УКР
УКР

Video: Донбас.Реалії: Мілітарі-роботи на Донбасі

На українському ринку озброєнь з'являється все більше розробок, які повинні замінити людину в бою. Роботизовані системи оснащують бронею, камерами, кулеметами і навіть ракетним озброєнням. Коли мілітарі-роботи з'являться на Донбасі? Які завдання вони зможуть виконувати, і в яких випадках вже зараз роботу українських військових доручають машинам?

бойовий модуль шабля

2016 рік. Авдіївська промзона – одна із найгарячіших точок на Донбасі. Відстань між позиціями сторін настільки незначна, що стрілецька зброя тут практично не замовкає. Щоб бодай якось убезпечити бійців, доводилося шукати нестандартні рішення, згадує Масі Наєм. Тоді на «промці» він командував взводом у складі 81 бригади. Тому, коли дізналися про волонтерську розробку, що дозволяє управляти кулеметним вогнем з укриття, вирішили випробувати її на передовій.

За автоматичну турель «Шабля» військові заплатили трохи більше ніж сто тисяч гривень. Утім, згадує боєць, покупка повністю себе виправдала. Завдяки встановленій камері і пульту дистанційного керування спостерігати за діями бойовиків і обстрілювати небезпечні ділянки можна було без ризику для життя українських солдат.

За 2 роки волонтерський проект «Шабля» вдосконалили, зробивши частиною озброєного робота. Тепер в оператора є можливість управляти наземним безпілотником на відстані до кілометра. Техніка здатна перевозити 200 кілограмів вантажу і розвивати швидкість до 20 км/год. Машину можуть озброювати кулеметом, гранатометом або керованими ракетами. Розробники впевнені: роботам військові з кожним роком будуть довіряти все більше завдань.

Ще одна українська розробка – роботизована платформа «Ласка». Основна перевага безпілотника – стійкість до засобів РЕБ. Робот може працювати автономно, за заздалегідь визначеними маршрутами, і навіть самостійно повертатися на базу. Для управління системою досить звичайного смартфона.

Свою розробку «Фантом» вже кілька років розвиває і державний концерн Укроборонпром. Військовим представили вже кілька модифікацій машини. Остання – вагою у 2,5 тонни – найбільш потужна. Платформу озброїли 80-міліметровою системою залпового вогню. Щоправда, поки ця техніка – лише демонстраційний зразок. В Укроборонпромі навіть не можуть назвати навіть приблизні терміни, коли їхній робот може потрапити у війська. Бо у нього немає протоколів бойового застосування.

Наразі на фронті немає жодного українського робота, і справа тут не тільки в документах, пояснюють в інформаційно-консалтинговій компанії Defence Express. Причина також у якості безпілотників, які поки не можуть задовольнити запити військових. За таких умовах, вважає директор інформаційно-консалтингової компанії Згурець, у найближчі 10 років українські бойові роботи на передовій навряд чи з'являться.

«Майбутнє роботизованих систем залежить від того, чи спроможні розробники розуміти те, що потрібно військовим. І якщо цього не буде, то буде два абсолютно паралельні тренди. Військові будуть розуміти, що щось воно десь є, але воно їм не допомагає. І буде другий тренд, де промисловці будуть казати: ми створили такі круті речі, а військові нас не розуміють», – каже директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець.

Водночас роботи у військових на Донбасі все ж є. Але не українські. Безпілотні машини для проведення саперних робіт ЗСУ в якості допомоги передали США і Канада. Для повного розмінування Донбасу, за підрахунками штабу ООС, знадобиться 15 років.

Дивіться також: Донбас.Реалії: українська схема миротворчої місії на Донбасі

Донбас.Реалії: Мілітарі-роботи на Донбасі

0 Коментувати

На українському ринку озброєнь з’являється все більше розробок, які повинні замінити людину в бою. Роботизовані системи оснащують бронею, камерами, кулеметами і навіть ракетним озброєнням. Коли мілітарі-роботи з’являться на Донбасі? Які завдання вони зможуть виконувати, і в яких випадках вже зараз роботу українських військових доручають машинам?

бойовий модуль шабля

2016 рік. Авдіївська промзона – одна із найгарячіших точок на Донбасі. Відстань між позиціями сторін настільки незначна, що стрілецька зброя тут практично не замовкає. Щоб бодай якось убезпечити бійців, доводилося шукати нестандартні рішення, згадує Масі Наєм. Тоді на «промці» він командував взводом у складі 81 бригади. Тому, коли дізналися про волонтерську розробку, що дозволяє управляти кулеметним вогнем з укриття, вирішили випробувати її на передовій.

За автоматичну турель «Шабля» військові заплатили трохи більше ніж сто тисяч гривень. Утім, згадує боєць, покупка повністю себе виправдала. Завдяки встановленій камері і пульту дистанційного керування спостерігати за діями бойовиків і обстрілювати небезпечні ділянки можна було без ризику для життя українських солдат.

За 2 роки волонтерський проект «Шабля» вдосконалили, зробивши частиною озброєного робота. Тепер в оператора є можливість управляти наземним безпілотником на відстані до кілометра. Техніка здатна перевозити 200 кілограмів вантажу і розвивати швидкість до 20 км/год. Машину можуть озброювати кулеметом, гранатометом або керованими ракетами. Розробники впевнені: роботам військові з кожним роком будуть довіряти все більше завдань.

Ще одна українська розробка – роботизована платформа «Ласка». Основна перевага безпілотника – стійкість до засобів РЕБ. Робот може працювати автономно, за заздалегідь визначеними маршрутами, і навіть самостійно повертатися на базу. Для управління системою досить звичайного смартфона.

Свою розробку «Фантом» вже кілька років розвиває і державний концерн Укроборонпром. Військовим представили вже кілька модифікацій машини. Остання – вагою у 2,5 тонни – найбільш потужна. Платформу озброїли 80-міліметровою системою залпового вогню. Щоправда, поки ця техніка – лише демонстраційний зразок. В Укроборонпромі навіть не можуть назвати навіть приблизні терміни, коли їхній робот може потрапити у війська. Бо у нього немає протоколів бойового застосування.

Наразі на фронті немає жодного українського робота, і справа тут не тільки в документах, пояснюють в інформаційно-консалтинговій компанії Defence Express. Причина також у якості безпілотників, які поки не можуть задовольнити запити військових. За таких умовах, вважає директор інформаційно-консалтингової компанії Згурець, у найближчі 10 років українські бойові роботи на передовій навряд чи з’являться.

«Майбутнє роботизованих систем залежить від того, чи спроможні розробники розуміти те, що потрібно військовим. І якщо цього не буде, то буде два абсолютно паралельні тренди. Військові будуть розуміти, що щось воно десь є, але воно їм не допомагає. І буде другий тренд, де промисловці будуть казати: ми створили такі круті речі, а військові нас не розуміють», – каже директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець.

Водночас роботи у військових на Донбасі все ж є. Але не українські. Безпілотні машини для проведення саперних робіт ЗСУ в якості допомоги передали США і Канада. Для повного розмінування Донбасу, за підрахунками штабу ООС, знадобиться 15 років.

Дивіться також: Донбас.Реалії: українська схема миротворчої місії на Донбасі

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

01.11.2018 10:00
Завантаження...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: