УКР
УКР

Video: Іво Бобул збирається просити гроші на президентську кампанію в Дональда Трампа

Президентські й парламентські вибори тільки через рік, а потенційні кандидати ведуть кампанію вже. Чому співак Іво Бобул захотів піти в президенти? А також які інші традиційні та неординарні методики ведення політичної боротьби у кандидатів у президенти?

Іво Бобул фото

Соціологи свідчать: наразі близько 40% виборців не можуть визначитися, за кого голосувати. Водночас 60% вважають, що Україні потрібні нові політичні лідери. У президентських рейтингах спочатку з’явився громадський діяч і співак Святослав Вакарчук, згодом – шоумен Володимир Зеленський. А далі взагалі дійшло до абсурду – новітній кумир українських жінок Олег Винник на телебаченні міркує, що він теж міг би піти в президенти, але в нього немає мільярда, тому він не йде. А от стародавній кумир українських жінок Іво Бобул – йде, хоч з грошима на кампанію в нього теж скрута. Утім, він знає, де їх знайти. Бобул заявив, мовляв, на президентську виборчу кампанію гроші проситиме не в кого-небудь, а у самого Дональда Трампа. Це не просто шапіто – це шапіто з конкретною політтехнологічною метою: 

«Це відверта технологія. Головна мета – відтягнути у Вакарчука або нівелювати Вакарчука як політика», – вважає політолог Микола Давидюк.

Сам Вакарчук жодного разу не підтверджував, що буде балотуватися в президенти, тим не менш, його рейтинг лякає конкурентів, які запускають не тільки технічних кандидатів, а цілі чорні кампанії в Інтернеті. Парадокс, але це працює. Маніпулятивна гра на емоціях ефективніша, ніж агітація за серйозну програму. Це свідчить про незрілість українського виборця, кажуть експерти. Чим менше зрілості – тим легше політикам з явним чи прихованим популістичним нахилом.

Лідер президентської гонки Юлія  Тимошенко лякає українців клінічними експериментами. Але річ точно не у «клінічних експериментах без відома пацієнтів». Просто виборці краще реагують на загрозливі гасла, не задумуючись над їхньою правдивістю. Як, наприклад, розповіді про те, що вільний ринок землі нібито конфіскує у зубожілих селян дорогоцінні ділянки.

Популізм навколо землі – улюблена тема й іншого потенційного кандидата в президенти з високим рейтингом – Олега Ляшка, який не менш бурхливо «захищає селян». Зрештою, вміння вдало грати на емоціях – це не гріх, а важливий інструмент для політиків. Чинний президент Петро Порошенко, в якого знизився рейтинг, теж вдало грає на емоціях, але обирає для цього інші теми.

Крім обіцянки вступити в ЄС та НАТО, Порошенко пропонуватиме себе як борця з корупцією, але конкуренти неодмінно пригадають про корупціонерів у його оточенні. Також технологи влади, вочевидь, будуть просувати наратив безальтернативності – ніби Порошенко єдиний можливий головнокомандувач в умовах війни. Але ще ж є полковник Анатолій Гриценко, який в соціології обійшов чинного главу держави і займає другу позицію в рейтингу. Гриценко поки безуспішно намагається об’єднати довкола себе більше опозиціонерів, аби стати єдиним кандидатом» від опозиції. Але рейтинг – справа мінлива, особливо за рік до виборів.

Майже десятиліття минуло відтоді, як політики закликали нас «голосувати серцем». Нинішня ситуація свідчить про впевненість політтехнологів у тому, що українці за ці роки не змінилися. Завдання політиків – привернути увагу і зацікавити будь-яким методом, завдання наше – розібратися, де правда, де брехня, а де маніпуляція. Цього разу є шанс довести, що ми вміємо голосувати головою.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Скільки насправді коштує голос виборця?

Іво Бобул збирається просити гроші на президентську кампанію в Дональда Трампа

0 - 0 Коментувати

Президентські й парламентські вибори тільки через рік, а потенційні кандидати ведуть кампанію вже. Чому співак Іво Бобул захотів піти в президенти? А також які інші традиційні та неординарні методики ведення політичної боротьби у кандидатів у президенти?

Іво Бобул фото

Соціологи свідчать: наразі близько 40% виборців не можуть визначитися, за кого голосувати. Водночас 60% вважають, що Україні потрібні нові політичні лідери. У президентських рейтингах спочатку з’явився громадський діяч і співак Святослав Вакарчук, згодом – шоумен Володимир Зеленський. А далі взагалі дійшло до абсурду – новітній кумир українських жінок Олег Винник на телебаченні міркує, що він теж міг би піти в президенти, але в нього немає мільярда, тому він не йде. А от стародавній кумир українських жінок Іво Бобул – йде, хоч з грошима на кампанію в нього теж скрута. Утім, він знає, де їх знайти. Бобул заявив, мовляв, на президентську виборчу кампанію гроші проситиме не в кого-небудь, а у самого Дональда Трампа. Це не просто шапіто – це шапіто з конкретною політтехнологічною метою: 

«Це відверта технологія. Головна мета – відтягнути у Вакарчука або нівелювати Вакарчука як політика», – вважає політолог Микола Давидюк.

Сам Вакарчук жодного разу не підтверджував, що буде балотуватися в президенти, тим не менш, його рейтинг лякає конкурентів, які запускають не тільки технічних кандидатів, а цілі чорні кампанії в Інтернеті. Парадокс, але це працює. Маніпулятивна гра на емоціях ефективніша, ніж агітація за серйозну програму. Це свідчить про незрілість українського виборця, кажуть експерти. Чим менше зрілості – тим легше політикам з явним чи прихованим популістичним нахилом.

Лідер президентської гонки Юлія  Тимошенко лякає українців клінічними експериментами. Але річ точно не у «клінічних експериментах без відома пацієнтів». Просто виборці краще реагують на загрозливі гасла, не задумуючись над їхньою правдивістю. Як, наприклад, розповіді про те, що вільний ринок землі нібито конфіскує у зубожілих селян дорогоцінні ділянки.

Популізм навколо землі – улюблена тема й іншого потенційного кандидата в президенти з високим рейтингом – Олега Ляшка, який не менш бурхливо «захищає селян». Зрештою, вміння вдало грати на емоціях – це не гріх, а важливий інструмент для політиків. Чинний президент Петро Порошенко, в якого знизився рейтинг, теж вдало грає на емоціях, але обирає для цього інші теми.

Крім обіцянки вступити в ЄС та НАТО, Порошенко пропонуватиме себе як борця з корупцією, але конкуренти неодмінно пригадають про корупціонерів у його оточенні. Також технологи влади, вочевидь, будуть просувати наратив безальтернативності – ніби Порошенко єдиний можливий головнокомандувач в умовах війни. Але ще ж є полковник Анатолій Гриценко, який в соціології обійшов чинного главу держави і займає другу позицію в рейтингу. Гриценко поки безуспішно намагається об’єднати довкола себе більше опозиціонерів, аби стати єдиним кандидатом» від опозиції. Але рейтинг – справа мінлива, особливо за рік до виборів.

Майже десятиліття минуло відтоді, як політики закликали нас «голосувати серцем». Нинішня ситуація свідчить про впевненість політтехнологів у тому, що українці за ці роки не змінилися. Завдання політиків – привернути увагу і зацікавити будь-яким методом, завдання наше – розібратися, де правда, де брехня, а де маніпуляція. Цього разу є шанс довести, що ми вміємо голосувати головою.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Скільки насправді коштує голос виборця?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

07.06.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: