УКР
УКР

Video: Путін втрачає Казахстан

Казахстан дав «добро» для армії США використовувати два порти на Каспійському морі для переправи військових та цивільних вантажів в Афганістан. Невже американські військові з’являться прямо під носом Росії? Чому Назарбаєв кардинально змінює зовнішні вектори? Та чи в змозі Кремль приструнити самодіяльність Казахстану?

прапор Казахстана фото

Казахстан надав доступ Сполученим Штатам Америки до портів Актау і Курик на Каспійському морі. Американські військові, які ведуть бойові дії з талібами, будуть використовувати казахстанські порти для перевалки спеціальних вантажів в Афганістан. У Кремлі черговий приступ істерики – Путін переживає, що під логістичною ширмою на Каспії з’являться повноцінні військові бази США. Невже багатовекторний Назарбаєв віддаляється від Путіна прямо під протекторат Дональда Трампа?

Через дозвіл американцям користуватися портами на Каспійському морі глава МЗС РФ Лавров минулого тижня «наїхав» на свого казахстанського колегу Кайрата Абдрахманова. Під час засідання головних дипломатів країн-членів ОДКБ – військового союзу Росії та її пострадянських сателітів – Лавров дуже сварився, мовляв, чому це казахстанська сторона не радилася про надання доступу до каспійських портів з Москвою?

Кремль вважає, що Назарбаєв без дозволу царя схвалив появу американської військової бази прямо під носом в імперії. Та хіба можливо, що Казахстан зрадить покровителя і всадить йому ножа в спину, поки той футбол дивиться?

Головний дипломат Казахстану Абдрахманов на засіданні ОДКБ клявся Лаврову, що жодних військових баз на Каспійському морі не з’явиться. А вже через кілька днів Назарбаєв полетів до Путіна на відкриття Чемпіонату світу з футболу. Утім, схоже, спокою в Кремлі це не додало – загрозу національній безпеці Москва вбачає в самій лише присутності американців у каспійських портах: байдуже – у військовій вони формі чи в цивільній.

Дрейф Назарбаєва від Москви до Вашингтона почався не раптово – історія про доступ американців в порти на Каспії розпочалася кілька років тому. А в січні цього року Трамп і Назарбаєв у Білому домі ухвалили рішення на найвищому політичному рівні. Натомість із Вашингтона лідер Казахстану привіз два десятки двосторонніх контрактів на загальну суму в 7 мільярдів доларів інвестицій у різні сектори економіки. Але це не єдина причина для тривоги в Кремлі.

Кремлівські пропагандисти ополчилися на Астану після того, як в Радбезі ООН цієї весни Казахстан не підтримав російську резолюцію про засудження ракетних ударів по Сирії. Гнів Москви також викликало нещодавнє рішення Назарбаєва перейти з кириличної абетки на латиницю. Росіяни побачили в цьому «зраду». Але кожного разу Назарбаєв старався запевнити Путіна у своїй лояльності. Так відбувається й зараз у ситуації з потенційною появою військових баз США на Каспійському морі.

Схоже, Нурсултан Назарбаєв розуміє, що нинішня обкладена санкціями путінська Росія не може запропонувати йому ні політичних гарантій, ні економічної вигоди від двосторонньої співпраці. Але щоб не спровокувати відкриту агресію, Назарбаєв вдає гру у багатовекторність. Утім, тільки сліпий не бачить курс Казахстану на встановлення добрих відносин зі США. У нинішніх умовах дружба з Вашингтоном – це страховка для Назарбаєва на випадок краху режиму Путіна. Бо в такому разі це створить загрози і самому Назарбаєву, а правити він зібрався до смерті, закріпивши це своє бажання юридично.

Більше дивіться у відео

Дивіться також:  У Казахстані панує ще більший культ правителя, ніж у Росії

Путін втрачає Казахстан

0 - 0 Коментувати

Казахстан дав «добро» для армії США використовувати два порти на Каспійському морі для переправи військових та цивільних вантажів в Афганістан. Невже американські військові з’являться прямо під носом Росії? Чому Назарбаєв кардинально змінює зовнішні вектори? Та чи в змозі Кремль приструнити самодіяльність Казахстану?

прапор Казахстана фото

Казахстан надав доступ Сполученим Штатам Америки до портів Актау і Курик на Каспійському морі. Американські військові, які ведуть бойові дії з талібами, будуть використовувати казахстанські порти для перевалки спеціальних вантажів в Афганістан. У Кремлі черговий приступ істерики – Путін переживає, що під логістичною ширмою на Каспії з’являться повноцінні військові бази США. Невже багатовекторний Назарбаєв віддаляється від Путіна прямо під протекторат Дональда Трампа?

Через дозвіл американцям користуватися портами на Каспійському морі глава МЗС РФ Лавров минулого тижня «наїхав» на свого казахстанського колегу Кайрата Абдрахманова. Під час засідання головних дипломатів країн-членів ОДКБ – військового союзу Росії та її пострадянських сателітів – Лавров дуже сварився, мовляв, чому це казахстанська сторона не радилася про надання доступу до каспійських портів з Москвою?

Кремль вважає, що Назарбаєв без дозволу царя схвалив появу американської військової бази прямо під носом в імперії. Та хіба можливо, що Казахстан зрадить покровителя і всадить йому ножа в спину, поки той футбол дивиться?

Головний дипломат Казахстану Абдрахманов на засіданні ОДКБ клявся Лаврову, що жодних військових баз на Каспійському морі не з’явиться. А вже через кілька днів Назарбаєв полетів до Путіна на відкриття Чемпіонату світу з футболу. Утім, схоже, спокою в Кремлі це не додало – загрозу національній безпеці Москва вбачає в самій лише присутності американців у каспійських портах: байдуже – у військовій вони формі чи в цивільній.

Дрейф Назарбаєва від Москви до Вашингтона почався не раптово – історія про доступ американців в порти на Каспії розпочалася кілька років тому. А в січні цього року Трамп і Назарбаєв у Білому домі ухвалили рішення на найвищому політичному рівні. Натомість із Вашингтона лідер Казахстану привіз два десятки двосторонніх контрактів на загальну суму в 7 мільярдів доларів інвестицій у різні сектори економіки. Але це не єдина причина для тривоги в Кремлі.

Кремлівські пропагандисти ополчилися на Астану після того, як в Радбезі ООН цієї весни Казахстан не підтримав російську резолюцію про засудження ракетних ударів по Сирії. Гнів Москви також викликало нещодавнє рішення Назарбаєва перейти з кириличної абетки на латиницю. Росіяни побачили в цьому «зраду». Але кожного разу Назарбаєв старався запевнити Путіна у своїй лояльності. Так відбувається й зараз у ситуації з потенційною появою військових баз США на Каспійському морі.

Схоже, Нурсултан Назарбаєв розуміє, що нинішня обкладена санкціями путінська Росія не може запропонувати йому ні політичних гарантій, ні економічної вигоди від двосторонньої співпраці. Але щоб не спровокувати відкриту агресію, Назарбаєв вдає гру у багатовекторність. Утім, тільки сліпий не бачить курс Казахстану на встановлення добрих відносин зі США. У нинішніх умовах дружба з Вашингтоном – це страховка для Назарбаєва на випадок краху режиму Путіна. Бо в такому разі це створить загрози і самому Назарбаєву, а правити він зібрався до смерті, закріпивши це своє бажання юридично.

Більше дивіться у відео

Дивіться також:  У Казахстані панує ще більший культ правителя, ніж у Росії

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

20.06.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: