УКР
УКР

Video: Путіну не вдалося реалізувати план щодо вторгнення в Україну

Агресія Росії проти України триває вже четвертий рік. Окупована Автономна республіка Крим та частина Донбасу. Щодня гинуть або калічаться українські воїни. Економіка країни переживає важку кризу. Але чи на це розраховував Путін? На це відповів шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук.

Днями наш ведучий Павло Казарін розповідав вам про аналітичну записку, яка лягла на стіл президента Росії на початку лютого 2014 року. Тобто тоді, коли в Києві ще стояв мирний Майдан. Ця записка обґрунтовувала необхідність вторгнення в Україну. А отже, знищення нашої держави ретельно планували, шукали формальні приводи та виправдовували з геополітичної та економічної точок зору. Як ми знаємо, Кремль вирішив реалізувати ці плани. Але чи досяг він тих результатів, на які розраховував?

Якщо спростити, то головними цілями Кремля було захоплення ключових українських територій на сході та півдні країни, заволодіння стратегічними оборонними підприємствами, а також повернення контролю над газотранспортною системою України та збереження ринків збуту свого газу. Тепер розберемо по пунктах.

Раніше ми писали, що Особистий кухар Путіна заробляє гроші на війні проти України

Захоплення територій. Передусім Путіну рекомендували окупувати Крим та Харківську область. Донбас розглядався лише як допоміжний регіон для розгойдування антиукраїнських настроїв. Проте на справжній сепаратизм там не розраховували. Мовляв, на Донбасі сильні позиції українських олігархів. Проте регіональні еліти Донбасу спробували шантажувати Київ, підтримуючи сепаратистів. Ситуація вийшла з-під контролю і Донбас запалав. Помилилися в Москві і з Харківщиною. Правда, в протилежну сторону. Хоча навесні 2014 року була висока ймовірність втратити Харків, там ситуацію вдалося приборкати, харків’яни не підтримали ідеї відокремлення від України. Проте у Криму зерна «руського міра» потрапили у благодатний ґрунт і окупація пройшла досить гладко. Відтак, плани окупації частини України пішли не за планом і не досягли бажаної мети. А відтак, не вийшло захопити і ключові військові підприємства України. А це, передусім, підприємства Харкова. Там виготовляють повністю або частково танки, літаки, двигуни, електроніку та багато іншого. Путін досі шкодує, що не зміг взяти Харків. Кілька місяців тому він навіть натякнув, що бойовики на Донбасі можуть вдарити по Харкову.

Але справжня мета – це збереження енергетичного домінування у Європі. А для цього Кремлю була потрібна труба – газотранспортна система.

Контроль над українською ГТС, на переконання Москви, дозволив би продавати ще більше газу як в самій Україні, так і у Європі. Це запорука економічного процвітання Росії та збереження режиму Путіна. Проте, якщо до нападу на Україну Росія хоч опосередковано могла впливати на українську ГТС через корумпованих політиків та чиновників, то тепер вона втратила контроль остаточно. Більше того, Україна була найбільшим покупцем газу у Росії. Але тепер Україна значно скоротила обсяги споживання російського газу. Напряму газ у Газпрому ми вже не купуємо кілька років, але через посередників російський газ до нас доходить вже із Європи.

Агресія Кремля проти України призвела до прямо протилежних результатів, на які сподівався Путін. Росія опинилася під санкціями, у міжнародній ізоляції та втратила значну частину ринків збуту своїх енергоносіїв. Проте Путін не з тих, хто здатен визначати свої помилки. А значить, війна триватиме.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Путін не просто так відпустив лідерів Меджлісу

Путіну не вдалося реалізувати план щодо вторгнення в Україну

0 - 0 Коментувати

Агресія Росії проти України триває вже четвертий рік. Окупована Автономна республіка Крим та частина Донбасу. Щодня гинуть або калічаться українські воїни. Економіка країни переживає важку кризу. Але чи на це розраховував Путін? На це відповів шеф-редактор «Ранку у Великому Місті» Костянтин Ігнатчук.

Днями наш ведучий Павло Казарін розповідав вам про аналітичну записку, яка лягла на стіл президента Росії на початку лютого 2014 року. Тобто тоді, коли в Києві ще стояв мирний Майдан. Ця записка обґрунтовувала необхідність вторгнення в Україну. А отже, знищення нашої держави ретельно планували, шукали формальні приводи та виправдовували з геополітичної та економічної точок зору. Як ми знаємо, Кремль вирішив реалізувати ці плани. Але чи досяг він тих результатів, на які розраховував?

Якщо спростити, то головними цілями Кремля було захоплення ключових українських територій на сході та півдні країни, заволодіння стратегічними оборонними підприємствами, а також повернення контролю над газотранспортною системою України та збереження ринків збуту свого газу. Тепер розберемо по пунктах.

Раніше ми писали, що Особистий кухар Путіна заробляє гроші на війні проти України

Захоплення територій. Передусім Путіну рекомендували окупувати Крим та Харківську область. Донбас розглядався лише як допоміжний регіон для розгойдування антиукраїнських настроїв. Проте на справжній сепаратизм там не розраховували. Мовляв, на Донбасі сильні позиції українських олігархів. Проте регіональні еліти Донбасу спробували шантажувати Київ, підтримуючи сепаратистів. Ситуація вийшла з-під контролю і Донбас запалав. Помилилися в Москві і з Харківщиною. Правда, в протилежну сторону. Хоча навесні 2014 року була висока ймовірність втратити Харків, там ситуацію вдалося приборкати, харків’яни не підтримали ідеї відокремлення від України. Проте у Криму зерна «руського міра» потрапили у благодатний ґрунт і окупація пройшла досить гладко. Відтак, плани окупації частини України пішли не за планом і не досягли бажаної мети. А відтак, не вийшло захопити і ключові військові підприємства України. А це, передусім, підприємства Харкова. Там виготовляють повністю або частково танки, літаки, двигуни, електроніку та багато іншого. Путін досі шкодує, що не зміг взяти Харків. Кілька місяців тому він навіть натякнув, що бойовики на Донбасі можуть вдарити по Харкову.

Але справжня мета – це збереження енергетичного домінування у Європі. А для цього Кремлю була потрібна труба – газотранспортна система.

Контроль над українською ГТС, на переконання Москви, дозволив би продавати ще більше газу як в самій Україні, так і у Європі. Це запорука економічного процвітання Росії та збереження режиму Путіна. Проте, якщо до нападу на Україну Росія хоч опосередковано могла впливати на українську ГТС через корумпованих політиків та чиновників, то тепер вона втратила контроль остаточно. Більше того, Україна була найбільшим покупцем газу у Росії. Але тепер Україна значно скоротила обсяги споживання російського газу. Напряму газ у Газпрому ми вже не купуємо кілька років, але через посередників російський газ до нас доходить вже із Європи.

Агресія Кремля проти України призвела до прямо протилежних результатів, на які сподівався Путін. Росія опинилася під санкціями, у міжнародній ізоляції та втратила значну частину ринків збуту своїх енергоносіїв. Проте Путін не з тих, хто здатен визначати свої помилки. А значить, війна триватиме.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Путін не просто так відпустив лідерів Меджлісу

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

02.11.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: