УКР
УКР

Рауль Кастро: останній диктатор Куби?

0 - 0 Коментувати

Однією з найбільш очікуваних подій 2018 року у світі стане зміна влади на Кубі. Рауль Кастро обіцяє у квітні залишити керівництво островом. Уперше з 1959 року Кубу очолить людина не з прізвищем Кастро. Чому він добровільно наважується на такий крок, та чим Рауль відрізняється від свого більш відомого брата – Фіделя?

Славетний кубинський комендант Фідель Кастро популярний у всьому світі, він – символ бунтарства та революційних настроїв. Рауль разом із старшим братом в 50-х боровся з режимом Батісти на Кубі. Згодом під час партизанської війни Рауль став одним із лідерів кубинської Повстанської армії та очолив другий табір революціонерів, що посприяло перемозі над режимом Батісти. У 1959 році революція на Кубі перемогла. Фідель Кастро очолив державу, незабаром оголосивши в ній шлях на побудову соціалізму. Рауль завжди залишався поруч.

Фідель Кастро був харизматичним оратором, мрійником, вічним революціонером. Йому завжди було тісно на острові свободи, він мріяв про світову революцію, підтримував повстанські рухи в країнах Латинської Америки й Африки. Поки Фідель виголошував промови на мітингах й подорожував світом, Рауль працював. Він займався рутинною організацією революційного побуту, розподіляв повноваження і тримав соціалістичну Кубу на плаву. Рауль побудував збройні сили Куби і керував економікою. Після краху Радянського Союзу Куба втратила головного спонсора та годівника. Рауль розпочав децентралізацію економіки та перехід на ринкові відносини. Коли у 2006 році хворий Фідель вже навіть не зміг вдавати із себе керівника держави, вибір був очевидним – країну очолив Рауль.

Очоливши державу, Рауль розпочав історичні для Куби реформи. Він дозволив громадянам користуватися інтернетом та мобільними телефонами, створив ринок нерухомості, скоротив державний апарат, скасував обмеження на закордонні поїздки та надав більше прав приватному бізнесу. Звичайно, на Кубі залишаються проблеми зі свободою слова, цензурою, переслідуванням опозиції, є політв’язні. Але, у порівняно із попереднім періодом, дії Рауля – великий крок уперед.

Рауля завжди вважали більш прагматичним політиком. Менш емоційний та більш впертий Рауль звик до використання принципу взаємних поступок за часи співпраці з братом. Цей досвід він переніс і на власну зовнішню політику. За нього Куба остаточно відмовилася від підтримки повстанських рухів у світі та зарекомендувала себе надійним сусідом, заручившись підтримкою по всій Латинській Америці. Рауль надав майданчик для мирних переговорів уряду Колумбії та ліворадикальних колумбійських повстанців. Крім того, зумів досягти історичного успіху в перемовинах із США. За адміністрації Барака Обами Раулю вдалося домогтися відновлення дипломатичних відносин із Вашингтоном та послаблення торговельного ембарго, яке болюче б’є по кубинській економіці. І вперше за 88 років Кубу з офіційним візитом відвідав очільник Америки. При цьому під час зустрічі з президентом США Рауль не дозволив Обамі похлопати себе по плечу, що трактували, як небажання голови Куби плазувати перед більш могутнім лідером.

Щоправда, всі дипломатичні перемоги Рауля у відносинах із США вже зруйнував Дональд Трамп, який навпаки підтримує продовження обмежень проти Куби. Проте Рауль Кастро встановив дружні стосунки із Росією. Москва списала 90% державного боргу Куби Радянському Союзу, а також збирається постачати на острів 250 тисяч тонн нафти щороку.

Чи не головне рішення Рауля – заборона державним службовцям, у тому числі і голові держави, протягом більш ніж двох років поспіль займати державні посади. Він добровільно вирішив залишити владу й піти на пенсію. Для Куби, яка 67 років не знала іншого правління, ніж режим Кастро, – це найбільший виклик.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Проросійський Мілош Земан може знову стати президентом Чехії

17.01.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору