Анна звільнилася, а потім почала шити авторські сумочки і зробила з цього свою справу.

фіолетовий рюкзак

Після навчання Анна працювала і на фабриках, і шила спецодяг військовим, і на замовлення. Та в один момент любов до справи почала згасати. Робити речі, які не приносять задоволення, було неможливо. І одного дня Анна психанула та пішла працювати в казино. А ключовим моментом для її справи став її майбутній чоловік, якого вона зустріла на курсах круп’є.

І з часом любов до шиття брала верх. Дівчина побачила гарну сумочку відомого бренду і захотіла спробувати пошити щось схоже. Для того, щоб зрозуміти техніку пошиття сумки, Анна почала дивитися відеоуроки та скуповувати у секонд-хендах шкіряні куртки, щоб тренуватися на них. І коли дівчина пошила свої перші сумочки, клієнти почали самі знаходитися. Вони бачили сумки в Анни, її сестер та подруг і почали вмовляти пошити їм теж.

Володимир підтримував свою дружину, навіть допоміг розібратися у складній техніці плетіння, яку мало хто робить в ручну. Замовлення росли, і у Анни з’явився певний капітал. Тоді вона купила професійну машинку для шиття за 500 доларів та хорошу шкіру. Так у квартирі облаштувалася справжня майстерня. Через брак місця сім’я навіть продала диван, щоб було, де розкроювати сумки.

Замовлень ставало так багато, що Володимир почав допомагати дружині. Навчився кроїти і працювати зі шкірою у різних техніках. А з часом навіть пішов з основної роботи.

Анна успішно продавала сумки, але боялася піти на ярмарку, щоб продавати сумки людям вживу. Друзі знову вмовили ризикнути. І недарма – за перший день половину товару розібрали. І знову гора нових замовлень.

Справі Анни майже 9 років. І лише рік тому винайняла офіс для майстерні, який сьогодні вже для сумок і швейних машин замалий. Ані пропонували переїхати закордон, щоб розробляти сумки для фабрики. Але дівчина відмовилася, адже в масовому виробництві не вкладається душа у кожен виріб. Сьогодні Анна хоче знайти більший офіс і продовжувати вигадувати нові цікаві моделі.

Дивіться також: Своя справа: подружжя створило бізнес на олівцях, що проростають

Своя справа: як українка виготовляє ексклюзивні сумки ручної роботи

0 - 0 Коментувати

Анна Деркач ще з дитинства знала, що буде шити. У дитинстві лялькам робила сумочки, а після інституту довго працювала у різних швейних цехах. А для того, щоб знайти своє покликання, Анна звільнилася, а потім почала шити авторські сумочки і зробила з цього свою справу.

фіолетовий рюкзак

Після навчання Анна працювала і на фабриках, і шила спецодяг військовим, і на замовлення. Та в один момент любов до справи почала згасати. Робити речі, які не приносять задоволення, було неможливо. І одного дня Анна психанула та пішла працювати в казино. А ключовим моментом для її справи став її майбутній чоловік, якого вона зустріла на курсах круп’є.

І з часом любов до шиття брала верх. Дівчина побачила гарну сумочку відомого бренду і захотіла спробувати пошити щось схоже. Для того, щоб зрозуміти техніку пошиття сумки, Анна почала дивитися відеоуроки та скуповувати у секонд-хендах шкіряні куртки, щоб тренуватися на них. І коли дівчина пошила свої перші сумочки, клієнти почали самі знаходитися. Вони бачили сумки в Анни, її сестер та подруг і почали вмовляти пошити їм теж.

Володимир підтримував свою дружину, навіть допоміг розібратися у складній техніці плетіння, яку мало хто робить в ручну. Замовлення росли, і у Анни з’явився певний капітал. Тоді вона купила професійну машинку для шиття за 500 доларів та хорошу шкіру. Так у квартирі облаштувалася справжня майстерня. Через брак місця сім’я навіть продала диван, щоб було, де розкроювати сумки.

Замовлень ставало так багато, що Володимир почав допомагати дружині. Навчився кроїти і працювати зі шкірою у різних техніках. А з часом навіть пішов з основної роботи.

Анна успішно продавала сумки, але боялася піти на ярмарку, щоб продавати сумки людям вживу. Друзі знову вмовили ризикнути. І недарма – за перший день половину товару розібрали. І знову гора нових замовлень.

Справі Анни майже 9 років. І лише рік тому винайняла офіс для майстерні, який сьогодні вже для сумок і швейних машин замалий. Ані пропонували переїхати закордон, щоб розробляти сумки для фабрики. Але дівчина відмовилася, адже в масовому виробництві не вкладається душа у кожен виріб. Сьогодні Анна хоче знайти більший офіс і продовжувати вигадувати нові цікаві моделі.

Дивіться також: Своя справа: подружжя створило бізнес на олівцях, що проростають

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

03.10.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: