УКР
УКР

Video: Новий Наполеон: чи виправдовує Макрон покладені на нього надії?

Усього 5 років знадобилося Еммануелю Макрону в політиці, аби стати президентом Франції. У статусі лідера однієї з найвпливовіших держав Європи, політик вже зумів втерти носа Путіну, проте заслужити і одразу ж втратити любов власного народу.

«Ми стоїмо на порозі неймовірного відродження, оскільки у нас на руках всі козирі, які забезпечують і забезпечать велич країни в XXI столітті».

Цими словами 39-річний Еманнуель Макрон розпочав свою інавгураційну промову, вступаючи на посаду президента Франції. Місцеві ЗМІ одразу охрестили новоспеченого очільника «новим Наполеоном» та підкреслили його надзвичайні лідерські якості. Особливо на фоні його попередника-невдахи Франсуа Олланда, який настільки дискредитував себе провальними реформами, що в особі Макрона французи побачили майже нового Месію. Молодий, зухвалий, амбіційний, впевнений у собі – Еммануель мав би стати новим лідером Європи, вирішити економічні проблеми Франції та подолати безробіття. Проте чи не забагато сподівань покладено на одну людину?

Про Еммануеля Макрона сміливо можна сказати, що він – блакитних кровей. Народившись у 1977 році в сім’ї науковців, майбутній президент Франції виховувався в аристократичному дусі.

Блискуче завершивши школу, цілеспрямований Еммануель Макрон продовжував на одному диханні поглинати знання спершу в коледжі рідного міста Амьєн, а потім перебрався до Парижу. На його рахунку – дипломи престижного столичного ліцею Henri-IV, університету Західного Парижу та Національної школи адміністрації, яку у Франції називають кузнею кадрів державного апарату.

Піднявшись покар»єрних сходинах у Ротшильдів, прізвище Макрона з’явилося на президентському столі Франсуа Олланда. Тодішній очільник Франції віддав Еммануелю крісло міністра економіки і фінансів. Власне, свого патрона Макрон не підвів, втіливши у життя закон економічного зростання. Та репутація Олланда була настільки заплямована, що однієї світлої голови Еммануеля було недостатньо, аби витягнути провальну 5-річну президентську каденцію. Тож коли запахло смаленим, Макрон швиденько віддалився від горе-президента і заснував власну політичну силу – «Вперед, Республіко».

Урахувавши негативний досвід Олланда, Макрон на президентських виборах 2017 у блискучому стилі обставив проросійську претендентку – радикальну націоналістку Марін Ле Пен, набравши удвічі більше голосів. При чому, Макрону довелося боротися не тільки із сильною конкуренткою, але й з російською пропагандою.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Президент Франції став дідусем, не маючи своїх дітей

Новий Наполеон: чи виправдовує Макрон покладені на нього надії?

0 - 0 Коментувати

Усього 5 років знадобилося Еммануелю Макрону в політиці, аби стати президентом Франції. У статусі лідера однієї з найвпливовіших держав Європи, політик вже зумів втерти носа Путіну, проте заслужити і одразу ж втратити любов власного народу.

«Ми стоїмо на порозі неймовірного відродження, оскільки у нас на руках всі козирі, які забезпечують і забезпечать велич країни в XXI столітті».

Цими словами 39-річний Еманнуель Макрон розпочав свою інавгураційну промову, вступаючи на посаду президента Франції. Місцеві ЗМІ одразу охрестили новоспеченого очільника «новим Наполеоном» та підкреслили його надзвичайні лідерські якості. Особливо на фоні його попередника-невдахи Франсуа Олланда, який настільки дискредитував себе провальними реформами, що в особі Макрона французи побачили майже нового Месію. Молодий, зухвалий, амбіційний, впевнений у собі – Еммануель мав би стати новим лідером Європи, вирішити економічні проблеми Франції та подолати безробіття. Проте чи не забагато сподівань покладено на одну людину?

Про Еммануеля Макрона сміливо можна сказати, що він – блакитних кровей. Народившись у 1977 році в сім’ї науковців, майбутній президент Франції виховувався в аристократичному дусі.

Блискуче завершивши школу, цілеспрямований Еммануель Макрон продовжував на одному диханні поглинати знання спершу в коледжі рідного міста Амьєн, а потім перебрався до Парижу. На його рахунку – дипломи престижного столичного ліцею Henri-IV, університету Західного Парижу та Національної школи адміністрації, яку у Франції називають кузнею кадрів державного апарату.

Піднявшись покар»єрних сходинах у Ротшильдів, прізвище Макрона з’явилося на президентському столі Франсуа Олланда. Тодішній очільник Франції віддав Еммануелю крісло міністра економіки і фінансів. Власне, свого патрона Макрон не підвів, втіливши у життя закон економічного зростання. Та репутація Олланда була настільки заплямована, що однієї світлої голови Еммануеля було недостатньо, аби витягнути провальну 5-річну президентську каденцію. Тож коли запахло смаленим, Макрон швиденько віддалився від горе-президента і заснував власну політичну силу – «Вперед, Республіко».

Урахувавши негативний досвід Олланда, Макрон на президентських виборах 2017 у блискучому стилі обставив проросійську претендентку – радикальну націоналістку Марін Ле Пен, набравши удвічі більше голосів. При чому, Макрону довелося боротися не тільки із сильною конкуренткою, але й з російською пропагандою.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Президент Франції став дідусем, не маючи своїх дітей

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

06.12.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: