УКР
УКР

Video: Політична реклама: які таємні знаки використовують політтехнологи?

В Україні передвиборча осінь. Міста завішані політичною рекламою численних кандидатів. Обіцянок кращого життя на плакатах не бракує. Політична реклама – найдорожча частина будь-якої передвиборчої кампанії. Грошей на неї в Україні не шкодують, а витрачені суми обчислюються десятками мільйонів доларів.

вибори, чоловічки, голосування

Ось і виходить, що від політичної реклами нікуди не подітися. В Україні абсолютна більшість політичної реклами – декларативна. Тобто це спроби щось пообіцяти або якось охарактеризувати самого політика з позитивної сторони. Але ця ж реклама, на думку фахівців, найменш ефективна, адже їй доводиться одразу пробиватися через високий ступінь недовіри та відторгнення.

«Майже вся декларативна реклама, а її 99% – не працює. Викликає негатив, невдоволення. Часто політики розміщують на рекламі, що цілком природно, свою фізіономію, і це теж викликає невдоволення. Тому що, коли з кожного кута на тебе дивиться політик, якого ти початково не любиш, а ми не любимо 99% політиків, то відповідно все це викликає роздратування», – розповідає політтехнолог Сергій Гайдай.

Можливо, тому в передвиборчій кампанії 2019 року все менше політиків розміщують свої обличчя на бігбордах, обмежуючись лаконічними написами. Але через рекламу в Україні все одно намагаються переконати, що політик хороший. Коли ж він щось робить чи організовує, а через рекламу анонсує свої дії, це значно ефективніше, ніж просто ліпити скрізь гасла, впевнені експерти.

Ще одна функція політичної реклами – створення впізнаваності кандидата. Це одночасно найбільш швидкий та найбільш непродуктивний спосіб зробити політика відомим. Усі пам’ятають масові кампанії партії Україна-Вперед на парламентських виборах 2012 року чи Сергія Думчєва на місцевих виборах у Києві в 2015 році. Але, коли люди не знають, хто на плакатах, що він зробив, а бачать його на кожному стовпі, то кандидат лише отримає негатив від перенасичення його рекламою.

Щодо кольорів, які використовують в рекламі, то тут також можуть бути приховані гачки ,на які намагаються впіймати виборця.

«Спрямована стрічка вгору говорить про рух вперед і показує певну потенційність. Червоний колір – колір авторитету, сили і тепла. Білий – це бажання створити образ невинності, образ жертви. Зелений колір – це спокійний імідж», – розповідає рекламний консультант Сергій Трухімович.

Іноді в Україні у політичній рекламі намагаються використовувати гумор. Коли реклама викликає додаткові емоції – це добре, наголошують експерти. Але це потрібно робити дуже влучно, тому що політика – це все ж таки справа серйозна.

Іноді у політичній рекламі вигадують ребуси. Коли з’являються певні неуособлені написи, а через деякий час вони виводять на певного кандидата. Так, нині в Україні є плакати про старих політиків, виконані в стилістиці Опозиційного блоку. Експерти вважають, що в політиці такі прийоми не працюють, утримати увагу виборця важко, боротьба запекла, тож краще одразу заявити про свого кандидата, а не створювати інтригу.

Декілька років у нас функціонує бюджетне фінансування партій. І знаєте, куди політики витрачають ці кошти? У 90% випадків – на політичну рекламу. Тобто за наші гроші нам же вішають локшину на вуха. Як же тоді ставитися до політичної реклами? Як і до будь-яких обіцянок політиків – критично. Те, що ви бачите обличчя політика з рекламного щита біля свого дому – ще не означає, що це кандидат на перемогу і за нього потрібно голосувати.

Дивіться також: Парламентські вибори: як не повестися на обман народного депутата

Політична реклама: які таємні знаки використовують політтехнологи?

0 Коментувати

В Україні передвиборча осінь. Міста завішані політичною рекламою численних кандидатів. Обіцянок кращого життя на плакатах не бракує. Політична реклама – найдорожча частина будь-якої передвиборчої кампанії. Грошей на неї в Україні не шкодують, а витрачені суми обчислюються десятками мільйонів доларів.

вибори, чоловічки, голосування

Ось і виходить, що від політичної реклами нікуди не подітися. В Україні абсолютна більшість політичної реклами – декларативна. Тобто це спроби щось пообіцяти або якось охарактеризувати самого політика з позитивної сторони. Але ця ж реклама, на думку фахівців, найменш ефективна, адже їй доводиться одразу пробиватися через високий ступінь недовіри та відторгнення.

«Майже вся декларативна реклама, а її 99% – не працює. Викликає негатив, невдоволення. Часто політики розміщують на рекламі, що цілком природно, свою фізіономію, і це теж викликає невдоволення. Тому що, коли з кожного кута на тебе дивиться політик, якого ти початково не любиш, а ми не любимо 99% політиків, то відповідно все це викликає роздратування», – розповідає політтехнолог Сергій Гайдай.

Можливо, тому в передвиборчій кампанії 2019 року все менше політиків розміщують свої обличчя на бігбордах, обмежуючись лаконічними написами. Але через рекламу в Україні все одно намагаються переконати, що політик хороший. Коли ж він щось робить чи організовує, а через рекламу анонсує свої дії, це значно ефективніше, ніж просто ліпити скрізь гасла, впевнені експерти.

Ще одна функція політичної реклами – створення впізнаваності кандидата. Це одночасно найбільш швидкий та найбільш непродуктивний спосіб зробити політика відомим. Усі пам’ятають масові кампанії партії Україна-Вперед на парламентських виборах 2012 року чи Сергія Думчєва на місцевих виборах у Києві в 2015 році. Але, коли люди не знають, хто на плакатах, що він зробив, а бачать його на кожному стовпі, то кандидат лише отримає негатив від перенасичення його рекламою.

Щодо кольорів, які використовують в рекламі, то тут також можуть бути приховані гачки ,на які намагаються впіймати виборця.

«Спрямована стрічка вгору говорить про рух вперед і показує певну потенційність. Червоний колір – колір авторитету, сили і тепла. Білий – це бажання створити образ невинності, образ жертви. Зелений колір – це спокійний імідж», – розповідає рекламний консультант Сергій Трухімович.

Іноді в Україні у політичній рекламі намагаються використовувати гумор. Коли реклама викликає додаткові емоції – це добре, наголошують експерти. Але це потрібно робити дуже влучно, тому що політика – це все ж таки справа серйозна.

Іноді у політичній рекламі вигадують ребуси. Коли з’являються певні неуособлені написи, а через деякий час вони виводять на певного кандидата. Так, нині в Україні є плакати про старих політиків, виконані в стилістиці Опозиційного блоку. Експерти вважають, що в політиці такі прийоми не працюють, утримати увагу виборця важко, боротьба запекла, тож краще одразу заявити про свого кандидата, а не створювати інтригу.

Декілька років у нас функціонує бюджетне фінансування партій. І знаєте, куди політики витрачають ці кошти? У 90% випадків – на політичну рекламу. Тобто за наші гроші нам же вішають локшину на вуха. Як же тоді ставитися до політичної реклами? Як і до будь-яких обіцянок політиків – критично. Те, що ви бачите обличчя політика з рекламного щита біля свого дому – ще не означає, що це кандидат на перемогу і за нього потрібно голосувати.

Дивіться також: Парламентські вибори: як не повестися на обман народного депутата

26.10.2018 12:30
Завантаження...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору