«Холодна війна» ніколи не закінчувалася, і цьому є переконливі докази
У листопаді 1989 року Михайло Горбачов і Джордж Буш заявили про завершення «Холодної війни». Та чи справді вона завершилася?
Виявляється, Холодна війна ніколи не завершувалася. Принаймні, з боку Росії. І цьому є переконливі докази.
1989 рік. У СРСР тривала перебудова. Михайло Горбачов вів переговори з тодішнім Президентом США Рональдом Рейганом щодо скорочення озброєнь. Тоді ж Горбачов посприяв у перемовинах з очільником Палестинської автономії Ясіром Арафатом. У результаті палестинці погодилися відмовитися від терору і визнати Ізраїль. Останній Генеральний секретар ЦК КПРС також підтримав мирні домовленості в Анголі й Камбоджі та вивів радянські війська з Афганістану.
У самому Радянському Союзі скасовують цензуру, впроваджують економічну та політичну децентралізації. Здавалося, що СРСР, а згодом і Росія, яка оголосила себе правонаступницею Союзу, відмовилися від політики протистояння із Заходом.
Одна з ознак «Холодної війни» – це взаємна пропаганда. Офіційно інформаційну війну припинили у 1989 році. Але насправді Росія навіть розширила свою пропагандистську кампанію. Тепер вона поширювалася не тільки на країни Заходу, але й на колишні радянські республіки. Зокрема, в Україні це вилилося у захоплення Криму та частини Донбасу і кровопролитну війну. Подібне відбувалося у Грузії в 2008 році.
Унаслідовали радянські методи й російські спецслужби. Зокрема практику фізичного усунення людей по всьому світу. Серед жертв ФСБ – бізнесмени, політики та колишні розвідники. Одна з найгучніших історій – спроба отруєння колишнього співробітника ГПУ Сергія Скрипаля хімічною зброєю під назвою «Новачок». Хоча цієї речовини у Росії просто не мало бути.
У той час, коли Президент СРСР Михайло Горбачов і Президент США Джордж Буш-старший підписували угоду припинення виробництва хімічної зброї та знищення накопичених запасів, у Росії тільки починали розробку отруйних речовин нового покоління. Попри підписані міжнародні зобов’язання, розробки хімзброї в Росії не припинялися. Результатом чого і стала поява «Новачка».
Ще один радянський інструмент «Холодної війни», яким активно користується сучасна Росія, – це втручання у внутрішні справи інших країн. Для цього вона використовує не тільки пропаганду, але й шантаж, підкупи політиків, кібератаки, економічний та військовий тиск. Згадати хоча б числені торговельні та газові війни Росії проти України чи спроби повпливати на вибори в США, Великобританії, Німеччині, Франції та інших країнах. А в Чорногорії російські спецслужби навіть намагалися влаштувати державний переворот, аби тільки запобігти вступу країни в НАТО.
Але найпотужніша атака Кремля направлена проти власних громадян. Незалежні медіа практично знищені. Будь-які незалежні чи альтернативні джерела інформації або блокують, або дискредитують. Центральні медіа цілодобово намагаються переконати громадян, що вони знаходяться в оточенні ворогів і єдиний порятунок – гуртуватися навколо свого лідера. Залізна завіса між Росією та рештою світу остаточно опустилася. Це – «Холодна війна».