УКР
УКР

Video: Чому Сталіна довелося ховати двічі?

У Росії заборонили до показу британський фільм «Смерть Сталіна». Причина – у Мінкульті РФ вирішили, що стрічка начебто неправильно змальовує похорон та боротьбу за владу у СРСР після смерті вождя народів. Чому Сталіна довелося ховати двічі?

Ранок 6 березня 1953 року. Радянський Союз. По радіо лунає термінова звістка, що сколихнула усю двохсотмільйонну країну – зупинилося серце вождя і учителя радянського народу Йосипа Сталіна. СРСР охопила розгубленість, відчай і радість водночас.

Тяжку хворобу Сталіна – параліч правої частини тіла та розлад психіки – від народу старанно приховували. У СРСР одразу оголосили 4-денний траур. На цей час усі установи – від дитячих садків до міністерств та заводів – припинили свою роботу, аби підготуватися до помпезного похорону 9 березня. 3 ночі і 3 дні поспіль близько двох мільйонів людей простояли у центрі Москви, щоб попрощатися із кривавим диктатором, який перетворив СРСР на величезний концтабір, а від його чисток загинуло 30 мільйонів людей – удвічі більше, аніж під час Другої світової війни. Та навіть мертвим Сталін продовжував забирати людські життя. За неофіційною статистикою, у московській тисняві під час його похорону загинуло близько двох тисяч осіб. Роздавлені тіла просто закидали у вантажівки і вивозили з міста, де їх закопували у братські могили.

Для похорону із рідної для Сталіна Грузії приїхало близько 5 тисяч спеціальних плакальниць. Підхоплювали ридання і прості люди. Аби виявити «ворогів народу», підприємствам був даний сигнал згори: фіксувати, як реагують на звістку про смерть Сталіна працівники. У натовпах вешталися агенти КДБ, тому частина радянських громадян ридала показово.

Проте у Радянському Союзі були й тисячі тих, хто щиро сумував за Сталіним. При владі він перебував цілих 29 років. В умовах Холодної війни із Заходом смерть вождя означала невизначеність і страх за майбутнє. До Сталіна звикли. Люди також боялися, що до влади прийде ще більше зло, наприклад, Лаврентій Берія, і жорна кривавого терору запустяться знову. А от у країнах Заходу не стримували радість. Так у деяких містах США з нагоди смерті Сталіна навіть роздавали безкоштовний борщ та показово вшановували пам'ять композитора Сергія Прокоф'єва, який теж помер 5 березня.

Поховали Сталіна у Мавзолеї – поруч із Леніним. Але довго спочивати там вождю народів не довелося. Коли до влади у 1956 році прийшов Микита Хрущов, колишні соратники Сталіна розвінчали його культ і на усю країну заявили про криваві злочини. У 1961 році на засіданні Політбюро навіть постановили: Сталін не гідний спочивати поряд із Леніним. Тому Сталіна із Мавзолею вигнали і скромно перепоховали біля кремлівської стіни. З мундира зняли золоту зірку Героя Соціалістичної Праці, а золоті ґудзики на костюмі поміняли на латунні.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: За що Хрущов позбавив Сталіна звання «вождя»?

Чому Сталіна довелося ховати двічі?

0 - 0 Коментувати

У Росії заборонили до показу британський фільм «Смерть Сталіна». Причина – у Мінкульті РФ вирішили, що стрічка начебто неправильно змальовує похорон та боротьбу за владу у СРСР після смерті вождя народів. Чому Сталіна довелося ховати двічі?

Ранок 6 березня 1953 року. Радянський Союз. По радіо лунає термінова звістка, що сколихнула усю двохсотмільйонну країну – зупинилося серце вождя і учителя радянського народу Йосипа Сталіна. СРСР охопила розгубленість, відчай і радість водночас.

Тяжку хворобу Сталіна – параліч правої частини тіла та розлад психіки – від народу старанно приховували. У СРСР одразу оголосили 4-денний траур. На цей час усі установи – від дитячих садків до міністерств та заводів – припинили свою роботу, аби підготуватися до помпезного похорону 9 березня. 3 ночі і 3 дні поспіль близько двох мільйонів людей простояли у центрі Москви, щоб попрощатися із кривавим диктатором, який перетворив СРСР на величезний концтабір, а від його чисток загинуло 30 мільйонів людей – удвічі більше, аніж під час Другої світової війни. Та навіть мертвим Сталін продовжував забирати людські життя. За неофіційною статистикою, у московській тисняві під час його похорону загинуло близько двох тисяч осіб. Роздавлені тіла просто закидали у вантажівки і вивозили з міста, де їх закопували у братські могили.

Для похорону із рідної для Сталіна Грузії приїхало близько 5 тисяч спеціальних плакальниць. Підхоплювали ридання і прості люди. Аби виявити «ворогів народу», підприємствам був даний сигнал згори: фіксувати, як реагують на звістку про смерть Сталіна працівники. У натовпах вешталися агенти КДБ, тому частина радянських громадян ридала показово.

Проте у Радянському Союзі були й тисячі тих, хто щиро сумував за Сталіним. При владі він перебував цілих 29 років. В умовах Холодної війни із Заходом смерть вождя означала невизначеність і страх за майбутнє. До Сталіна звикли. Люди також боялися, що до влади прийде ще більше зло, наприклад, Лаврентій Берія, і жорна кривавого терору запустяться знову. А от у країнах Заходу не стримували радість. Так у деяких містах США з нагоди смерті Сталіна навіть роздавали безкоштовний борщ та показово вшановували пам’ять композитора Сергія Прокоф’єва, який теж помер 5 березня.

Поховали Сталіна у Мавзолеї – поруч із Леніним. Але довго спочивати там вождю народів не довелося. Коли до влади у 1956 році прийшов Микита Хрущов, колишні соратники Сталіна розвінчали його культ і на усю країну заявили про криваві злочини. У 1961 році на засіданні Політбюро навіть постановили: Сталін не гідний спочивати поряд із Леніним. Тому Сталіна із Мавзолею вигнали і скромно перепоховали біля кремлівської стіни. З мундира зняли золоту зірку Героя Соціалістичної Праці, а золоті ґудзики на костюмі поміняли на латунні.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: За що Хрущов позбавив Сталіна звання «вождя»?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

11.03.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: