Україна досі не має довгострокової міжнародної стратегії і діє фактично наосліп – як карта ляже.
І нещодавні події лише це підтверджують: перемога Трампа, номінування на посаду держсекратря США друга Путіна, чергове відтермінування впровадження безвізового режиму з Європою та інші.
Сучасна Росія намагається будувати своє бачення світу не через особистість Путіна, а через систему взаємодії зі світом. Адже система довговічніша за будь-якого політика. І в Кремлі це чудово розуміють, на відміну від українських політиків, які мислять межами від виборів до виборів. І чомусь вирішили, що ЄС та США щось винні Україні.
Україна останні роки покладалась у Європі на підтримку Франції та Німеччини. Але так тривати вічно не може. У наступному році у Франції та Німеччині пройдуть вибори, які можуть змінити політику цих країн, і по відношенню до України також. Зараз там набирають все більшої сили націоналістичні рухи. Вони виступають за знищення Євросоюзу та за зближення з Росією. І ці рухи підтримує Кремль.
Ставлення Європи до нас вже змінюється. Останній приклад – погодження безвізового режиму для Грузії, у той час, як українське питання відклали на півтора місяці.
Звісно, останні три роки Росія не сиділа склавши руки. Вона акумулювала власне лобі в європейських політичних елітах, грала на фобіях європейців, вела активну пропаганду. Але валити всі біди на Москву – не правильно. В умовах, коли українська влада здебільшого імітує реформи та боротьбу з корупцією, європейці не бачать сенсу, чому вони повинні терпіти політичні та економічні збитки через ізоляцію Росії?
