Сучасних російських артистів часто звинувачують у плагіаті. Та, як з’ясувалося, це давня радянська традиція. Як у СРСР не соромилися красти гімни навіть у нацистів?
Знаменитий «Марш авіаторів», офіційний гімн військово-повітряних сил Радянського Союзу – це пісня, яка в роки Другої світової війни надихала мільйони на бій проти гітлерівської Німеччини. Та, виявляється, славетна радянська композиція – безсоромний плагіат. За іронією, поцупили її у самих нацистів. «Herbei Zum Kampf» – це гімн штурмових загонів нацистів, так званих коричневосорочників. Не тільки мелодія, але й слова обох пісень дуже схожі. Тільки у радянському варіанті замість згадки про фюрера оспівується доблесна авіація.
Красти чужі пісні та використовувати їх для власної пропаганди більшовики почали одразу ж після захоплення влади у 1917-му. Так легендарна радянська композиція «Смело мы в бой пойдем за власть Советов» насправді ж – перекручена мелодія «Слышали деды» їхніх головних ворогів за владу в Росії – білогвардійців.
Поцупили у білогвардійців і їхній неофіційний гімн – марш «Прощання слов’янки». Після громадянської війни його заборонили, а у 1940-му знову включили до репертуару, тільки цього разу вже Червоної армії. Коли ж запас російських пісень вичерпався, радянська пропаганда перейшла на іноземні. Так гімн піонерів «Взвейтесь кострами синие ночи» поцупили у німецьких комуністів. А ось гімн комсомольців «Орленок, орленок, взлети выше солнца» – це плагіат французької пісні XIX століття з тією ж назвою.
Радянський Союз був країною закритою. Більшість населення були відрізані від світової культури та мистецтва. А ось лояльні до радянської верхівки режисери та композитори частенько їздили в закордонні турне, звідки й черпали нові ідеї для творчості. Прикладом слугує пісня з улюбленого мільйонами кінофільму «Веселые ребята». Її автором вважають композитора Ісаака Дунаєвського. Але мелодія схожа на пісню «Ла Аделіта» мексиканських революціонерів, яка виникла на 20 років раніше. Як з’ясувалося, у 1930 році у Мексиці знімали радянський фільм Сергія Ейзенштейна «Хай живе Мексика!» Із поїздки режисер привіз платівки для Дунаєвського. А той, послухавши гімн мексиканських революціонерів, переробив її і створив блискучий марш, який згодом співала уся країна рад.
Збирали зі світу по ноті й виконавці популярних пісень. Наприклад, шлягер Едіти П’єхи «Місто дитинства» перероблений з англомовного оригіналу Brothers Four «Green Fields».
Радянська естрада у плагіаті мало відрізнялася від сучасної російської. Ба більше, нинішні російські поп-зірки навіть чесніші – той же Філіп Кіркоров не цурається називати свої переспіви відомих іноземних хітів ремейками і справжнє авторство пісень не замовчує.
Більше дивіться у відео
Дивыться також: Москва привласнила українську історію освоєння космосу