УКР
УКР

Video: Гітлер допустив фатальну помилку у битві під Сталінградом

Битва під Сталінградом вважається найкривавішою в історії людства. У ній загинуло 2 мільйони 700 тисяч чоловік, це майже як населення сучасного Києва. Окрім вражаючої кількості жертв з обох сторін, Сталінградська битва відома ще й тим, що стала переломним моментом Другої світової війни. Яку фатальну тактичну помилку допустив Гітлер у 1943 році?

2 лютого 1943 року. Сталінград. Початок кінця Третього Рейху. Тисячі обморожених, голодних та хворих солдатів Вермахту масово кидають зброю і здаються у полон СРСР. Ключову битву Другої світової війни нацисти безславно програли. Саме після успішної 200-денної оборони Сталінграда Червона армія вперше за роки війни пішла у контрнаступ, закінчивши його тріумфальним взяттям Берліна. Проте насправді легендарна битва під Сталінградом починалася для Радянського Союзу дуже погано.

У травні 1942 року внаслідок тактичної помилки радянського командування Червона армія потрапила у харківський котел. Війська гітлерівської Німеччини несподівано вдарили із флангів, взяли Червону армію у кільце і розгромили. У результаті провальної операції радянські війська втратили 250 тисяч особового складу. Червона армія відступала, залишаючи ворогові техніку і провіант. Перед Гітлером відкрилася дорога на Росію. Нацистський Генштаб розробив план операції «Фаль Блау», яка за кілька тижнів мала принести Вермахту перемогу на східному фронті.

Війська Третього Рейху групи армії «Південь» розділили на 2 частини. Група «А» рушала на південь, аби захопити радянські нафтові родовища на Кавказі. Група «Б», пройшовши Волгу і Дон, повинна була окупувати стратегічно важливе для радянської армії місто Сталінград, з якого на фронт велися поставки продовольства та боєприпасів. Гітлер понад усе хотів захопити місто, назване на честь його найлютішого ворога. Не слухаючи обережних заперечень нацистського генералітету, замість того, аби спершу окупувати нафтові райони СРСР, Гітлер відправив левову частку військ та кращі танкові частини на взяття Сталіграда.

На початок найкривавішої битви в історії людства перевага сил Вермахту була очевидною. У бій нацисти кинули понад 450 тисяч солдатів, 300 танків, 1200 бойових літаків, 3 тисячі артилерійських знарядь та мінометів. Їм протистояли недоукомплектовані частини Червоної армії – 300 тисяч солдатів, 230 танків Т-34 і 40 КВ-1, 450 літаків, 2 тисячі артилерійських знарядь та мінометів. Люфтваффе день у день бомбардувало Сталінград фугасними і запалювальними бомбами, внаслідок чого у Сталінграді виник вогняний смерч. Живцем тоді згоріло більше ніж 90 тисяч місцевих. Евакуацію жителів Сталін заборонив. За відступ червоноармійців розстрілювали.

Наступ нацистів супроводжувався тісною співпрацею між танками, піхотою, артилерією та авіацією. Радянське командування на чолі з Олександром Василевським обрало захисну тактику – лінія фронту пролягала якомога ближче до позицій ворога. Це відрізало німецьку піхоту від авіації та ослаблювало артилерію через ризик удару по своїх. Війна переросла у позиційну, бої велися за кожну вулицю та навіть підвал, тому нацисти називали бої «щурячою війною». Попри чисельну перевагу гітлеріців, до осені бліцкриг Вермахту захлинувся.

СРСР натомість виграв дорогоцінний час і встиг перекинути до оточеного Сталінграда більше ніж півмільйона свіжих сил. Завдяки потужному контрнаступу радянських військ внаслідок операції «Уран» 6-а німецька армія потрапила у кільце. Спроби вийти з котла були приречені на поразку. Оточені частини Вермахту страждали від снарядного голоду. Через холодні морози та сніги виникали проблеми з доставкою набоїв. Потім додався і справжній голод. Коли командир 6-ї нацистської армії фельдмаршал Фрідріх Паулюс попросив Гітлера дати згоду на відступ, той порадив йому застрелитися. Паулюс вибрав життя і 31 січня 1943 року здався у полон разом з двома десятками генералів та більш ніж ста тисячами нацистських солдатів та офіцерів. Так Сталінградська битва стала переломним моментом Другої світової війни та історії людства загалом.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Історики вважають, що радянська влада топила поранених червоноармійців

Гітлер допустив фатальну помилку у битві під Сталінградом

0 - 0 Коментувати

Битва під Сталінградом вважається найкривавішою в історії людства. У ній загинуло 2 мільйони 700 тисяч чоловік, це майже як населення сучасного Києва. Окрім вражаючої кількості жертв з обох сторін, Сталінградська битва відома ще й тим, що стала переломним моментом Другої світової війни. Яку фатальну тактичну помилку допустив Гітлер у 1943 році?

2 лютого 1943 року. Сталінград. Початок кінця Третього Рейху. Тисячі обморожених, голодних та хворих солдатів Вермахту масово кидають зброю і здаються у полон СРСР. Ключову битву Другої світової війни нацисти безславно програли. Саме після успішної 200-денної оборони Сталінграда Червона армія вперше за роки війни пішла у контрнаступ, закінчивши його тріумфальним взяттям Берліна. Проте насправді легендарна битва під Сталінградом починалася для Радянського Союзу дуже погано.

У травні 1942 року внаслідок тактичної помилки радянського командування Червона армія потрапила у харківський котел. Війська гітлерівської Німеччини несподівано вдарили із флангів, взяли Червону армію у кільце і розгромили. У результаті провальної операції радянські війська втратили 250 тисяч особового складу. Червона армія відступала, залишаючи ворогові техніку і провіант. Перед Гітлером відкрилася дорога на Росію. Нацистський Генштаб розробив план операції «Фаль Блау», яка за кілька тижнів мала принести Вермахту перемогу на східному фронті.

Війська Третього Рейху групи армії «Південь» розділили на 2 частини. Група «А» рушала на південь, аби захопити радянські нафтові родовища на Кавказі. Група «Б», пройшовши Волгу і Дон, повинна була окупувати стратегічно важливе для радянської армії місто Сталінград, з якого на фронт велися поставки продовольства та боєприпасів. Гітлер понад усе хотів захопити місто, назване на честь його найлютішого ворога. Не слухаючи обережних заперечень нацистського генералітету, замість того, аби спершу окупувати нафтові райони СРСР, Гітлер відправив левову частку військ та кращі танкові частини на взяття Сталіграда.

На початок найкривавішої битви в історії людства перевага сил Вермахту була очевидною. У бій нацисти кинули понад 450 тисяч солдатів, 300 танків, 1200 бойових літаків, 3 тисячі артилерійських знарядь та мінометів. Їм протистояли недоукомплектовані частини Червоної армії – 300 тисяч солдатів, 230 танків Т-34 і 40 КВ-1, 450 літаків, 2 тисячі артилерійських знарядь та мінометів. Люфтваффе день у день бомбардувало Сталінград фугасними і запалювальними бомбами, внаслідок чого у Сталінграді виник вогняний смерч. Живцем тоді згоріло більше ніж 90 тисяч місцевих. Евакуацію жителів Сталін заборонив. За відступ червоноармійців розстрілювали.

Наступ нацистів супроводжувався тісною співпрацею між танками, піхотою, артилерією та авіацією. Радянське командування на чолі з Олександром Василевським обрало захисну тактику – лінія фронту пролягала якомога ближче до позицій ворога. Це відрізало німецьку піхоту від авіації та ослаблювало артилерію через ризик удару по своїх. Війна переросла у позиційну, бої велися за кожну вулицю та навіть підвал, тому нацисти називали бої «щурячою війною». Попри чисельну перевагу гітлеріців, до осені бліцкриг Вермахту захлинувся.

СРСР натомість виграв дорогоцінний час і встиг перекинути до оточеного Сталінграда більше ніж півмільйона свіжих сил. Завдяки потужному контрнаступу радянських військ внаслідок операції «Уран» 6-а німецька армія потрапила у кільце. Спроби вийти з котла були приречені на поразку. Оточені частини Вермахту страждали від снарядного голоду. Через холодні морози та сніги виникали проблеми з доставкою набоїв. Потім додався і справжній голод. Коли командир 6-ї нацистської армії фельдмаршал Фрідріх Паулюс попросив Гітлера дати згоду на відступ, той порадив йому застрелитися. Паулюс вибрав життя і 31 січня 1943 року здався у полон разом з двома десятками генералів та більш ніж ста тисячами нацистських солдатів та офіцерів. Так Сталінградська битва стала переломним моментом Другої світової війни та історії людства загалом.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: Історики вважають, що радянська влада топила поранених червоноармійців

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

13.03.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: