УКР
УКР

Video: Де будуть жити українці, коли знесуть «хрущовки»?

Із року в рік влада обіцяє знести «хрущовки» і розселити мешканців у нових будинках. Однак далі слів справа не йде. Що робити із застарілим житловим фондом та чого очікувати мешканцям, які в ньому проживають?

«Хрущовки» збудовані ще за Радянського Союзу. Вони мали вирішити квартирне питання, тому будували їх швидко і дешево. Квартири в таких будинках роздавали людям безкоштовно як тимчасове житло. Спочатку їх будували на 25 років, згодом термін експлуатації збільшили. Однак уже й він витікає. Жити в таких будинках далі стає просто небезпечно.

Тамара Негрова отримала квартиру майже 40 років тому. Пенсіонерка розказує, що в її будинку не тільки сходи небезпечні. Украй застарілі й внутрішні комунікації. Жаліється, мовляв, скарги не допомагають – у влади руки не доходять.

У Мінрегіонбуді, посилаючись на дані експертів, повідомляють: в Україні 75 мільйонів квадратних метрів застарілого житла в аварійному стані. Це десята частина від усього житлового фонду. Для вирішення проблеми у 2006 році Верховна Рада ухвалила закон «про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду». Людям пообіцяли, що «тимчасові будинки» знесуть, а на їх місці виростуть новобудови. Не вагаючись, люди масово прописували найближчих родичів у старі квартири. Однак до переселення так і не дійшло.

«Там чітко написано слово «реконструкція». Але реконструкція фонду – це не реконструкція будинку. Тобто незрозумілість наших законів і їх сировість компенсуються необов’язковістю їх виконання. Немає ні правових механізмів, ні затверджених проектів, у яких концептуальних засадах ми повинні працювати – зносити, відбудовувати чи ремонтувати», – розповідає незалежний експерт в галузі містобудування Віктор Глеба.

Колишній заступник головного архітектора столиці Віктор Глеба вважає, що застарілі будинки треба реконструювати. Однак постає питання, за чий кошт проводити ремонтні роботи. Оскільки мешканцям приватизованих квартир належать тільки квадратні метри всередині квартири, тобто без фасаду будинку й під’їзду. Однак, не належать вони й компаніям які керують будинками та розпоряджаються землею. Проте архітектор Володимир Шевченко вважає, що треба зносити й будувати нові будинки, тому що матеріали вкрай застаріли, особливо в панельних будівлях.

У Мінрегіонбуді визнають, що чинний закон, прийнятий більше ніж десять років тому,  не може вирішити проблему «хрущовок». Тому до кінця цього року обіцяють розробити концепцію нового законопроекту. А поки мешканці аварійного житла змушені місяцями чекати допомоги комунальників.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Автівки на литовських номерах можуть конфіскувати

Де будуть жити українці, коли знесуть «хрущовки»?

0 - 0 Коментувати

Із року в рік влада обіцяє знести «хрущовки» і розселити мешканців у нових будинках. Однак далі слів справа не йде. Що робити із застарілим житловим фондом та чого очікувати мешканцям, які в ньому проживають?

«Хрущовки» збудовані ще за Радянського Союзу. Вони мали вирішити квартирне питання, тому будували їх швидко і дешево. Квартири в таких будинках роздавали людям безкоштовно як тимчасове житло. Спочатку їх будували на 25 років, згодом термін експлуатації збільшили. Однак уже й він витікає. Жити в таких будинках далі стає просто небезпечно.

Тамара Негрова отримала квартиру майже 40 років тому. Пенсіонерка розказує, що в її будинку не тільки сходи небезпечні. Украй застарілі й внутрішні комунікації. Жаліється, мовляв, скарги не допомагають – у влади руки не доходять.

У Мінрегіонбуді, посилаючись на дані експертів, повідомляють: в Україні 75 мільйонів квадратних метрів застарілого житла в аварійному стані. Це десята частина від усього житлового фонду. Для вирішення проблеми у 2006 році Верховна Рада ухвалила закон «про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду». Людям пообіцяли, що «тимчасові будинки» знесуть, а на їх місці виростуть новобудови. Не вагаючись, люди масово прописували найближчих родичів у старі квартири. Однак до переселення так і не дійшло.

«Там чітко написано слово «реконструкція». Але реконструкція фонду – це не реконструкція будинку. Тобто незрозумілість наших законів і їх сировість компенсуються необов’язковістю їх виконання. Немає ні правових механізмів, ні затверджених проектів, у яких концептуальних засадах ми повинні працювати – зносити, відбудовувати чи ремонтувати», – розповідає незалежний експерт в галузі містобудування Віктор Глеба.

Колишній заступник головного архітектора столиці Віктор Глеба вважає, що застарілі будинки треба реконструювати. Однак постає питання, за чий кошт проводити ремонтні роботи. Оскільки мешканцям приватизованих квартир належать тільки квадратні метри всередині квартири, тобто без фасаду будинку й під’їзду. Однак, не належать вони й компаніям які керують будинками та розпоряджаються землею. Проте архітектор Володимир Шевченко вважає, що треба зносити й будувати нові будинки, тому що матеріали вкрай застаріли, особливо в панельних будівлях.

У Мінрегіонбуді визнають, що чинний закон, прийнятий більше ніж десять років тому,  не може вирішити проблему «хрущовок». Тому до кінця цього року обіцяють розробити концепцію нового законопроекту. А поки мешканці аварійного житла змушені місяцями чекати допомоги комунальників.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Автівки на литовських номерах можуть конфіскувати

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

30.11.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: