УКР
УКР

Video: Чи потрібен Україні воєнний стан? [ВІДЕО]

Введення воєнного стану призвело до дискусій не тільки серед українських політиків всіх мастей, а й серед українців. То хто правий? Чи потрібен нам воєнний стан і в якому вигляді?

гібридна війна прапор росії

Критика введення воєнного стану, часто-густо присмачена безглуздими домислами, – це найпопулярніше заняття українців в останні дні, відколи наші моряки, виконуючи завдання з переходу з Чорного моря в Азов своїми водами, були зухвало атаковані росіянами – майже десятком бойових суден та військовою авіацією. Істерію довкола ухваленого з ініціативи РНБО та затвердженого Верховною Радою воєнного стану в 10 областях підігрівають, з одного боку, політики-пацифісти, з іншого – політики-популісти. Виглядає так, що про українських моряків, взагалі військову та національну безпеку вони думають в останню чергу. Якщо взагалі думають.

Отже, найпопулярніша версія критиків введення воєнного стану звучить так: мовляв, Порошенко навмисно все це придумав, аби нібито скасувати президентські вибори і залишитися при владі.

«Це історія не про вибори, не про шанси, розклади – у нас все просто в цій теорії змови загрузло. А Путін так не міркує, він діє на свій розсуд, вибирає зручний, вдалий момент для широкомасштабного нападу на Україну. Я в цьому на 100% впевнений», – вважає журналіст Айдер Муждабаєв.

Зрештою, Верховна Рада і Президент пішли на компроміс, ввівши в дію тимчасовий, «пом’якшений» варіант воєнного стану, без скасування виборів і обмеження інших конституційних прав громадян. Так, воєнний стан – звучить страшно. Але значно страшніше, коли Україна не буде готовою до справжньої масштабної війни. Гібридна фаза якої триває, до речі, вже п’ятий рік поспіль. Тому, з одного боку, це запобіжна міра, з іншого – воєнний стан в Україні покликаний привернути більшу увагу світу до агресії Росії в Азові, спонукати до усвідомлення серйозності проблеми та жорсткої протидії, не лише вербальної.

Деякі військові аналітики вказують на один серйозний аспект нещодавніх подій поблизу Керченської протоки. Українські катери можна було б перекинути в Азов суходолом, тим самим уникнути загрози. Крім того, ставиться під питання адекватність оцінки ризиків, враховуючи істерію росіян двомісячної давнини, коли два сервісні кораблі українського флоту пройшли Керч? Що було зроблено для того, щоб врятувати судна та екіпаж, який просив про допомогу?

«Треба було забезпечити їхнє прикриття і з повітря, і з моря. Чому їх не супроводжував Гетьман Сагайдачний? Як бойовий корабель. По-друге, де вертольоти, де бригада морської авіації? За висновками того, що було озвучено, їх просто кинули», – вважає військовий експерт Олег Жданов.

Хтозна, чи був достатньо прорахований ризик полону моряків, втрати буксира і двох катерів – найновіших, до речі, в українському флоті. Схоже, що ні. З іншого боку, чи варто було відправляти для прикриття флагман українського флоту, єдиний фрегат «Гетьман Сагайдачний», адже він, так само як і катери, міг бути захоплений росіянами! Прийняття повномасштабного бою на морі з Чорноморським флотом Росії, її винищувачами і вертольотами, в результаті, міг не тільки призвести до смертей і ще більших втрат озброєння, а й негативно вплинути на наші міжнародні позиції. Можливо, тому нашим морякам терміново не відправили підкріплення, але навіть маневри українських катерів без застосування зброї призвели до зіткнення двох російських кораблів. Україна закликає міжнародну спільноту, аби через тиск цивілізованого світу звільнити наших полонених моряків та інших в’язнів, увага до яких нестабільна.

Водночас зараз для України відкривається шикарна перспектива засудити Росію щодо порушення міжнародного морського права – докази більш ніж переконливі.

Російський соціологічний інститут «Левада-Центр» опублікував свіжу статистику. Понад 60% росіян вважають відповідальним за всі біди Росії Путіна. Рейтинги царька падають, росіяни все менше вірять у його казочки про загниваючий Захід. Тому агресор – непередбачуваний, а ризик нового удару – високий як ніколи.

Дивіться також: Воєнний стан: що зміниться для українців?

