УКР
УКР

Video: Російські спецслужби вбивають отрутою, яка не залишає слідів

Російські спецслужби за погодженням з президентом Путіним у 2006 році вбили Олександра Литвиненка у Лондоні. Це припущення Британського суду, проголошене на відкритому засіданні. Винними визнали депутата Держдуми Андрія Лугового та підприємця Дмитра Ковтуна. Обидва – ФСБівці в минулому, обом приписують тісні контакти з владою, із спецслужбами та з Путіним.

Нагадаємо, Олександр Литвиненко – агент російського ФСБ. У 2000 році він разом із родиною втік до Лондона, де протягом кількох років випустив друком 2 книги, які викривають та компрометують нинішній перебіг справ у ФСБ та Росії в цілому. У 2006 році весь світ слідкував за хворобою та смертю Литвиненка. Він помер у Лондоні від гострої променевої хвороби, судмедексперти знайшли в його крові залишки небезпечної речовини – полонію. Суддя Роберт Оуен визнав винними двох колишніх колег Литвиненка та зауважив, що операцію такого рівня могли погодити тільки спецслужби та президент Путін.

І якщо все дійсно було так, як заявляє Лондонський суд – то нічого дивного в цьому немає. Адже ще з 30-х років минулого століття, за наказом Сталіна, в СРСР створювали та випробовували на людях дію отруйних речовин. Головним завданням було розробити таку ін’єкцію, яка смерть робить природньою і не залишає за собою слідів.

Раніше ми писали, що У нинішній Росії, як і в СРСР, масово розправляються з опонентами режиму

Першу токсикологічну лабораторію більшовики створили ще у 1921 році, тоді її діяльність контролював сам Ленін. У лабораторії виготовляли та досліджували дію бойових отруйних речовин, переважно газів хлористого походження. Такі гази в роки громадянської війни часто застосовували для придушення повстань. 5 років потому заснували ще одну таємну лабораторію, там випробовували дію отрути та наркотичних засобів. Очолив новоутворений підрозділ науковий геній медицини і фармакології Георгій Майрановський. Керівництво НКДБ на НКВС поставило перед ним чітку задачу – розробити та протестувати речовини, які будуть вбивати людей і не залишати по собі слідів. Випробовували речовини на живих людях.

Щотижня до лабораторії «Ікс», або, як її називали в інших джерелах, «лабораторії смерті», привозили нові партії піддослідних, які випробовували на собі дію все нових і нових речовин. Так доктор-смерть Майрановський експериментував з дигітоксином, колхіцином, талієм, рицином, варіюючи концентрацію цих речовин і способи їх введення в організм людини. За інструкцією, кожну отруту треба випробувати на 10 людях для того, щоб мати більш достовірну картину дійсності. Дуже добре проявив себе рицин, але найкращою стала отрута К-2. Після одного з випробувань К-2 піддослідного привезли на розтин до інституту Скліфасовського, патологоанатоми причиною смерті визнали гостру серцеву недостатність. Саме з цього моменту починається нова ера отруйних речовин на службі НКВС.

Тепер треба було розробити ідеальний метод введення отрути в тіло людини. Використовували і прості шприці, але найуспішнішими були парасольки та палиці, на кінці яких розмішувалась голка з ампулою речовини. Це також розробка Майрановського. Такою парасолькою у 1978 році вбили болгарського дисидента і журналіста Григорія Маркова. Були на озброєнні також спеціальні пристрої, схожі на пістолети, які стріляли ампулами з отрутою. Речовина потрапляла до тіла жертви через дихальні шляхи. Таким чином завербований спецслужбами Богдан Сташинський вбив голову ОУН-УПА Степана Бандеру.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Кремль приховує страшний злочин проти українців

Російські спецслужби вбивають отрутою, яка не залишає слідів

0 Коментувати

Російські спецслужби за погодженням з президентом Путіним у 2006 році вбили Олександра Литвиненка у Лондоні. Це припущення Британського суду, проголошене на відкритому засіданні. Винними визнали депутата Держдуми Андрія Лугового та підприємця Дмитра Ковтуна. Обидва – ФСБівці в минулому, обом приписують тісні контакти з владою, із спецслужбами та з Путіним.

Нагадаємо, Олександр Литвиненко – агент російського ФСБ. У 2000 році він разом із родиною втік до Лондона, де протягом кількох років випустив друком 2 книги, які викривають та компрометують нинішній перебіг справ у ФСБ та Росії в цілому. У 2006 році весь світ слідкував за хворобою та смертю Литвиненка. Він помер у Лондоні від гострої променевої хвороби, судмедексперти знайшли в його крові залишки небезпечної речовини – полонію. Суддя Роберт Оуен визнав винними двох колишніх колег Литвиненка та зауважив, що операцію такого рівня могли погодити тільки спецслужби та президент Путін.

І якщо все дійсно було так, як заявляє Лондонський суд – то нічого дивного в цьому немає. Адже ще з 30-х років минулого століття, за наказом Сталіна, в СРСР створювали та випробовували на людях дію отруйних речовин. Головним завданням було розробити таку ін’єкцію, яка смерть робить природньою і не залишає за собою слідів.

Раніше ми писали, що У нинішній Росії, як і в СРСР, масово розправляються з опонентами режиму

Першу токсикологічну лабораторію більшовики створили ще у 1921 році, тоді її діяльність контролював сам Ленін. У лабораторії виготовляли та досліджували дію бойових отруйних речовин, переважно газів хлористого походження. Такі гази в роки громадянської війни часто застосовували для придушення повстань. 5 років потому заснували ще одну таємну лабораторію, там випробовували дію отрути та наркотичних засобів. Очолив новоутворений підрозділ науковий геній медицини і фармакології Георгій Майрановський. Керівництво НКДБ на НКВС поставило перед ним чітку задачу – розробити та протестувати речовини, які будуть вбивати людей і не залишати по собі слідів. Випробовували речовини на живих людях.

Щотижня до лабораторії «Ікс», або, як її називали в інших джерелах, «лабораторії смерті», привозили нові партії піддослідних, які випробовували на собі дію все нових і нових речовин. Так доктор-смерть Майрановський експериментував з дигітоксином, колхіцином, талієм, рицином, варіюючи концентрацію цих речовин і способи їх введення в організм людини. За інструкцією, кожну отруту треба випробувати на 10 людях для того, щоб мати більш достовірну картину дійсності. Дуже добре проявив себе рицин, але найкращою стала отрута К-2. Після одного з випробувань К-2 піддослідного привезли на розтин до інституту Скліфасовського, патологоанатоми причиною смерті визнали гостру серцеву недостатність. Саме з цього моменту починається нова ера отруйних речовин на службі НКВС.

Тепер треба було розробити ідеальний метод введення отрути в тіло людини. Використовували і прості шприці, але найуспішнішими були парасольки та палиці, на кінці яких розмішувалась голка з ампулою речовини. Це також розробка Майрановського. Такою парасолькою у 1978 році вбили болгарського дисидента і журналіста Григорія Маркова. Були на озброєнні також спеціальні пристрої, схожі на пістолети, які стріляли ампулами з отрутою. Речовина потрапляла до тіла жертви через дихальні шляхи. Таким чином завербований спецслужбами Богдан Сташинський вбив голову ОУН-УПА Степана Бандеру.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Кремль приховує страшний злочин проти українців

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

15.10.2017 21:30
Завантаження...

Ведучі каналу

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: