Чому російських ГРУшників так швидко розсекретили?

Втручання у вибори президента США та злам серверів Демократичної партії, атаки на антидопінгові агентства та Міжнародний арбітражний суд, спроби зламу Організації із заборони хімічної зброї в Нідерландах, врешті-решт, отруєння у Великобританії Сергія Скрипаля та його доньки. Це далеко не повний список операцій, у яких підозрюють російських шпигунів і в яких їхню участь, власне, вдалося довести. Причому, навіть назвати справжні імена виконавців. Так у чому причина таких гучних провалів?

Російськими шпигунами лякають увесь світ, але з’ясувати про них інформацію – аж до місця народження, навчальних закладів та інших подробиць – виявилося не так і складно. У вересні Росія представила світові двох туристів-підприємців Олександра Петрова та Руслана Баширова, які начебто їздили у британський Солсбері просто подивитися на відомий готичний собор, а не вбивати Сергія Скрипаля. Пройшов місяць, а увесь світ знає не тільки справжні імена співробітників російської розвідки Олександра Мішкіна та Руслана Чепігу, але й подробиці їхнього особистого життя, дитинства та про інші секретні операції, в яких вони брали участь.

Звичайно, для цього знадобилася кропітка робота та аналіз величезних масивів інформації. Але провели її журналісти та розслідувачі, задіюючи переважно відкриті джерела. Виявилося, що співробітникам ГРУ з початком служби змінюють внутрішні та закордонні паспорти, але не водійське посвідчення. При оформленні внутрішнього паспорту їм не створюють якусь легенду, а просто ставлять помітку «Цілком таємно» та примітку «інформацію не надавати» разом із телефоном ГРУ. Звичайно, що такий документ у паспортному столі викличе підозру. Доходить до абсурду: горе-шпигуни зберігають чеки з відряджень, щоб відзвітуватися після повернення.

Розслідувачі навіть вирахували головний принцип, за яким можна знаходити співробітників ГРУ. У них номери у паспорті відрізняються лише останніми цифрами. А власні автомобілі вони чомусь реєструють на адресу військової частини, у якій проходять службу.

Ба більше, знаючи адресу військової частини, з якої здійснювалася більшість останніх російських кібератак, журналісти-розслідувачі змогли встановити імена хакерів-виконавців за допомогою звичайного автомобільного реєстру.

За даними ЗМІ, через таку недбалість у ГРУ навіть нещодавно відбувався справжній розбір польотів. Під час наради з’ясувалося, що останні розкриті у Нідерландах розвідники, які готували кібератаки, не дотримувалися елементарних основ нелегальної і агентурної роботи за кордоном. Спілкувалися між собою за телефонними номерами, зареєстрованими в московському регіоні, а самі розмови із зазначенням подробиць велися відкритим текстом.

Чому ж склалася така ситуація у розвідці, на яку Кремль не шкодує грошей? На думку експертів, одна з причин – у радянських підходах до роботи та заходів безпеки. Світ змінився, а ось методи ГРУ – ні.

Ще однією з причин провалів ГРУ експерти називають внутрішню боротьбу між спецслужбами всередині Росії. Із початком російських військових операцій закордоном військова розвідка перетворилася чи не на головну зброю Володимира Путіна, провідника його інтересів у світі. Президент РФ особисто відкрив нову штаб-квартиру ГРУ та не шкодував ресурсів на структуру. Це не могло не викликати ревнощів з боку Федеральної служби безпеки РФ, Служби зовнішньої розвідки та інших російських спецслужб, відзначають фахівці.

Утім, у будь-якому разі списувати з рахунків ГРУ не можна. Це досі одна з найбільших розвідувальних структур у світі, яка здатна проводити диверсії і спецзаходи будь-де.

Дивіться також: Як російські спецслужби використовують Аерофлот?