Чи потрібен Україні воєнний стан? [ВІДЕО]

0 Коментувати

Введення воєнного стану призвело до дискусій не тільки серед українських політиків всіх мастей, а й серед українців. То хто правий? Чи потрібен нам воєнний стан і в якому вигляді?

гібридна війна прапор росії

Критика введення воєнного стану, часто-густо присмачена безглуздими домислами, – це найпопулярніше заняття українців в останні дні, відколи наші моряки, виконуючи завдання з переходу з Чорного моря в Азов своїми водами, були зухвало атаковані росіянами – майже десятком бойових суден та військовою авіацією. Істерію довкола ухваленого з ініціативи РНБО та затвердженого Верховною Радою воєнного стану в 10 областях підігрівають, з одного боку, політики-пацифісти, з іншого – політики-популісти. Виглядає так, що про українських моряків, взагалі військову та національну безпеку вони думають в останню чергу. Якщо взагалі думають.

Отже, найпопулярніша версія критиків введення воєнного стану звучить так: мовляв, Порошенко навмисно все це придумав, аби нібито скасувати президентські вибори і залишитися при владі.

«Це історія не про вибори, не про шанси, розклади – у нас все просто в цій теорії змови загрузло. А Путін так не міркує, він діє на свій розсуд, вибирає зручний, вдалий момент для широкомасштабного нападу на Україну. Я в цьому на 100% впевнений», – вважає журналіст Айдер Муждабаєв.

Зрештою, Верховна Рада і Президент пішли на компроміс, ввівши в дію тимчасовий, «пом’якшений» варіант воєнного стану, без скасування виборів і обмеження інших конституційних прав громадян. Так, воєнний стан – звучить страшно. Але значно страшніше, коли Україна не буде готовою до справжньої масштабної війни. Гібридна фаза якої триває, до речі, вже п’ятий рік поспіль. Тому, з одного боку, це запобіжна міра, з іншого – воєнний стан в Україні покликаний привернути більшу увагу світу до агресії Росії в Азові, спонукати до усвідомлення серйозності проблеми та жорсткої протидії, не лише вербальної.

Деякі військові аналітики вказують на один серйозний аспект нещодавніх подій поблизу Керченської протоки. Українські катери можна було б перекинути в Азов суходолом, тим самим уникнути загрози. Крім того, ставиться під питання адекватність оцінки ризиків, враховуючи істерію росіян двомісячної давнини, коли два сервісні кораблі українського флоту пройшли Керч? Що було зроблено для того, щоб врятувати судна та екіпаж, який просив про допомогу?

«Треба було забезпечити їхнє прикриття і з повітря, і з моря. Чому їх не супроводжував Гетьман Сагайдачний? Як бойовий корабель. По-друге, де вертольоти, де бригада морської авіації? За висновками того, що було озвучено, їх просто кинули», – вважає військовий експерт Олег Жданов.

Хтозна, чи був достатньо прорахований ризик полону моряків, втрати буксира і двох катерів – найновіших, до речі, в українському флоті. Схоже, що ні. З іншого боку, чи варто було відправляти для прикриття флагман українського флоту, єдиний фрегат «Гетьман Сагайдачний», адже він, так само як і катери, міг бути захоплений росіянами! Прийняття повномасштабного бою на морі з Чорноморським флотом Росії, її винищувачами і вертольотами, в результаті, міг не тільки призвести до смертей і ще більших втрат озброєння, а й негативно вплинути на наші міжнародні позиції. Можливо, тому нашим морякам терміново не відправили підкріплення, але навіть маневри українських катерів без застосування зброї призвели до зіткнення двох російських кораблів. Україна закликає міжнародну спільноту, аби через тиск цивілізованого світу звільнити наших полонених моряків та інших в’язнів, увага до яких нестабільна.

Водночас зараз для України відкривається шикарна перспектива засудити Росію щодо порушення міжнародного морського права – докази більш ніж переконливі.

Російський соціологічний інститут «Левада-Центр» опублікував свіжу статистику. Понад 60% росіян вважають відповідальним за всі біди Росії Путіна. Рейтинги царька падають, росіяни все менше вірять у його казочки про загниваючий Захід. Тому агресор – непередбачуваний, а ризик нового удару – високий як ніколи.

Дивіться також: Воєнний стан: що зміниться для українців?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

28.11.2018 13:30
Завантаження...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: