8 грудня була річниця розпаду Радянського Союзу. 27 років тому у Біловезькій пущі підписали угоду, яка припиняє існування СРСР як суб’єкта міжнародного права. Та чи справді це так? Чи дійсно Радянський Союз розвалився?
У колишніх республіках СРСР, а нині незалежних державах досі залишились люди, які вірять і сподіваються на повернення «совка». Більше того, вони активно займаються пропагандою.
Та не слід думати, що «радянська ідеологія» залишилась у головах лише серед росіян чи навіть українців. Експерти кажуть, що ця проблема існує навіть у балтійських країнах, які давно є членами Євросоюзу.
Більшість людей старшого покоління асоціює СРСР із найкращими моментами свого життя: безтурботні студентські роки, перше кохання, поява сім’ї та дітей. Та чому вони пам’ятають лише позитивне? Куди з пам’яті ділося усе зло та негатив?
«Це властивість людської пам’яті. Не пам’ятати, або стирати якісь травмуючі речі і залишати якісь хороші спогади. Це така захисна реакція людського організму. Вона абсолютно властива для всіх людей», – прокоментував політолог Олександр Палій.
Та велику роль у «деформованій пам’яті» відіграє і нинішня політика Путіна. Російський президент характеризує розпад СРСР як «найбільшу геополітичну катастрофу ХХ століття». За даними соціологічних досліджень минулого року, у Росії 58% опитаних громадян шкодують про розпад Союзу і лише 26% – ні. В Україні минулого року соціологічна служба «Центр Разумкова» проводила аналогічне дослідження. Респондентів запитували, чи хотіли б вони, аби зараз відновилися порядки часів СРСР. За даними цього опитування, 63% не хотіли б цього та 21% українського населення не проти повернути старі часи. Підкреслюю, на момент опитування йшов четвертий рік війни на сході України.
На відміну від Росії, Україна все ж обрала майбутнє замість минулого. І йдеться не лише про європейський напрямок розвитку держави. В останні роки триває декомунізація. На усіх рівнях влада намагається викорінити те, що з роками вбивали у голови людей – вигаданих «героїв» і таку ж вигадану історію. Експерти кажуть, декомунізація – це правильний шлях до правильного світосприйняття.
«Декомунізація – дуже важлива річ, через те, що вона дає можливість людям зрозуміти, де є добро, а де є зло. Тобто викреслити з ієрархії цінностей ті, які ведуть людину і суспільство донизу. Коли ми припиняємо схилятися перед вбивцями нашого народу – це одразу дає певні добрі настанови і результати. І це видно неозброєним оком. Там, де було найменше пам’ятників Леніну, там була найменша злочинність», – зазначив експерт Олександр Палій.
Безумовно, розпад Радянського Союзу став поштовхом для побудови нових незалежних держав. Однак чи достатнього того, що 27 років тому СРСР розвалився територіально, коли в головах у багатьох людей він живе і сьогодні? Неможливо будувати майбутнє з тягарем минулого на плечах.