УКР
УКР

Video: Маніпуляції на виборах: навіщо потрібні технічні кандидати? [ВІДЕО]

Незабаром в Україні стартує офіційна передвиборча кампанія виборів президента, які призначено на березень 2019 року. Тим часом кількість осіб, які заявили про свої президентські амбіції, впевнено наближається до 30. Левова частка з них – так звані технічні кандидати, реально на перемогу вони не претендують. Хто вони і навіщо балотуються?

Окрім групи фаворитів, серед кандидатів в президенти виділяється й частина політиків, які беруть участь у президентській кампанії заради підвищення власної упізнаваності напередодні виборів парламентських. Вони розуміють, що стати президентом не зможуть, але хочуть використати цю кампанію, як трамплін для обрання в Парламент, чи заведення у Верховну Раду власної політичної сили.

Всіх інших же сміливо можна зараховувати до так званих технічних кандидатів. Ця політична технологія традиційна для України. Як правило, технічні кандидати орієнтуються на ту ж групу виборців, що і фаворити кампанії, схожі на них гаслами, зовнішністю чи навіть статтю. Власне, вони й винаймаються фаворитами кампанії для роботи проти своїх головних конкурентів. Завданням технічного кандидата може бути або пожирання рейтингу – тобто перетягування частини виборців від фаворита, або цільова антиреклама.

У нинішній виборчій кампанії вже можна помітити ознаки дії технічних кандидатів. Експерти, наприклад, вказують, на популярність гасла про зниження ціни на газ для населення у 2 рази, яке використовує один із фаворитів гонки. Реклами з цією обіцянкою чимало розміщено по країні. Але поряд з нею почала з’являтися реклама з обіцянкою знизити ціну на газ для населення вже не в 2, а одразу в 4 рази. Це можна розцінювати як спробу нівелювати обіцянки топ-кандидата, насмішка над ним, відзначають експерти.

Кожний кандидат в президенти може за законом делегувати своїх представників у виборчі комісії та має право на безкоштовну агітацію на телебаченні – це ще одне пояснення, заради чого можуть реєструвати технічного кандидата. Найбільш топорний же спосіб використання технічного кандидата – це просто реєстрація однофамільця, прізвище якого, ім’я і по батькові повністю збігається з фаворитом кампанії. Розрахунок на те, що люди не додивляться в бюлетені, сплутають і таким чином фаворит втратить певну кількість голосів.

Також дивіться Чи реально провести чесні вибори в Україні 

«Як би ми не засуджували цю практику, реальність така, що бути технічним кандидатом – не є злочином, як щодо виборчого законодавства, так і адміністративного чи кримінального. Це радше показник рівня політичної культури і правової освіченості суспільства, які готові вестись на такі технології. Якщо б вони не працювали, ніхто б не тратив на це свій фінансовий ресурс, а це великий фінансовий ресурс», – говорить політолог Тарас Радь.

А гроші витрачаються чималі. Лише грошова застава, яку при реєстрації має внести кожен кандидат у президенти, сягає 2,5 мільйонів гривень. Додайте до цього ще й витрати на кампанію, рекламу, оплата послуг самого такого діяча, в решті решти. І сума вже може обчислюватися сотнями мільйонів гривень. Але в умовах жорсткої конкуренції, як в нинішній кампанії, коли кожен відсоток на рахунку, така гра варта свічок.

Якщо говорити про технічних кандидатів, це технології, які можуть забрати до 1% голосів, але в умовах жорсткої конкуренції це може бути виправдано», – пояснює голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Разом з тим експерти пропонують запровадити кримінальну відповідальність для технічних кандидатів. Такий законопроект, яким пропонується покарання для них до 6 років ув’язнення, вже зареєстрований у Парламенті.

Але в цій виборчій кампанії вже нічого не зміниться. Тож будьте пильними і не дайте себе ошукати.

Також дивіться Втрутитись у вибори в Україні хоче не тільки Кремль 

Маніпуляції на виборах: навіщо потрібні технічні кандидати? [ВІДЕО]

0 Коментувати

Незабаром в Україні стартує офіційна передвиборча кампанія виборів президента, які призначено на березень 2019 року. Тим часом кількість осіб, які заявили про свої президентські амбіції, впевнено наближається до 30. Левова частка з них – так звані технічні кандидати, реально на перемогу вони не претендують. Хто вони і навіщо балотуються?

Окрім групи фаворитів, серед кандидатів в президенти виділяється й частина політиків, які беруть участь у президентській кампанії заради підвищення власної упізнаваності напередодні виборів парламентських. Вони розуміють, що стати президентом не зможуть, але хочуть використати цю кампанію, як трамплін для обрання в Парламент, чи заведення у Верховну Раду власної політичної сили.

Всіх інших же сміливо можна зараховувати до так званих технічних кандидатів. Ця політична технологія традиційна для України. Як правило, технічні кандидати орієнтуються на ту ж групу виборців, що і фаворити кампанії, схожі на них гаслами, зовнішністю чи навіть статтю. Власне, вони й винаймаються фаворитами кампанії для роботи проти своїх головних конкурентів. Завданням технічного кандидата може бути або пожирання рейтингу – тобто перетягування частини виборців від фаворита, або цільова антиреклама.

У нинішній виборчій кампанії вже можна помітити ознаки дії технічних кандидатів. Експерти, наприклад, вказують, на популярність гасла про зниження ціни на газ для населення у 2 рази, яке використовує один із фаворитів гонки. Реклами з цією обіцянкою чимало розміщено по країні. Але поряд з нею почала з’являтися реклама з обіцянкою знизити ціну на газ для населення вже не в 2, а одразу в 4 рази. Це можна розцінювати як спробу нівелювати обіцянки топ-кандидата, насмішка над ним, відзначають експерти.

Кожний кандидат в президенти може за законом делегувати своїх представників у виборчі комісії та має право на безкоштовну агітацію на телебаченні – це ще одне пояснення, заради чого можуть реєструвати технічного кандидата. Найбільш топорний же спосіб використання технічного кандидата – це просто реєстрація однофамільця, прізвище якого, ім’я і по батькові повністю збігається з фаворитом кампанії. Розрахунок на те, що люди не додивляться в бюлетені, сплутають і таким чином фаворит втратить певну кількість голосів.

Також дивіться Чи реально провести чесні вибори в Україні 

«Як би ми не засуджували цю практику, реальність така, що бути технічним кандидатом – не є злочином, як щодо виборчого законодавства, так і адміністративного чи кримінального. Це радше показник рівня політичної культури і правової освіченості суспільства, які готові вестись на такі технології. Якщо б вони не працювали, ніхто б не тратив на це свій фінансовий ресурс, а це великий фінансовий ресурс», – говорить політолог Тарас Радь.

А гроші витрачаються чималі. Лише грошова застава, яку при реєстрації має внести кожен кандидат у президенти, сягає 2,5 мільйонів гривень. Додайте до цього ще й витрати на кампанію, рекламу, оплата послуг самого такого діяча, в решті решти. І сума вже може обчислюватися сотнями мільйонів гривень. Але в умовах жорсткої конкуренції, як в нинішній кампанії, коли кожен відсоток на рахунку, така гра варта свічок.

Якщо говорити про технічних кандидатів, це технології, які можуть забрати до 1% голосів, але в умовах жорсткої конкуренції це може бути виправдано», – пояснює голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Разом з тим експерти пропонують запровадити кримінальну відповідальність для технічних кандидатів. Такий законопроект, яким пропонується покарання для них до 6 років ув’язнення, вже зареєстрований у Парламенті.

Але в цій виборчій кампанії вже нічого не зміниться. Тож будьте пильними і не дайте себе ошукати.

Також дивіться Втрутитись у вибори в Україні хоче не тільки Кремль 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

26.12.2018
Завантаження...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: