УКР
УКР

Video: Особливий статус Донбасу: продовжать чи ні?

Сутички, бійки, блокування трибуни, навіть димові шашки! Український парламент бачив багато чого, але навіть для нього такі події – не рядові. Саме так у минулому році продовжували дію закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, або більш відомий у народі, як закон про особливий статус Донбасу.

флаг Донецької області

Пройшов рік і настав час продовжувати дію закону знову.

Як усе починалося?

Закон про особливий статус Донбасу вперше ухвалили в 2014 році. В ньому закріплювалась частина зобов’язань, взятих на себе Україною в рамках Мінських угод. Документ містить ряд норм, не дуже популярних у певних колах українського суспільства. Зокрема, він серед іншого гарантує амністію учасникам подій на Донбасі, використання в окремих районах Донбасу російської мови у побуті та в офіційній документації, підтримку зав’язків цих територій із РФ. Ба більше, згідно з законом, органи місцевої влади в окремих районах Донбасу зможуть утворювати підконтрольні їм формування народної міліції та впливати на формування органів прокуратури та суддів, а український уряд зобов’язується фінансувати ці території.

Чи працював закон?                                         

Щоправда, закон з такими нормами не працював жодного дня. Умовою його використання є звільнення окупованих територій від бойовиків та проведення на них виборів за українським законодавством. До цього ситуація на Донбасі навіть не наблизилися, але суперечки через закон все одно гарячі. В 2014 році його приймали в закритому режимі та навіть вимкнули табло Ради під час голосування, щоб картинка з тим, хто підтримав такі норми не облетіла всі телеканали. В 2017 році при голосуванні за продовження дії закону у справу пішли вже згадані димові шашки.

Також дивіться: Скрипаль підтримував анексію Криму та заперечував присутність російських військ на Донбасі

Думка політолога

«Конфліктне ставлення до цього закону є відображенням конфліктного ставлення до Мінських угод. Є політичні сили, які себе позиціонують як войовничі патріоти, які проти будь-яких домовленостей. Вони вважають, що будь-які компроміси – є неприйнятними. Але треба розуміти – якщо не йти на компроміси, то буде продовжуватися війна, причому війна може набути більших масштабів, перетворитися на велику війну», – пояснює політолог Володимир Фесенко.

Основа антиросійських санкцій

Продовження дії закону є свідченням того, що Україна готова виконувати свою частину Мінських домовленостей, пояснюють українські політики. А значить, лежить у основі всієї системи санкцій проти Росії та забезпечує підтримку Україні на міжнародній арені.

«Це є закон санкцій! Який потрібен для того, щоб не дати можливостей Кремлю разом зі своїми лобістами в ЄС розвалити санкції, перекласти із хворої голови на здорову, що начебто Україна не виконує політичного блоку Мінських угод», – говорить перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

А що на Заході?

Підтримують таку точку зору і західні партнери України. Зокрема в США рекомендують продовжити дію закону і теж нагадують, що ключові санкції щодо Росії, прив’язані до виконання Мінських домовленостей, у яких серед іншого йдеться і про необхідність збереження особливого статусу нині непідконтрольної Україні частини Донбасу.

Інша точка зору

Противники продовження дії закону відзначають, що Мінські угоди не діють. Тому й закон, складений на їх основі, країні не потрібен.

«Це закон, який може роздерти і зруйнувати Україну зсередини, якщо його дія буде запущена, тож за нього не можна голосувати в будь-якому випадку», – вважає віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.

Прогнози експертів

На думку експертів же, не дивлячись на спротив, дію закону продовжать. Хоча й накалу пристростей, спроб кожної політичної сили пропіаритися на цій темі – не уникнути.

«І в цьому році голосування цього законопроекту буде дуже конфліктним, дуже складним. Будуть і шумові ефекти, і спроби зірвати голосування. Але, скоріше за все, таки мають проголосувати. Оскільки ціна питання є дуже високою», – говорить політолог Володимир Фесенко.

Мінські угоди та закон про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей закріплює на Донбасі статус – «ще не мир, але вже й не війна». Важливо, щоб рух до остаточного припинення війни продовжувався. Поки ж він так і застряг на цьому проміжному етапі.

Також дивіться: Куликов: Прізвище майбутнього президента закінчується на «енко»

Особливий статус Донбасу: продовжать чи ні?

0 Коментувати

Сутички, бійки, блокування трибуни, навіть димові шашки! Український парламент бачив багато чого, але навіть для нього такі події – не рядові. Саме так у минулому році продовжували дію закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, або більш відомий у народі, як закон про особливий статус Донбасу.

флаг Донецької області

Пройшов рік і настав час продовжувати дію закону знову.

Як усе починалося?

Закон про особливий статус Донбасу вперше ухвалили в 2014 році. В ньому закріплювалась частина зобов’язань, взятих на себе Україною в рамках Мінських угод. Документ містить ряд норм, не дуже популярних у певних колах українського суспільства. Зокрема, він серед іншого гарантує амністію учасникам подій на Донбасі, використання в окремих районах Донбасу російської мови у побуті та в офіційній документації, підтримку зав’язків цих територій із РФ. Ба більше, згідно з законом, органи місцевої влади в окремих районах Донбасу зможуть утворювати підконтрольні їм формування народної міліції та впливати на формування органів прокуратури та суддів, а український уряд зобов’язується фінансувати ці території.

Чи працював закон?                                         

Щоправда, закон з такими нормами не працював жодного дня. Умовою його використання є звільнення окупованих територій від бойовиків та проведення на них виборів за українським законодавством. До цього ситуація на Донбасі навіть не наблизилися, але суперечки через закон все одно гарячі. В 2014 році його приймали в закритому режимі та навіть вимкнули табло Ради під час голосування, щоб картинка з тим, хто підтримав такі норми не облетіла всі телеканали. В 2017 році при голосуванні за продовження дії закону у справу пішли вже згадані димові шашки.

Також дивіться: Скрипаль підтримував анексію Криму та заперечував присутність російських військ на Донбасі

Думка політолога

«Конфліктне ставлення до цього закону є відображенням конфліктного ставлення до Мінських угод. Є політичні сили, які себе позиціонують як войовничі патріоти, які проти будь-яких домовленостей. Вони вважають, що будь-які компроміси – є неприйнятними. Але треба розуміти – якщо не йти на компроміси, то буде продовжуватися війна, причому війна може набути більших масштабів, перетворитися на велику війну», – пояснює політолог Володимир Фесенко.

Основа антиросійських санкцій

Продовження дії закону є свідченням того, що Україна готова виконувати свою частину Мінських домовленостей, пояснюють українські політики. А значить, лежить у основі всієї системи санкцій проти Росії та забезпечує підтримку Україні на міжнародній арені.

«Це є закон санкцій! Який потрібен для того, щоб не дати можливостей Кремлю разом зі своїми лобістами в ЄС розвалити санкції, перекласти із хворої голови на здорову, що начебто Україна не виконує політичного блоку Мінських угод», – говорить перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

А що на Заході?

Підтримують таку точку зору і західні партнери України. Зокрема в США рекомендують продовжити дію закону і теж нагадують, що ключові санкції щодо Росії, прив’язані до виконання Мінських домовленостей, у яких серед іншого йдеться і про необхідність збереження особливого статусу нині непідконтрольної Україні частини Донбасу.

Інша точка зору

Противники продовження дії закону відзначають, що Мінські угоди не діють. Тому й закон, складений на їх основі, країні не потрібен.

«Це закон, який може роздерти і зруйнувати Україну зсередини, якщо його дія буде запущена, тож за нього не можна голосувати в будь-якому випадку», – вважає віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.

Прогнози експертів

На думку експертів же, не дивлячись на спротив, дію закону продовжать. Хоча й накалу пристростей, спроб кожної політичної сили пропіаритися на цій темі – не уникнути.

«І в цьому році голосування цього законопроекту буде дуже конфліктним, дуже складним. Будуть і шумові ефекти, і спроби зірвати голосування. Але, скоріше за все, таки мають проголосувати. Оскільки ціна питання є дуже високою», – говорить політолог Володимир Фесенко.

Мінські угоди та закон про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей закріплює на Донбасі статус – «ще не мир, але вже й не війна». Важливо, щоб рух до остаточного припинення війни продовжувався. Поки ж він так і застряг на цьому проміжному етапі.

Також дивіться: Куликов: Прізвище майбутнього президента закінчується на «енко»

04.10.2018 11:21
Завантаження...

Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Гарячі матеріали

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору