УКР
УКР

Video: Чому Девід Туа не став легендою боксу?

Справжній велетень, нащадок племені людоїдів із Самоа та найбільш недооцінений боксер кінця ХХ століття. Усе це про африканця з новозеландським паспортом – Девіда Туа, який запам’ятався колоритними леопардовими шортами, вибуховою зачіскою та формами бика.

боксер Девід Туа

Туа народився в одному з найжорстокіших і в той же час найекзотичніших куточків світу – на острові Фалеатіу, що розташований поблизу західних островів Самоа. Цей невеличкий шматок землі в Тихому океані із населенням усього в 300 чоловік прославився тим, що раніше на ньому мешкали дикі племена людоїдів. Власне родина Девіда є їхніми прямими нащадками, за що у підсумку боксер й отримав відповідне прізвисько.

Уже змалечку Девіду доводилося битися ледь не щодня. Його батько вважався одним із найжорсткіших бійців на островах, тож і майбутнє свого сина він тісно пов’язував із боксом. Аби належним чином загартувати своє чадо, старший Туа не цурався запрошувати старших хлопчаків для спарингу зі своїм сином. Бої проходили прямо на вулицях і відрізнялися своєю жорстокістю. Хлопці билися просто голіруч, без будь-якого захисту. Девіду нерідко діставалося на горіхи, однак програвати хлопець боявся ще більше, ніж виходити на бій проти значно старших опонентів. За програш батько суворо карав малого, що викликало в нього лише ненависть до брутального спорту.

Для Девіда світ перевернувся в 10 років. Саме тоді його родина іммігрувала до куди більш розвиненої та прогресивної Нової Зеландії. Саме там хлопець уперше дізнався, що крім боксу є ще крікет, футбол, регбі та хокей. Девіда охоче запрошували до збірної школи з цих видів спорту, аж поки своє я не сказав його батько. Туа швидко повернувся в ринг і з часом колись ненависний спорт перетворився для нього на справу всього життя.

Під керівництвом легендарного Девіда Престона та з людськими умовами для тренувань талант самоанського людоїда розкрився сповна. Залізний Туа попросту не помічав своїх суперників, відправляючи одного за одним у нокаут. Він настільки швидко прогресував, що вже у 15 років став абсолютним чемпіоном Нової Зеландії та здобув право виступати на Чемпіонаті світу в Сіднеї. Утім, саме там Девід уперше відчув, що таке бути переможеним. Туа дуже боляче переніс першу і, як виявилося, останню поразку нокаутом у своєму житті, нехай навіть і від ударів триразового олімпійського чемпіона Фелікса Савона.

Самоанець довгий час перебував у пригніченому стані, замкнувся у собі й перестав будь із ким спілкуватися. Прийти до тями Туа допоміг батько, викликавши його на очний бій. На ринзі він настільки розлютив Девіда, що в нього виникло не тільки неперебірне бажання побити власного батька, але й якомога скоріше довести усім, що саме він є найсильнішим.

Утім, за 10 блискучих років професійної кар’єри Туа жодного разу так і не приміряв чемпіонські пояси. Він здобув чимало яскравих перемог, але у вирішальних битвах прикро програвав за очками. Однак фанатам він запам’ятався не лише як кремезний боксер на прізвисько «Людоїд», але й колоритним одягом та епатажною зачіскою. Зовнішній вигляд Туа був настільки вражаючим, що навіть суперники його відверто побоювалися.

У середині 2000-х Девід почав страждати від ожиріння й поступово перетворився в кумедного товстуна. Тож після кількох поразок поспіль колись грізний «Людоїд» вирішив повісити рукавиці на цвях. Утім, зі спорту Туа не пішов. На зароблені гонорари в Новій Зеландії він відкрив боксерський зал і власноруч прищеплює любов місцевих хлопців до боксу. Та, на відміну від свого батька, робить це з любов’ю, а не через біль та страждання, які йому довелося пережити в дитинстві.

Дивіться також: Насім Хамед: як великий чемпіон скотився з боксерського Олімпу

Чому Девід Туа не став легендою боксу?

0 - 0 Коментувати

Справжній велетень, нащадок племені людоїдів із Самоа та найбільш недооцінений боксер кінця ХХ століття. Усе це про африканця з новозеландським паспортом – Девіда Туа, який запам’ятався колоритними леопардовими шортами, вибуховою зачіскою та формами бика.

боксер Девід Туа

Туа народився в одному з найжорстокіших і в той же час найекзотичніших куточків світу – на острові Фалеатіу, що розташований поблизу західних островів Самоа. Цей невеличкий шматок землі в Тихому океані із населенням усього в 300 чоловік прославився тим, що раніше на ньому мешкали дикі племена людоїдів. Власне родина Девіда є їхніми прямими нащадками, за що у підсумку боксер й отримав відповідне прізвисько.

Уже змалечку Девіду доводилося битися ледь не щодня. Його батько вважався одним із найжорсткіших бійців на островах, тож і майбутнє свого сина він тісно пов’язував із боксом. Аби належним чином загартувати своє чадо, старший Туа не цурався запрошувати старших хлопчаків для спарингу зі своїм сином. Бої проходили прямо на вулицях і відрізнялися своєю жорстокістю. Хлопці билися просто голіруч, без будь-якого захисту. Девіду нерідко діставалося на горіхи, однак програвати хлопець боявся ще більше, ніж виходити на бій проти значно старших опонентів. За програш батько суворо карав малого, що викликало в нього лише ненависть до брутального спорту.

Для Девіда світ перевернувся в 10 років. Саме тоді його родина іммігрувала до куди більш розвиненої та прогресивної Нової Зеландії. Саме там хлопець уперше дізнався, що крім боксу є ще крікет, футбол, регбі та хокей. Девіда охоче запрошували до збірної школи з цих видів спорту, аж поки своє я не сказав його батько. Туа швидко повернувся в ринг і з часом колись ненависний спорт перетворився для нього на справу всього життя.

Під керівництвом легендарного Девіда Престона та з людськими умовами для тренувань талант самоанського людоїда розкрився сповна. Залізний Туа попросту не помічав своїх суперників, відправляючи одного за одним у нокаут. Він настільки швидко прогресував, що вже у 15 років став абсолютним чемпіоном Нової Зеландії та здобув право виступати на Чемпіонаті світу в Сіднеї. Утім, саме там Девід уперше відчув, що таке бути переможеним. Туа дуже боляче переніс першу і, як виявилося, останню поразку нокаутом у своєму житті, нехай навіть і від ударів триразового олімпійського чемпіона Фелікса Савона.

Самоанець довгий час перебував у пригніченому стані, замкнувся у собі й перестав будь із ким спілкуватися. Прийти до тями Туа допоміг батько, викликавши його на очний бій. На ринзі він настільки розлютив Девіда, що в нього виникло не тільки неперебірне бажання побити власного батька, але й якомога скоріше довести усім, що саме він є найсильнішим.

Утім, за 10 блискучих років професійної кар’єри Туа жодного разу так і не приміряв чемпіонські пояси. Він здобув чимало яскравих перемог, але у вирішальних битвах прикро програвав за очками. Однак фанатам він запам’ятався не лише як кремезний боксер на прізвисько «Людоїд», але й колоритним одягом та епатажною зачіскою. Зовнішній вигляд Туа був настільки вражаючим, що навіть суперники його відверто побоювалися.

У середині 2000-х Девід почав страждати від ожиріння й поступово перетворився в кумедного товстуна. Тож після кількох поразок поспіль колись грізний «Людоїд» вирішив повісити рукавиці на цвях. Утім, зі спорту Туа не пішов. На зароблені гонорари в Новій Зеландії він відкрив боксерський зал і власноруч прищеплює любов місцевих хлопців до боксу. Та, на відміну від свого батька, робить це з любов’ю, а не через біль та страждання, які йому довелося пережити в дитинстві.

Дивіться також: Насім Хамед: як великий чемпіон скотився з боксерського Олімпу

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

22.09.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: