УКР
УКР

Video: ООН може припинити своє існування

15 листопада, 77 років тому, з’явилася перша міжнародна організація – Ліга Націй. Та проіснувати їй судилося зовсім недовго – всього 25 років. Організація не впоралася зі своїм головним завданням – забезпечити мир у світі, і припинила свою діяльність. Сьогодні часто лунають розмови, що ООН може повторити її долю.

Листопад 1918 року. Кінець Першої світової війни. США, Англія та Франція як країни-переможці вирішили: аби у майбутньому не допустити повторення таких кровопролитних війн, потрібно створити міжнародну організацію, яка займалася б вирішенням конфліктів. Так у 1920 році з’явилася Ліга Націй. На неї лягла важка ноша – стежити за дотриманням миру, не маючи при цьому реальних інструментів впливу. Хоча США були ініціатором створення Ліги Націй, та вступати до організації відмовилися. Це означало, що вирішувати конфлікти довелося без провідної країни світу.

З перших днів своєї діяльності Ліга Націй почала втрачати авторитет. Вимога ухвалювати рішення лише одноголосно часто паралізувала її роботу. А принципи, які декларувалися у статуті, на практиці не виконували навіть ті країни, які виступали головними засновниками організації. Як покарання за те, що Німеччина почала Першу світову, у неї забрали усі колонії, заборонили мати армію та примусили платити непосильні для її економіки грошові відшкодування потерпілим країнам. У 1923-му Франція та Бельгія окупували Рурську область – індустріальне серце Німеччини. Та Ліга Націй на це відверте порушення своїх правил ніяк не відреагувала. Це стало негативним прецедентом для інших країн.

Раніше ми писали, що Україна добровільно віддала Росії ядерну зброю через кілька причин

Безпомічність Ліги Націй все чіткіше стала проявлятися із наближенням Другої світової війни. У 1931-му Японія окупувала Маньчжурію, у 1935-му Італія вторглася до Ефіопії, а гітлерівська Німеччина у 1938-му анексувала Австрію. Усе, на що спромоглася Ліга Націй – це висловити своє занепокоєння, засудити агресію та закликати країни сісти за стіл переговорів. Після того, як Радянський Союз напав на Фінляндію у 1940-му, його демонстративно виключили з організації. Та це був радше крок відчаю, аніж реальна допомога державі, яка стала жертвою агресії. У 1945-му на конференції у Сан-Франциско країни-переможці Другої світової замість Ліги Націй створили нову організацію для підтримки миру та безпеки – ООН.

Етнічні чистки у Боснії та Руанді у 90-х, сучасні війни в Сирії та Україні є свідченням того, що ООН не вдалося уникнути помилок своєї попередниці – Ліги Націй. Головна проблема – право вето 5 постійних членів Ради Безпеки – США, Росії, Великої Британії, Франції та Китаю. За роки існування організації 193 резолюції були заблоковані саме правом вето однієї з країн. За часів Холодної війни найбільше ним зловживали США та Радянський Союз – понад 70 разів, а сьогодні – Росія. Кремль продовжує блокувати усі резолюції по сирійському та українському питаннях, зокрема про визнання референдуму в Криму нелегітимним та створення трибуналу щодо розслідування катастрофи малайзійського боїнгу MH17 на Донбасі влітку 2014 року.

Тривалий час уже ведуться розмови про необхідність реформувати Раду Безпеки та всю діяльність ООН. Адже нині ситуація в світі відрізняється від тієї, яка була на момент створення організації – змінився баланс сил, з’явилися нові світові та регіональні лідери – Німеччина, Японія, Індія. Крім того, ядерна зброя більше не є власністю тільки 5 країн – постійних членів Радбезу. Серед пропозицій з реформування – розширити кількість постійних членів Радбезу, відмовитися від права вето, коли розглядаються злочини проти людяності та коли одна з країн сама виступає стороною конфлікту. Але для того, щоб зміни таки відбулися, їх мають схвалити усі 5 постійних членів Радбезу.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: На початку Другої світової Сталін та Гітлер були союзниками

ООН може припинити своє існування

0 - 0 Коментувати

15 листопада, 77 років тому, з’явилася перша міжнародна організація – Ліга Націй. Та проіснувати їй судилося зовсім недовго – всього 25 років. Організація не впоралася зі своїм головним завданням – забезпечити мир у світі, і припинила свою діяльність. Сьогодні часто лунають розмови, що ООН може повторити її долю.

Листопад 1918 року. Кінець Першої світової війни. США, Англія та Франція як країни-переможці вирішили: аби у майбутньому не допустити повторення таких кровопролитних війн, потрібно створити міжнародну організацію, яка займалася б вирішенням конфліктів. Так у 1920 році з’явилася Ліга Націй. На неї лягла важка ноша – стежити за дотриманням миру, не маючи при цьому реальних інструментів впливу. Хоча США були ініціатором створення Ліги Націй, та вступати до організації відмовилися. Це означало, що вирішувати конфлікти довелося без провідної країни світу.

З перших днів своєї діяльності Ліга Націй почала втрачати авторитет. Вимога ухвалювати рішення лише одноголосно часто паралізувала її роботу. А принципи, які декларувалися у статуті, на практиці не виконували навіть ті країни, які виступали головними засновниками організації. Як покарання за те, що Німеччина почала Першу світову, у неї забрали усі колонії, заборонили мати армію та примусили платити непосильні для її економіки грошові відшкодування потерпілим країнам. У 1923-му Франція та Бельгія окупували Рурську область – індустріальне серце Німеччини. Та Ліга Націй на це відверте порушення своїх правил ніяк не відреагувала. Це стало негативним прецедентом для інших країн.

Раніше ми писали, що Україна добровільно віддала Росії ядерну зброю через кілька причин

Безпомічність Ліги Націй все чіткіше стала проявлятися із наближенням Другої світової війни. У 1931-му Японія окупувала Маньчжурію, у 1935-му Італія вторглася до Ефіопії, а гітлерівська Німеччина у 1938-му анексувала Австрію. Усе, на що спромоглася Ліга Націй – це висловити своє занепокоєння, засудити агресію та закликати країни сісти за стіл переговорів. Після того, як Радянський Союз напав на Фінляндію у 1940-му, його демонстративно виключили з організації. Та це був радше крок відчаю, аніж реальна допомога державі, яка стала жертвою агресії. У 1945-му на конференції у Сан-Франциско країни-переможці Другої світової замість Ліги Націй створили нову організацію для підтримки миру та безпеки – ООН.

Етнічні чистки у Боснії та Руанді у 90-х, сучасні війни в Сирії та Україні є свідченням того, що ООН не вдалося уникнути помилок своєї попередниці – Ліги Націй. Головна проблема – право вето 5 постійних членів Ради Безпеки – США, Росії, Великої Британії, Франції та Китаю. За роки існування організації 193 резолюції були заблоковані саме правом вето однієї з країн. За часів Холодної війни найбільше ним зловживали США та Радянський Союз – понад 70 разів, а сьогодні – Росія. Кремль продовжує блокувати усі резолюції по сирійському та українському питаннях, зокрема про визнання референдуму в Криму нелегітимним та створення трибуналу щодо розслідування катастрофи малайзійського боїнгу MH17 на Донбасі влітку 2014 року.

Тривалий час уже ведуться розмови про необхідність реформувати Раду Безпеки та всю діяльність ООН. Адже нині ситуація в світі відрізняється від тієї, яка була на момент створення організації – змінився баланс сил, з’явилися нові світові та регіональні лідери – Німеччина, Японія, Індія. Крім того, ядерна зброя більше не є власністю тільки 5 країн – постійних членів Радбезу. Серед пропозицій з реформування – розширити кількість постійних членів Радбезу, відмовитися від права вето, коли розглядаються злочини проти людяності та коли одна з країн сама виступає стороною конфлікту. Але для того, щоб зміни таки відбулися, їх мають схвалити усі 5 постійних членів Радбезу.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: На початку Другої світової Сталін та Гітлер були союзниками

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

15.11.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: