УКР
УКР

Video: Польща відмовиться від російського газу?

Польща – один із ключових противників російсько-німецького газогону Північний Потік-2 – нарощує імпорт скрапленого газу зі Сполучених Штатів Америки. Минулого тижня польська державна компанія PGNіG – аналог нашого Нафтогазу – підписала з американською Cheniere контракт на поставку скрапленого природного газу терміном на 24 роки.

газопровод фото

Росіяни метушаться, лякаючи вартістю СПГ зі Штатів, мовляв, американський газ дуже дорогий і невигідний. Але поляки кажуть, що це брехня. Він на 20-30% більш вигідний. Продовжувати контракт зі східним постачальником – Газпромом – поляки не мають наміру. Дія угоди з росіянами завершується наприкінці 2022 року. Власного видобутку газу Польщі вистачає для покриття лише п’ятої частини її потреб, решта 80% – це імпорт. Крім Газпрому, газ у скрапленому вигляді поляки вже купують у Катару. У недалекій перспективі почнеться постачання газу з Норвегії по новій трубі через Балтійське море – поляки планують добудувати газогін у 2023 році. Разом із свіжою угодою із Cheniere Польща вже має два підписані контракти на поставку СПГ з іншими американськими компаніями – і це, схоже, не кінець, бо тривають переговори принаймні ще з одним постачальником із США.

Щорічна потреба Польщі у газі – 19 мільярдів кубометрів. У найближчі роки, коли старі й нові контракти запрацюють на повну, Польща може не лише послати Газпром під три чорти, а навіть почати конкурувати з ним у Східній та Центральній Європі. Утім, не забуваємо про російські потоки – Турецький та Північний потік-2, головним адвокатом якого виступає Німеччина. Польща – критикує проект, заручившись підтримкою США. Інтерес Америки – зруйнувати путінську монополію на газовому ринку Європи. Тож нові контракти на поставку СПГ у Польщу – це маленька політико-економічна перемога Штатів.

Інтереси Польщі та США співпадають з українськими у частині протидії Північному потоку-2, який загрожує нам втратою прибутку за транзит російського газу у Європу – це 3 мільярди доларів щорічно. Для Євросоюзу Нордстрім-2 та Турецький потік також несуть політичну загрозу. Адже коли головний постачальник у тебе Путін, гарантій, що вентиль раптово не закрутиться, – жодних, як показує приклад України. При цьому українські стратеги наголошують, що коридори обох російських газогонів Путін може використовувати для шпигунства і таємного розміщення там нових мобільних видів зброї – дронів, наприклад.

Та Штати, Польща і Україна не припиняють тиснути на Німеччину. Чи завадить це будівництву російських газогонів у Європу? Наразі сумнівно. Чи дає Києву якісь переваги співпраця Варшави і Вашингтона з погляду диверсифікації енергоносіїв? У нас немає терміналу для прийому скрапленого газу зі США, але Україна могла би купувати його у Польщі, щоправда, і тут потрібна відповідна інфраструктура.

«Для цього потрібно побудувати газогін-інтерконектор між Україною та Польщею, оціночна вартість будівництва якого – 200 мільйонів євро. Таких грошей немає ні у Києва, ні у Варшави. Причому полякам ці гроші ще можуть надати європейці чи американці, нам же знайти таку суму нереально. Тим паче, що цей варіант більш вигідний полякам, які матимуть можливість ефективніше використовувати свій термінал і заробляти на транзиті», – каже експерт з питань енергетики Дмитро Марунич.

З іншого боку, Україна сама могла б стати експортером газу. Але це довга історія, бо нам, передусім, необхідно припинити імпорт газу з Росії і самим забезпечувати власні потреби.

«За умови належного фінансування, для України цілком реально упродовж найближчих 10 років позбутися імпортозалежності у газовій сфері. Для цього потрібно збільшити обсяги власного видобутку «блакитного палива» із нинішніх приблизно 20 мільярдів кубометрів до приблизно 30 мільярдів. Цього палива країні має вистачити навіть за умови стрімкого розвитку промислового виробництва», – вважає голова Бюро комплексного аналізу і прогнозів Сергій Дяченко.

Щоб значно наростити видобуток – треба гроші та нові технології глибокого буріння, яких в України наразі немає. Можливо, саме для цього після Варшави до Києва приїжджав Міністр енергетики США Рік Перрі? Водночас, це може бути свідченням інтересу американських компаній для видобутку в Україні.

У Києві Рік Перрі заявив, що Україна може стати Техасом для всієї Європи, адже наявні запаси українського газу можуть перевищувати навіть американські. Заява дуже гучна і медійна, але це, скоріше, сигнал для інвесторів. Негативна репутація України, перш за все через корумпованих чиновників та суддів, досі відлякувала іноземні вливання у нафтогазовий сектор. Тепер же, враховуючи тональність заяв Міністра енергетики США, у Києва, схоже, з’явився ще один шанс. Чи буде якась конкретика, ймовірно, стане відомо під час засідання Стратегічної Ради України і США 16 листопада.

Дивіться також: Строительство газопровода Северный поток-2 – под угрозой

Польща відмовиться від російського газу?

0 Коментувати

Польща – один із ключових противників російсько-німецького газогону Північний Потік-2 – нарощує імпорт скрапленого газу зі Сполучених Штатів Америки. Минулого тижня польська державна компанія PGNіG – аналог нашого Нафтогазу – підписала з американською Cheniere контракт на поставку скрапленого природного газу терміном на 24 роки.

газопровод фото

Росіяни метушаться, лякаючи вартістю СПГ зі Штатів, мовляв, американський газ дуже дорогий і невигідний. Але поляки кажуть, що це брехня. Він на 20-30% більш вигідний. Продовжувати контракт зі східним постачальником – Газпромом – поляки не мають наміру. Дія угоди з росіянами завершується наприкінці 2022 року. Власного видобутку газу Польщі вистачає для покриття лише п’ятої частини її потреб, решта 80% – це імпорт. Крім Газпрому, газ у скрапленому вигляді поляки вже купують у Катару. У недалекій перспективі почнеться постачання газу з Норвегії по новій трубі через Балтійське море – поляки планують добудувати газогін у 2023 році. Разом із свіжою угодою із Cheniere Польща вже має два підписані контракти на поставку СПГ з іншими американськими компаніями – і це, схоже, не кінець, бо тривають переговори принаймні ще з одним постачальником із США.

Щорічна потреба Польщі у газі – 19 мільярдів кубометрів. У найближчі роки, коли старі й нові контракти запрацюють на повну, Польща може не лише послати Газпром під три чорти, а навіть почати конкурувати з ним у Східній та Центральній Європі. Утім, не забуваємо про російські потоки – Турецький та Північний потік-2, головним адвокатом якого виступає Німеччина. Польща – критикує проект, заручившись підтримкою США. Інтерес Америки – зруйнувати путінську монополію на газовому ринку Європи. Тож нові контракти на поставку СПГ у Польщу – це маленька політико-економічна перемога Штатів.

Інтереси Польщі та США співпадають з українськими у частині протидії Північному потоку-2, який загрожує нам втратою прибутку за транзит російського газу у Європу – це 3 мільярди доларів щорічно. Для Євросоюзу Нордстрім-2 та Турецький потік також несуть політичну загрозу. Адже коли головний постачальник у тебе Путін, гарантій, що вентиль раптово не закрутиться, – жодних, як показує приклад України. При цьому українські стратеги наголошують, що коридори обох російських газогонів Путін може використовувати для шпигунства і таємного розміщення там нових мобільних видів зброї – дронів, наприклад.

Та Штати, Польща і Україна не припиняють тиснути на Німеччину. Чи завадить це будівництву російських газогонів у Європу? Наразі сумнівно. Чи дає Києву якісь переваги співпраця Варшави і Вашингтона з погляду диверсифікації енергоносіїв? У нас немає терміналу для прийому скрапленого газу зі США, але Україна могла би купувати його у Польщі, щоправда, і тут потрібна відповідна інфраструктура.

«Для цього потрібно побудувати газогін-інтерконектор між Україною та Польщею, оціночна вартість будівництва якого – 200 мільйонів євро. Таких грошей немає ні у Києва, ні у Варшави. Причому полякам ці гроші ще можуть надати європейці чи американці, нам же знайти таку суму нереально. Тим паче, що цей варіант більш вигідний полякам, які матимуть можливість ефективніше використовувати свій термінал і заробляти на транзиті», – каже експерт з питань енергетики Дмитро Марунич.

З іншого боку, Україна сама могла б стати експортером газу. Але це довга історія, бо нам, передусім, необхідно припинити імпорт газу з Росії і самим забезпечувати власні потреби.

«За умови належного фінансування, для України цілком реально упродовж найближчих 10 років позбутися імпортозалежності у газовій сфері. Для цього потрібно збільшити обсяги власного видобутку «блакитного палива» із нинішніх приблизно 20 мільярдів кубометрів до приблизно 30 мільярдів. Цього палива країні має вистачити навіть за умови стрімкого розвитку промислового виробництва», – вважає голова Бюро комплексного аналізу і прогнозів Сергій Дяченко.

Щоб значно наростити видобуток – треба гроші та нові технології глибокого буріння, яких в України наразі немає. Можливо, саме для цього після Варшави до Києва приїжджав Міністр енергетики США Рік Перрі? Водночас, це може бути свідченням інтересу американських компаній для видобутку в Україні.

У Києві Рік Перрі заявив, що Україна може стати Техасом для всієї Європи, адже наявні запаси українського газу можуть перевищувати навіть американські. Заява дуже гучна і медійна, але це, скоріше, сигнал для інвесторів. Негативна репутація України, перш за все через корумпованих чиновників та суддів, досі відлякувала іноземні вливання у нафтогазовий сектор. Тепер же, враховуючи тональність заяв Міністра енергетики США, у Києва, схоже, з’явився ще один шанс. Чи буде якась конкретика, ймовірно, стане відомо під час засідання Стратегічної Ради України і США 16 листопада.

Дивіться також: Строительство газопровода Северный поток-2 – под угрозой

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

15.11.2018
Завантаження...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: