Путін шантажує Лукашенка, щоб розмістити військові бази в Білорусі

До Путіна у Сочі прибув Лукашенко – на своєму президентському міжконтинентальному Боїнгу. Схоже, це мало б додати статусності Президенту Білорусі – як-не-як, приїхав говорити про великі гроші, але Путін змусив чекати аж дві години.

На камери обіймаються як старі друзі, але як тільки доходить до, власне, перемовин, Лукашенко помітно напружується. Це вже сьома за рік зустріч Лукашенка з Путіним. Минулого року обидва лідери домовилися, що Росія безмитно постачатиме Білорусі 24 мільйони тонн нафти. 18 мільйонів тонн – на переробку та внутрішні потреби, решту 6 – Мінськ мав право продавати на зовнішніх ринках, отримуючи у свій бюджет добру копійку у рамках так званої процедури «перемитнення»: Росія повертала Білорусі мито від реекспорту цієї нафти. Це була вигідна поступка, яку Лукашенко отримав від Путіна після підвищення цін на російський газ. Утім, ціна на нафту підскочила з 50 аж до 70 доларів за барель, тож Москва вирішила, що Лукашенко жирує. Тож з липня Росія перестала платити Білорусі у рамках «перемитнення», різко скоротивши при цьому поставки російської нафти. Білоруське м’ясо та молоко не допускають на російські ринки, а транші допомоги на 400 мільйонів доларів Москва заблокувала. Лукашенко не розуміє, що коїться.

Як і колись Україна, Білорусь сьогодні економічно і політично повністю залежна від Росії. Раніше Лукашенку вдавалося виторговувати хороші преференції як плату за те, що Мінськ залишається в орбіті Москви. Ось і зараз Президент Білорусі спробував підіграти Путіну, відмовившись від кредитної програми МВФ. А на нинішній Генасамблеї ООН Білорусь на догоду Росії проголосувала проти включення у порядок денний пункту про стан із дотриманням прав людини на окупованих територіях України. Але, схоже, Путіну цього замало – його дуже бісить, що Лукашенко, отримуючи плюшки від Москви, ще й з Україною та країнами Балтії торгує. Але головне – бацька противиться розміщенню російських військових баз на території Білорусі.

Зміцнення Східного флангу НАТО у країнах Балтії, а також можлива поява війської бази США у Польщі на постійній основі штовхає Путіна на шантаж Лукашенка. Мовляв, Захід наступає, треба оборонятися, тому хай російські війська зайдуть у Білорусь і залишаться тут стільки, скільки треба, тобто назавжди, якщо ти, звісно, хочеш і далі заробляти на нашій нафті та продававти білоруське м’ясо і молоко на російському ринку. І якщо бацька й надалі буде незговірливим, то Путіну запросто може увірватись терпець – і «Союзноє государство» між Росією та Білоруссю, яке існує де-юре, стане таким і де-факто. Про «кримський сценарій» незалежні білоруські медіа дискутують вже не перший рік, зараз на тлі загострення відносин між Москвою та Мінськом ці розмови посилилися. Оскільки рівень довіри до Путіна у Росії падає, то примусове приєднання «братської» Білорусі цілком може стати «маленькою переможною війною» для нової хвилі російського «побєдобєсія» і «путінолюбія». Власне, чутки чи то про інфаркт чи то про інсульт Лукашенка, що ширилися цього літа, якраз можуть бути сигналом тривоги для Бацьки.

Дивіться також: Лукашенко предупредил о возможной аннексии его страны другим государством