УКР
УКР

Video: Шпигунська війна: як воюють розвідки Росії та США

Отруєний у Великобританії колишній російський шпигун Сергій Скрипаль йде на поправку. Його доньку Юлію, за інформацією ЗМІ, вже взагалі виписали із лікарні. Замах на Скрипалів призвів не тільки до загострення дипломатичної боротьби у світі та нових санкцій проти Росії, але й до активізації шпигунської війни між Росією та Заходом.

Традиційно розвідників поділяють на легальних та нелегальних. Легальний розвідник діє за кордоном як громадянин своєї країни, працює в одному з її офіційних представництв та, як правило, користується дипломатичним імунітетом. Нелегальний розвідник ніякого офіційного прикриття не має, він діє під виглядом громадянина тієї держави, де він знаходиться, або іноземця з третьої країни. У 2010 році внаслідок спецоперації ФБР у США була викрита мережа російських розвідників-нелегалів. Масштаби вражали: тоді затримали десятьох росіян, більшість з яких була закинута на територію Америки ще за радянських часів та продовжувала працювати на Москву й після розпаду Радянського Союзу. Ці люди десятиріччями вдавали із себе рядових американців, створили у Штатах родини, отримали освіту, народили дітей, які навіть нічого не підозрювали про роботу та російське громадянство своїх батьків. Володимир Путін, з приходом до влади якого російська розвідка була значно підсилена, був несамовито розлючений. Він публічно проклинав зрадника, який розкрив російських агентів, а самих шпигунів-нелегалів зустрічали в Росії з найвищими почестями. За іронією долі, серед осіб, на яких обміняли розкритих російських шпигунів, був і вже розкритий тоді подвійний агент Сергій Скрипаль.

Через вісім років після тих подій отруєння Скрипаля та його доньки у Великобританії може призвести до нових масштабних викриттів агентів-нелегалів як на Заході, так і в Росії. Із масовою висилкою російських дипломатів із країн Заходу, абсолютна більшість з яких були співробітниками спецслужб під прикриттям, та дзеркальними діями Росії у відповідь, шпигунська війна досягла свого апогею з часів холодної війни і, на думку фахівців, буде лише підсилюватися.

Справа в тому, що висилка великої кількості співробітників розвідки, які працювали під офіційним прикриттям, як з Росії, так і з країн Заходу, зокрема зі США, поставить у скрутне становище решту агентів, які залишилися в цих державах. Звичайно, розвідники-нелегали більш законспіровані, але вони й значно більш вразливі. Очікується, що такі шпигуни змушені будуть збільшити свою активність у Росії і США, адже їм необхідно буде заповнити прогалини після висилки своїх колег, знайти нових агентів і подбати про існуючих інформаторів. Натомість і контррозвідувальним службам після висилки дипломатів треба буде слідкувати за меншою кількістю осіб. Нагадаємо, як мінімум по 60 осіб вислали обидві держави. Тобто контррозвідки зможуть перенаправити свої сили та технології на інші пріоритети – більш активно полювати за шпигунами, які не користуються дипломатичним імунітетом.

Фахівці впевнені: вся ця підсилена робота означає одне – більше викриттів, більше затримань, більше провокацій, можливо, і більше жертв. Адже Кремль не цурається у шпигунських війнах використовувати загально небезпечні способи знешкодження противників. Під перехресний вогонь розбірок розвідників можуть потрапляти і прості люди.

Утім, кажуть, що коли активно воюють розвідники, немає масових військових дій між регулярними арміями. Хоча, коли йдеться про використання хімічної зброї у центрі європейської країни, невідомо, що більш небезпечно – реальна війна чи шпигунська.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Ще 14 європейських країн виженуть російських дипломатів

Шпигунська війна: як воюють розвідки Росії та США

0 - 0 Коментувати

Отруєний у Великобританії колишній російський шпигун Сергій Скрипаль йде на поправку. Його доньку Юлію, за інформацією ЗМІ, вже взагалі виписали із лікарні. Замах на Скрипалів призвів не тільки до загострення дипломатичної боротьби у світі та нових санкцій проти Росії, але й до активізації шпигунської війни між Росією та Заходом.

Традиційно розвідників поділяють на легальних та нелегальних. Легальний розвідник діє за кордоном як громадянин своєї країни, працює в одному з її офіційних представництв та, як правило, користується дипломатичним імунітетом. Нелегальний розвідник ніякого офіційного прикриття не має, він діє під виглядом громадянина тієї держави, де він знаходиться, або іноземця з третьої країни. У 2010 році внаслідок спецоперації ФБР у США була викрита мережа російських розвідників-нелегалів. Масштаби вражали: тоді затримали десятьох росіян, більшість з яких була закинута на територію Америки ще за радянських часів та продовжувала працювати на Москву й після розпаду Радянського Союзу. Ці люди десятиріччями вдавали із себе рядових американців, створили у Штатах родини, отримали освіту, народили дітей, які навіть нічого не підозрювали про роботу та російське громадянство своїх батьків. Володимир Путін, з приходом до влади якого російська розвідка була значно підсилена, був несамовито розлючений. Він публічно проклинав зрадника, який розкрив російських агентів, а самих шпигунів-нелегалів зустрічали в Росії з найвищими почестями. За іронією долі, серед осіб, на яких обміняли розкритих російських шпигунів, був і вже розкритий тоді подвійний агент Сергій Скрипаль.

Через вісім років після тих подій отруєння Скрипаля та його доньки у Великобританії може призвести до нових масштабних викриттів агентів-нелегалів як на Заході, так і в Росії. Із масовою висилкою російських дипломатів із країн Заходу, абсолютна більшість з яких були співробітниками спецслужб під прикриттям, та дзеркальними діями Росії у відповідь, шпигунська війна досягла свого апогею з часів холодної війни і, на думку фахівців, буде лише підсилюватися.

Справа в тому, що висилка великої кількості співробітників розвідки, які працювали під офіційним прикриттям, як з Росії, так і з країн Заходу, зокрема зі США, поставить у скрутне становище решту агентів, які залишилися в цих державах. Звичайно, розвідники-нелегали більш законспіровані, але вони й значно більш вразливі. Очікується, що такі шпигуни змушені будуть збільшити свою активність у Росії і США, адже їм необхідно буде заповнити прогалини після висилки своїх колег, знайти нових агентів і подбати про існуючих інформаторів. Натомість і контррозвідувальним службам після висилки дипломатів треба буде слідкувати за меншою кількістю осіб. Нагадаємо, як мінімум по 60 осіб вислали обидві держави. Тобто контррозвідки зможуть перенаправити свої сили та технології на інші пріоритети – більш активно полювати за шпигунами, які не користуються дипломатичним імунітетом.

Фахівці впевнені: вся ця підсилена робота означає одне – більше викриттів, більше затримань, більше провокацій, можливо, і більше жертв. Адже Кремль не цурається у шпигунських війнах використовувати загально небезпечні способи знешкодження противників. Під перехресний вогонь розбірок розвідників можуть потрапляти і прості люди.

Утім, кажуть, що коли активно воюють розвідники, немає масових військових дій між регулярними арміями. Хоча, коли йдеться про використання хімічної зброї у центрі європейської країни, невідомо, що більш небезпечно – реальна війна чи шпигунська.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Ще 14 європейських країн виженуть російських дипломатів

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

11.04.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: