УКР
УКР

Video: Особливий статус Донбасу: продовжать чи ні?

Сутички, бійки, блокування трибуни, навіть димові шашки! Український парламент бачив багато чого, але навіть для нього такі події – не рядові. Саме так у минулому році продовжували дію закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, або більш відомий у народі, як закон про особливий статус Донбасу.

флаг Донецької області

Пройшов рік і настав час продовжувати дію закону знову.

Як усе починалося?

Закон про особливий статус Донбасу вперше ухвалили в 2014 році. В ньому закріплювалась частина зобов’язань, взятих на себе Україною в рамках Мінських угод. Документ містить ряд норм, не дуже популярних у певних колах українського суспільства. Зокрема, він серед іншого гарантує амністію учасникам подій на Донбасі, використання в окремих районах Донбасу російської мови у побуті та в офіційній документації, підтримку зав’язків цих територій із РФ. Ба більше, згідно з законом, органи місцевої влади в окремих районах Донбасу зможуть утворювати підконтрольні їм формування народної міліції та впливати на формування органів прокуратури та суддів, а український уряд зобов’язується фінансувати ці території.

Чи працював закон?                                         

Щоправда, закон з такими нормами не працював жодного дня. Умовою його використання є звільнення окупованих територій від бойовиків та проведення на них виборів за українським законодавством. До цього ситуація на Донбасі навіть не наблизилися, але суперечки через закон все одно гарячі. В 2014 році його приймали в закритому режимі та навіть вимкнули табло Ради під час голосування, щоб картинка з тим, хто підтримав такі норми не облетіла всі телеканали. В 2017 році при голосуванні за продовження дії закону у справу пішли вже згадані димові шашки.

Також дивіться: Скрипаль підтримував анексію Криму та заперечував присутність російських військ на Донбасі

Думка політолога

«Конфліктне ставлення до цього закону є відображенням конфліктного ставлення до Мінських угод. Є політичні сили, які себе позиціонують як войовничі патріоти, які проти будь-яких домовленостей. Вони вважають, що будь-які компроміси – є неприйнятними. Але треба розуміти – якщо не йти на компроміси, то буде продовжуватися війна, причому війна може набути більших масштабів, перетворитися на велику війну», – пояснює політолог Володимир Фесенко.

Основа антиросійських санкцій

Продовження дії закону є свідченням того, що Україна готова виконувати свою частину Мінських домовленостей, пояснюють українські політики. А значить, лежить у основі всієї системи санкцій проти Росії та забезпечує підтримку Україні на міжнародній арені.

«Це є закон санкцій! Який потрібен для того, щоб не дати можливостей Кремлю разом зі своїми лобістами в ЄС розвалити санкції, перекласти із хворої голови на здорову, що начебто Україна не виконує політичного блоку Мінських угод», – говорить перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

А що на Заході?

Підтримують таку точку зору і західні партнери України. Зокрема в США рекомендують продовжити дію закону і теж нагадують, що ключові санкції щодо Росії, прив’язані до виконання Мінських домовленостей, у яких серед іншого йдеться і про необхідність збереження особливого статусу нині непідконтрольної Україні частини Донбасу.

Інша точка зору

Противники продовження дії закону відзначають, що Мінські угоди не діють. Тому й закон, складений на їх основі, країні не потрібен.

«Це закон, який може роздерти і зруйнувати Україну зсередини, якщо його дія буде запущена, тож за нього не можна голосувати в будь-якому випадку», – вважає віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.

Прогнози експертів

На думку експертів же, не дивлячись на спротив, дію закону продовжать. Хоча й накалу пристростей, спроб кожної політичної сили пропіаритися на цій темі – не уникнути.

«І в цьому році голосування цього законопроекту буде дуже конфліктним, дуже складним. Будуть і шумові ефекти, і спроби зірвати голосування. Але, скоріше за все, таки мають проголосувати. Оскільки ціна питання є дуже високою», – говорить політолог Володимир Фесенко.

Мінські угоди та закон про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей закріплює на Донбасі статус – «ще не мир, але вже й не війна». Важливо, щоб рух до остаточного припинення війни продовжувався. Поки ж він так і застряг на цьому проміжному етапі.

Також дивіться: Куликов: Прізвище майбутнього президента закінчується на «енко»

Особливий статус Донбасу: продовжать чи ні?

0 - 0 Коментувати

Сутички, бійки, блокування трибуни, навіть димові шашки! Український парламент бачив багато чого, але навіть для нього такі події – не рядові. Саме так у минулому році продовжували дію закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, або більш відомий у народі, як закон про особливий статус Донбасу.

флаг Донецької області

Пройшов рік і настав час продовжувати дію закону знову.

Як усе починалося?

Закон про особливий статус Донбасу вперше ухвалили в 2014 році. В ньому закріплювалась частина зобов’язань, взятих на себе Україною в рамках Мінських угод. Документ містить ряд норм, не дуже популярних у певних колах українського суспільства. Зокрема, він серед іншого гарантує амністію учасникам подій на Донбасі, використання в окремих районах Донбасу російської мови у побуті та в офіційній документації, підтримку зав’язків цих територій із РФ. Ба більше, згідно з законом, органи місцевої влади в окремих районах Донбасу зможуть утворювати підконтрольні їм формування народної міліції та впливати на формування органів прокуратури та суддів, а український уряд зобов’язується фінансувати ці території.

Чи працював закон?                                         

Щоправда, закон з такими нормами не працював жодного дня. Умовою його використання є звільнення окупованих територій від бойовиків та проведення на них виборів за українським законодавством. До цього ситуація на Донбасі навіть не наблизилися, але суперечки через закон все одно гарячі. В 2014 році його приймали в закритому режимі та навіть вимкнули табло Ради під час голосування, щоб картинка з тим, хто підтримав такі норми не облетіла всі телеканали. В 2017 році при голосуванні за продовження дії закону у справу пішли вже згадані димові шашки.

Також дивіться: Скрипаль підтримував анексію Криму та заперечував присутність російських військ на Донбасі

Думка політолога

«Конфліктне ставлення до цього закону є відображенням конфліктного ставлення до Мінських угод. Є політичні сили, які себе позиціонують як войовничі патріоти, які проти будь-яких домовленостей. Вони вважають, що будь-які компроміси – є неприйнятними. Але треба розуміти – якщо не йти на компроміси, то буде продовжуватися війна, причому війна може набути більших масштабів, перетворитися на велику війну», – пояснює політолог Володимир Фесенко.

Основа антиросійських санкцій

Продовження дії закону є свідченням того, що Україна готова виконувати свою частину Мінських домовленостей, пояснюють українські політики. А значить, лежить у основі всієї системи санкцій проти Росії та забезпечує підтримку Україні на міжнародній арені.

«Це є закон санкцій! Який потрібен для того, щоб не дати можливостей Кремлю разом зі своїми лобістами в ЄС розвалити санкції, перекласти із хворої голови на здорову, що начебто Україна не виконує політичного блоку Мінських угод», – говорить перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

А що на Заході?

Підтримують таку точку зору і західні партнери України. Зокрема в США рекомендують продовжити дію закону і теж нагадують, що ключові санкції щодо Росії, прив’язані до виконання Мінських домовленостей, у яких серед іншого йдеться і про необхідність збереження особливого статусу нині непідконтрольної Україні частини Донбасу.

Інша точка зору

Противники продовження дії закону відзначають, що Мінські угоди не діють. Тому й закон, складений на їх основі, країні не потрібен.

«Це закон, який може роздерти і зруйнувати Україну зсередини, якщо його дія буде запущена, тож за нього не можна голосувати в будь-якому випадку», – вважає віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.

Прогнози експертів

На думку експертів же, не дивлячись на спротив, дію закону продовжать. Хоча й накалу пристростей, спроб кожної політичної сили пропіаритися на цій темі – не уникнути.

«І в цьому році голосування цього законопроекту буде дуже конфліктним, дуже складним. Будуть і шумові ефекти, і спроби зірвати голосування. Але, скоріше за все, таки мають проголосувати. Оскільки ціна питання є дуже високою», – говорить політолог Володимир Фесенко.

Мінські угоди та закон про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей закріплює на Донбасі статус – «ще не мир, але вже й не війна». Важливо, щоб рух до остаточного припинення війни продовжувався. Поки ж він так і застряг на цьому проміжному етапі.

Також дивіться: Куликов: Прізвище майбутнього президента закінчується на «енко»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

04.10.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: