УКР
УКР

Video: Російські спецслужби вбивають отрутою, яка не залишає слідів

Російські спецслужби за погодженням з президентом Путіним у 2006 році вбили Олександра Литвиненка у Лондоні. Це припущення Британського суду, проголошене на відкритому засіданні. Винними визнали депутата Держдуми Андрія Лугового та підприємця Дмитра Ковтуна. Обидва – ФСБівці в минулому, обом приписують тісні контакти з владою, із спецслужбами та з Путіним.

Нагадаємо, Олександр Литвиненко – агент російського ФСБ. У 2000 році він разом із родиною втік до Лондона, де протягом кількох років випустив друком 2 книги, які викривають та компрометують нинішній перебіг справ у ФСБ та Росії в цілому. У 2006 році весь світ слідкував за хворобою та смертю Литвиненка. Він помер у Лондоні від гострої променевої хвороби, судмедексперти знайшли в його крові залишки небезпечної речовини – полонію. Суддя Роберт Оуен визнав винними двох колишніх колег Литвиненка та зауважив, що операцію такого рівня могли погодити тільки спецслужби та президент Путін.

І якщо все дійсно було так, як заявляє Лондонський суд – то нічого дивного в цьому немає. Адже ще з 30-х років минулого століття, за наказом Сталіна, в СРСР створювали та випробовували на людях дію отруйних речовин. Головним завданням було розробити таку ін’єкцію, яка смерть робить природньою і не залишає за собою слідів.

Раніше ми писали, що У нинішній Росії, як і в СРСР, масово розправляються з опонентами режиму

Першу токсикологічну лабораторію більшовики створили ще у 1921 році, тоді її діяльність контролював сам Ленін. У лабораторії виготовляли та досліджували дію бойових отруйних речовин, переважно газів хлористого походження. Такі гази в роки громадянської війни часто застосовували для придушення повстань. 5 років потому заснували ще одну таємну лабораторію, там випробовували дію отрути та наркотичних засобів. Очолив новоутворений підрозділ науковий геній медицини і фармакології Георгій Майрановський. Керівництво НКДБ на НКВС поставило перед ним чітку задачу – розробити та протестувати речовини, які будуть вбивати людей і не залишати по собі слідів. Випробовували речовини на живих людях.

Щотижня до лабораторії «Ікс», або, як її називали в інших джерелах, «лабораторії смерті», привозили нові партії піддослідних, які випробовували на собі дію все нових і нових речовин. Так доктор-смерть Майрановський експериментував з дигітоксином, колхіцином, талієм, рицином, варіюючи концентрацію цих речовин і способи їх введення в організм людини. За інструкцією, кожну отруту треба випробувати на 10 людях для того, щоб мати більш достовірну картину дійсності. Дуже добре проявив себе рицин, але найкращою стала отрута К-2. Після одного з випробувань К-2 піддослідного привезли на розтин до інституту Скліфасовського, патологоанатоми причиною смерті визнали гостру серцеву недостатність. Саме з цього моменту починається нова ера отруйних речовин на службі НКВС.

Тепер треба було розробити ідеальний метод введення отрути в тіло людини. Використовували і прості шприці, але найуспішнішими були парасольки та палиці, на кінці яких розмішувалась голка з ампулою речовини. Це також розробка Майрановського. Такою парасолькою у 1978 році вбили болгарського дисидента і журналіста Григорія Маркова. Були на озброєнні також спеціальні пристрої, схожі на пістолети, які стріляли ампулами з отрутою. Речовина потрапляла до тіла жертви через дихальні шляхи. Таким чином завербований спецслужбами Богдан Сташинський вбив голову ОУН-УПА Степана Бандеру.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Кремль приховує страшний злочин проти українців

Російські спецслужби вбивають отрутою, яка не залишає слідів

0 - 0 Коментувати

Російські спецслужби за погодженням з президентом Путіним у 2006 році вбили Олександра Литвиненка у Лондоні. Це припущення Британського суду, проголошене на відкритому засіданні. Винними визнали депутата Держдуми Андрія Лугового та підприємця Дмитра Ковтуна. Обидва – ФСБівці в минулому, обом приписують тісні контакти з владою, із спецслужбами та з Путіним.

Нагадаємо, Олександр Литвиненко – агент російського ФСБ. У 2000 році він разом із родиною втік до Лондона, де протягом кількох років випустив друком 2 книги, які викривають та компрометують нинішній перебіг справ у ФСБ та Росії в цілому. У 2006 році весь світ слідкував за хворобою та смертю Литвиненка. Він помер у Лондоні від гострої променевої хвороби, судмедексперти знайшли в його крові залишки небезпечної речовини – полонію. Суддя Роберт Оуен визнав винними двох колишніх колег Литвиненка та зауважив, що операцію такого рівня могли погодити тільки спецслужби та президент Путін.

І якщо все дійсно було так, як заявляє Лондонський суд – то нічого дивного в цьому немає. Адже ще з 30-х років минулого століття, за наказом Сталіна, в СРСР створювали та випробовували на людях дію отруйних речовин. Головним завданням було розробити таку ін’єкцію, яка смерть робить природньою і не залишає за собою слідів.

Раніше ми писали, що У нинішній Росії, як і в СРСР, масово розправляються з опонентами режиму

Першу токсикологічну лабораторію більшовики створили ще у 1921 році, тоді її діяльність контролював сам Ленін. У лабораторії виготовляли та досліджували дію бойових отруйних речовин, переважно газів хлористого походження. Такі гази в роки громадянської війни часто застосовували для придушення повстань. 5 років потому заснували ще одну таємну лабораторію, там випробовували дію отрути та наркотичних засобів. Очолив новоутворений підрозділ науковий геній медицини і фармакології Георгій Майрановський. Керівництво НКДБ на НКВС поставило перед ним чітку задачу – розробити та протестувати речовини, які будуть вбивати людей і не залишати по собі слідів. Випробовували речовини на живих людях.

Щотижня до лабораторії «Ікс», або, як її називали в інших джерелах, «лабораторії смерті», привозили нові партії піддослідних, які випробовували на собі дію все нових і нових речовин. Так доктор-смерть Майрановський експериментував з дигітоксином, колхіцином, талієм, рицином, варіюючи концентрацію цих речовин і способи їх введення в організм людини. За інструкцією, кожну отруту треба випробувати на 10 людях для того, щоб мати більш достовірну картину дійсності. Дуже добре проявив себе рицин, але найкращою стала отрута К-2. Після одного з випробувань К-2 піддослідного привезли на розтин до інституту Скліфасовського, патологоанатоми причиною смерті визнали гостру серцеву недостатність. Саме з цього моменту починається нова ера отруйних речовин на службі НКВС.

Тепер треба було розробити ідеальний метод введення отрути в тіло людини. Використовували і прості шприці, але найуспішнішими були парасольки та палиці, на кінці яких розмішувалась голка з ампулою речовини. Це також розробка Майрановського. Такою парасолькою у 1978 році вбили болгарського дисидента і журналіста Григорія Маркова. Були на озброєнні також спеціальні пристрої, схожі на пістолети, які стріляли ампулами з отрутою. Речовина потрапляла до тіла жертви через дихальні шляхи. Таким чином завербований спецслужбами Богдан Сташинський вбив голову ОУН-УПА Степана Бандеру.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Кремль приховує страшний злочин проти українців

15.10.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору