УКР
УКР

Video: Рада Безпеки ООН не спроможна підтримати мир і безпеку у світі

Як тільки у світі розгорається новий конфлікт чи загострюється старий, відразу скликають засідання Ради Безпеки ООН – вони екстрені, невідкладні, термінові. Тільки от чомусь ця екстреність, як правило, завершується безрезультатним словесним свистом. Чому глобальний орган для підтримки миру й безпеки не дієвий, і чи врятує його реформа?

логотип оон

Наступного вівторка, 29 травня, на засіданні Ради Безпеки ООН у Нью Йорку обговорюватимуть наслідки російської агресії в Україні та шляхи врегулювання ситуації. Завдяки полякам, які зараз головують у Радбезі ООН, українська дипломатія отримала чергову можливість донести до міжнародної спільноти глибину проблеми розв’язаної Путіним війни та окупації України. Це важлива нагода вкотре сказати на весь світ про ув’язнених Росією українців, зокрема про Сенцова та Балуха, які оголосили голодування у російських тюрмах. Ще одна гостра тема, яка, вочевидь, буде піднята, – майбутнє миротворчої місії ООН на Донбасі. Але обговорення проблем та їхнє вирішення – зовсім різні речі.

Рада Безпеки – один із ключових органів ООН, мета якого – підтримувати мир у світі, запобігати конфліктам та вирішувати їх. Саме Радбез має владу відправляти у зону конфлікту миротворчий контингент. Але всі сподівання тих, хто потерпає від війн та насильства, хоче справедливості і покарання винних, розбиваються об так зване право вето. Ним наділені 5 постійних членів Ради Безпеки ООН: США, Великобританія, Франція, Китай та Росія. Ясна річ, агресор сам себе не каратиме, а, отже, право вето для Росії стало інструментом прикриття міжнародних злочинів: як власних, так і вчинених її сателітами.

11 разів Росія блокувала проекти резолюції щодо розслідування хімічної атаки у Сирії. А коли Радбез запропонував створити міжнародний трибунал для покарання винних у теракті з Малайзійським боїнгом на Донбасі – Росія також виступила проти. Що буде з рішенням про миротворчу місію ООН на Донбасі, про яку дискусії тривають довго й нудно, пояснювати не потрібно.

Проте помилково вважати, що Рада Безпеки ООН стала такою, як зараз, лише в останні 4 роки, після російської агресії проти України. Створена після Другої світової війни для закріплення повоєнного світопорядку і задля недопущення нових глобальних війн, за всю історію свого існування ООН не змогла проявити себе ефективніше за свою попередницю – Лігу Націй, таку ж безпомічну. Тож розмови про реформування Ради Безпеки ООН тривають далеко не один рік.

Знову ж таки: аби здійснити реформу в ООН з обмеженням права вето – треба, аби її схвалили постійні члени організації. І тут Росія, яка завжди проти, коли їй вигідно. Водночас британське видання «The Guardian» пише: Західні держави нібито придумали, як у нинішніх умовах обійти російське «проти» у Раді Безпеки ООН. Йдеться про резолюцію за номером «1950», ухвалену ще у 50-х роках минулого століття під час Корейської війни на випадок, якщо постійні члени не зможуть дійти згоди і це заважатиме здійсненню повноважень Радбезу. Вихід такий: якщо 9 із 15 членів Ради Безпеки не згодні з правом вето, вони можуть спрямувати питання на загальний розгляд у Генеральній Асамблеї ООН. Для успіху треба, щоб проголосували дві третини зі 193 держав-членів Генасамблеі. Ну, такий собі вихід. Адже нема жодних гарантій, що Росія не купить голоси якихось країн Африки і доточить їх бідними острівними державами?

То що ж у підсумку? А нічого. ООН або зникне взагалі через свою неспроможність, або ж і надалі існуватиме як глобальний поліцейський, який користується тільки свистком.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: “Ісламська держава” закликає влаштувати теракти під час фіналу Ліги чемпіонів у Києві

Рада Безпеки ООН не спроможна підтримати мир і безпеку у світі

0 - 0 Коментувати

Як тільки у світі розгорається новий конфлікт чи загострюється старий, відразу скликають засідання Ради Безпеки ООН – вони екстрені, невідкладні, термінові. Тільки от чомусь ця екстреність, як правило, завершується безрезультатним словесним свистом. Чому глобальний орган для підтримки миру й безпеки не дієвий, і чи врятує його реформа?

логотип оон

Наступного вівторка, 29 травня, на засіданні Ради Безпеки ООН у Нью Йорку обговорюватимуть наслідки російської агресії в Україні та шляхи врегулювання ситуації. Завдяки полякам, які зараз головують у Радбезі ООН, українська дипломатія отримала чергову можливість донести до міжнародної спільноти глибину проблеми розв’язаної Путіним війни та окупації України. Це важлива нагода вкотре сказати на весь світ про ув’язнених Росією українців, зокрема про Сенцова та Балуха, які оголосили голодування у російських тюрмах. Ще одна гостра тема, яка, вочевидь, буде піднята, – майбутнє миротворчої місії ООН на Донбасі. Але обговорення проблем та їхнє вирішення – зовсім різні речі.

Рада Безпеки – один із ключових органів ООН, мета якого – підтримувати мир у світі, запобігати конфліктам та вирішувати їх. Саме Радбез має владу відправляти у зону конфлікту миротворчий контингент. Але всі сподівання тих, хто потерпає від війн та насильства, хоче справедливості і покарання винних, розбиваються об так зване право вето. Ним наділені 5 постійних членів Ради Безпеки ООН: США, Великобританія, Франція, Китай та Росія. Ясна річ, агресор сам себе не каратиме, а, отже, право вето для Росії стало інструментом прикриття міжнародних злочинів: як власних, так і вчинених її сателітами.

11 разів Росія блокувала проекти резолюції щодо розслідування хімічної атаки у Сирії. А коли Радбез запропонував створити міжнародний трибунал для покарання винних у теракті з Малайзійським боїнгом на Донбасі – Росія також виступила проти. Що буде з рішенням про миротворчу місію ООН на Донбасі, про яку дискусії тривають довго й нудно, пояснювати не потрібно.

Проте помилково вважати, що Рада Безпеки ООН стала такою, як зараз, лише в останні 4 роки, після російської агресії проти України. Створена після Другої світової війни для закріплення повоєнного світопорядку і задля недопущення нових глобальних війн, за всю історію свого існування ООН не змогла проявити себе ефективніше за свою попередницю – Лігу Націй, таку ж безпомічну. Тож розмови про реформування Ради Безпеки ООН тривають далеко не один рік.

Знову ж таки: аби здійснити реформу в ООН з обмеженням права вето – треба, аби її схвалили постійні члени організації. І тут Росія, яка завжди проти, коли їй вигідно. Водночас британське видання «The Guardian» пише: Західні держави нібито придумали, як у нинішніх умовах обійти російське «проти» у Раді Безпеки ООН. Йдеться про резолюцію за номером «1950», ухвалену ще у 50-х роках минулого століття під час Корейської війни на випадок, якщо постійні члени не зможуть дійти згоди і це заважатиме здійсненню повноважень Радбезу. Вихід такий: якщо 9 із 15 членів Ради Безпеки не згодні з правом вето, вони можуть спрямувати питання на загальний розгляд у Генеральній Асамблеї ООН. Для успіху треба, щоб проголосували дві третини зі 193 держав-членів Генасамблеі. Ну, такий собі вихід. Адже нема жодних гарантій, що Росія не купить голоси якихось країн Африки і доточить їх бідними острівними державами?

То що ж у підсумку? А нічого. ООН або зникне взагалі через свою неспроможність, або ж і надалі існуватиме як глобальний поліцейський, який користується тільки свистком.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: “Ісламська держава” закликає влаштувати теракти під час фіналу Ліги чемпіонів у Києві

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

24.05.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: