УКР
УКР

Video: СРСР крав гімни у нацистів

Сучасних російських артистів часто звинувачують у плагіаті. Та, як з’ясувалося, це давня радянська традиція. Як у СРСР не соромилися красти гімни навіть у нацистів?

Знаменитий «Марш авіаторів», офіційний гімн військово-повітряних сил Радянського Союзу – це пісня, яка в роки Другої світової війни надихала мільйони на бій проти гітлерівської Німеччини. Та, виявляється, славетна радянська композиція – безсоромний плагіат. За іронією, поцупили її у самих нацистів. «Herbei Zum Kampf» – це гімн штурмових загонів нацистів, так званих коричневосорочників. Не тільки мелодія, але й слова обох пісень дуже схожі. Тільки у радянському варіанті замість згадки про фюрера оспівується доблесна авіація.

Красти чужі пісні та використовувати їх для власної пропаганди більшовики почали одразу ж після захоплення влади у 1917-му. Так легендарна радянська композиція «Смело мы в бой пойдем за власть Советов» насправді ж – перекручена мелодія «Слышали деды» їхніх головних ворогів за владу в Росії – білогвардійців.

Поцупили у білогвардійців і їхній неофіційний гімн – марш «Прощання слов’янки». Після громадянської війни його заборонили, а у 1940-му знову включили до репертуару, тільки цього разу вже Червоної армії. Коли ж запас російських пісень вичерпався, радянська пропаганда перейшла на іноземні. Так гімн піонерів «Взвейтесь кострами синие ночи» поцупили у  німецьких комуністів. А ось гімн комсомольців «Орленок, орленок, взлети выше солнца» – це плагіат французької пісні XIX століття з тією ж назвою.

Радянський Союз був країною закритою. Більшість населення були відрізані від світової культури та мистецтва. А ось лояльні до радянської верхівки режисери та композитори частенько їздили в закордонні турне, звідки й черпали нові ідеї для творчості. Прикладом слугує пісня з улюбленого мільйонами кінофільму «Веселые ребята». Її автором вважають композитора Ісаака Дунаєвського. Але мелодія схожа на пісню «Ла Аделіта» мексиканських революціонерів, яка виникла на 20 років раніше. Як з’ясувалося, у 1930 році у Мексиці знімали радянський фільм Сергія Ейзенштейна «Хай живе Мексика!» Із поїздки режисер привіз платівки для Дунаєвського. А той, послухавши гімн мексиканських революціонерів, переробив її і створив блискучий марш, який згодом співала уся країна рад.

Збирали зі світу по ноті й виконавці популярних пісень. Наприклад, шлягер Едіти П’єхи «Місто дитинства» перероблений з англомовного оригіналу Brothers Four «Green Fields».

Радянська естрада у плагіаті мало відрізнялася від сучасної російської. Ба більше, нинішні російські поп-зірки навіть чесніші – той же Філіп Кіркоров не цурається називати свої переспіви відомих іноземних хітів ремейками і справжнє авторство пісень не замовчує.

Більше дивіться у відео

Дивыться також: Москва привласнила українську історію освоєння космосу

СРСР крав гімни у нацистів

0 Коментувати

Сучасних російських артистів часто звинувачують у плагіаті. Та, як з’ясувалося, це давня радянська традиція. Як у СРСР не соромилися красти гімни навіть у нацистів?

Знаменитий «Марш авіаторів», офіційний гімн військово-повітряних сил Радянського Союзу – це пісня, яка в роки Другої світової війни надихала мільйони на бій проти гітлерівської Німеччини. Та, виявляється, славетна радянська композиція – безсоромний плагіат. За іронією, поцупили її у самих нацистів. «Herbei Zum Kampf» – це гімн штурмових загонів нацистів, так званих коричневосорочників. Не тільки мелодія, але й слова обох пісень дуже схожі. Тільки у радянському варіанті замість згадки про фюрера оспівується доблесна авіація.

Красти чужі пісні та використовувати їх для власної пропаганди більшовики почали одразу ж після захоплення влади у 1917-му. Так легендарна радянська композиція «Смело мы в бой пойдем за власть Советов» насправді ж – перекручена мелодія «Слышали деды» їхніх головних ворогів за владу в Росії – білогвардійців.

Поцупили у білогвардійців і їхній неофіційний гімн – марш «Прощання слов’янки». Після громадянської війни його заборонили, а у 1940-му знову включили до репертуару, тільки цього разу вже Червоної армії. Коли ж запас російських пісень вичерпався, радянська пропаганда перейшла на іноземні. Так гімн піонерів «Взвейтесь кострами синие ночи» поцупили у  німецьких комуністів. А ось гімн комсомольців «Орленок, орленок, взлети выше солнца» – це плагіат французької пісні XIX століття з тією ж назвою.

Радянський Союз був країною закритою. Більшість населення були відрізані від світової культури та мистецтва. А ось лояльні до радянської верхівки режисери та композитори частенько їздили в закордонні турне, звідки й черпали нові ідеї для творчості. Прикладом слугує пісня з улюбленого мільйонами кінофільму «Веселые ребята». Її автором вважають композитора Ісаака Дунаєвського. Але мелодія схожа на пісню «Ла Аделіта» мексиканських революціонерів, яка виникла на 20 років раніше. Як з’ясувалося, у 1930 році у Мексиці знімали радянський фільм Сергія Ейзенштейна «Хай живе Мексика!» Із поїздки режисер привіз платівки для Дунаєвського. А той, послухавши гімн мексиканських революціонерів, переробив її і створив блискучий марш, який згодом співала уся країна рад.

Збирали зі світу по ноті й виконавці популярних пісень. Наприклад, шлягер Едіти П’єхи «Місто дитинства» перероблений з англомовного оригіналу Brothers Four «Green Fields».

Радянська естрада у плагіаті мало відрізнялася від сучасної російської. Ба більше, нинішні російські поп-зірки навіть чесніші – той же Філіп Кіркоров не цурається називати свої переспіви відомих іноземних хітів ремейками і справжнє авторство пісень не замовчує.

Більше дивіться у відео

Дивыться також: Москва привласнила українську історію освоєння космосу

19.01.2018 16:15
Завантаження...

Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Гарячі матеріали

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору