А хіба ми не знали, що Петро Порошенко – один з найбагатших людей країни? Знали. Тим не менш, це не завадило нам проголосувати за нього у травні 2014 року. Чому? Все просто, по-перше, більше нема було за кого, а, по-друге, це дійсно був непоганий варіант на той момент.
Так чому ж сьогодні така істерика? Що такого в цих так званих Панамських документах? Петро Порошенко відкрив компанію у офшорі? Мабуть. Будучи президентом України? Схоже на те. На своє ім’я?
І ось тут у мене виникає ступор.
Справа у тому, що в оприлюднених документах, окрім іншого, розкриваються угоди, в яких мова йде про два мільярди доларів Путіна, але прямої вказівки на прізвище російського президента немає. А тут Порошенко чомусь відкриває офшор саме на своє ім’я. Навіщо?
Однак усе стає логічним, якщо взяти до уваги, що активи концерну Рошен належать саме Порошенкові. А значить, інакше просто не можна було. Передавати або продавати ці активи повинен власник. Тому в документах і стоїть ім’я Порошенко.
І тільки не треба, як роблять деякі сильно грамотні журналісти і експерти говорити про податки. Податки сплачуються якщо є продаж. А його схоже не було, але була передача активів Рошен в управління іноземній компанії. Про що і казав Порошенко.
Що тут порушив колишній бізнесмен сказати важко. Що порушив чинний президент України, сказати легко, але чи був у нього інший вихід?
І мене не дивує хвиля “зради”, але ось деякі заголовки наших ЗМІ мене таки дивують, і навіть дуже.
Наприклад, Українська правда ось так подає новину про Порошенко: «Офшорний податковий маневр президента України» і ось так про Путіна: “Путін може бути пов’язаний з офшорами з обігом у $2 млрд”. Тобто, з приводу Путіна у вас є сумніви, а з приводу Порошенко ні?!