УКР

Video: 8 Березня задумувалося зовсім не як свято

Щороку чоловіки вітають жінок зі святом 8 Березня. Але пояснити, чому саме у цей день і з чим, власне, вітають, можуть далеко не всі. Як же виникло свято 8 Березня, і яке його справжнє значення?

Святом 8 Березня ми зобов’язані німецьким активісткам Кларі Цеткін і Розі Люксембург. Але 8 Березня задумувалося зовсім не як свято. Це день боротьби за рівні права жінок та чоловіків у суспільстві.

Усе почалося 8 березня 1857 року. Працівниці текстильної фабрики Нью-Йорка пройшли «маршем пустих каструль» по Манхеттену. Жінкам ось уже кілька місяців не платили зарплату, тоді як чоловіки цього ж підприємства отримували її вчасно. Під час маршу швеї били у пусті каструлі, протестуючи проти 16-годинного робочого дня для жінок, у той час як чоловіки працювали лише 10 годин! Працівниці також вимагали, аби за виконану однакову роботу жінкам та чоловікам платили порівну. До акції протесту текстильниць підключилися повії. Вони, у свою чергу, були незадоволені тим, що зарплату затримували уже матросам, адже ті користувалися їхніми послугами, але не мали грошей, щоб заплатити. Поліцейські брутально розігнали мітинг крижаною брудною водою. Скандальний протест миттєво набув розголосу у пресі, і акції за права жінок прокотилися іншими великими містами США.

Політичного змісту день 8 березня набув у 1910 році. Тоді у данському Копенгагені німецькі комуністки Клара Цеткін і Роза Люксембург провели конференцію, аби обговорити проблеми жінок. А обговорювати було що, адже усі протести залишалися лише протестами. У жінок тиx часів взагалі не було ніяких прав. Вони не могли голосувати на виборах, займати керівні посади чи навіть отримати відпустку під час вагітності. Тільки одружені жінки мали право вступати до університетів та мати власність. А про те, щоб отримати спадок чи розірвати шлюб, взагалі не йшлося. На усі вимоги рівних прав з чоловіками жінкам тоді зневажливо відповідали знаменитою німецькою фразою – «кіндер, кірхе, кюхе», мовляв, місце і роль жінки – це «діти, церква та кухня». На жаль, жінка у тодішньому суспільстві вважалася власністю чоловіка. Тож Клара Цеткін і Роза Люксмебург на конференції у Копенгагені закликали світову спільноту зробити 8 березня Міжнародним днем боротьби за рівні політичні і економічні права жінок і чоловіків. А дату 8 березня обрали як згадку про брутальний розгін протесту у Нью-Йорку.

У Російській імперії з датою 8 березня пов’язані події, які змінили хід історії. Росія тоді жила ще за Юліанським календарем. 23 лютого 1917 року, а за Григоріанським стилем – 8 березня, у Петрограді жінки вийшли на антивоєнний мітинг із вимогами «хліба і миру». У той час саме лютувала Перша світова війна. Мітинг переріс у загальнонаціональний страйк, почалися сутички з поліцією. Після того як армія перейшла на бік протестувальників, цар Микола ІІ зрікся престолу. Так скромна жіноча акція протесту переросла у Лютневу революцію. До влади прийшов Тимчасовий Уряд і Росія стала однією з перших держав світу, де жінки отримали право голосувати на виборах, випередивши такі прогресивні країни як США, Англію та Францію.

У радянські часи 8 Березня було звичайним робочим днем, аж поки за справу у 1965 році не взявся Леонід Брежнєв. Радянську економіку тоді добряче лихоманило. Потрібно було відволікти увагу населення від реальних проблем. Тому Брєжнєв запровадив два нових державних свята, які зробив вихідними: 8 Березня як Міжнародний день боротьби за права жінок і 9 травня – День Перемоги.

Нині 8 Березня як свято критикують через спробу прирівняти жінок до певної меншини, що потребує захисту. На жаль, до рівних прав жінок і чоловік у світі і досі ще дуже далеко. Згідно з дослідженням Всесвітнього економічного форуму, чоловіки і жінки зрівняються у правах не раніше ніж у 2133 році. Україну ж віднесли до групи держав, у якій права жінок дискіримінують. Так середня зарплата чоловіків в Україні на 25% вища, ніж у жінок. На керівних посадах у нашій країні чоловіків у 4 рази більше. Проте найбільшу дискримінацію українські жінки відчувають у політиці – у Верховній Раді лише 11% жінок. Тому 8 березня – у день боротьби за рівні права жінок і чоловіків – не слід забувати про реальну гендерну нерівність в Україні, яку букетом квітів не виправити.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: У СРСР штучно знищували свято Миколая і Різдво

8 Березня задумувалося зовсім не як свято

0 - 0 Коментувати

Щороку чоловіки вітають жінок зі святом 8 Березня. Але пояснити, чому саме у цей день і з чим, власне, вітають, можуть далеко не всі. Як же виникло свято 8 Березня, і яке його справжнє значення?

Святом 8 Березня ми зобов’язані німецьким активісткам Кларі Цеткін і Розі Люксембург. Але 8 Березня задумувалося зовсім не як свято. Це день боротьби за рівні права жінок та чоловіків у суспільстві.

Усе почалося 8 березня 1857 року. Працівниці текстильної фабрики Нью-Йорка пройшли «маршем пустих каструль» по Манхеттену. Жінкам ось уже кілька місяців не платили зарплату, тоді як чоловіки цього ж підприємства отримували її вчасно. Під час маршу швеї били у пусті каструлі, протестуючи проти 16-годинного робочого дня для жінок, у той час як чоловіки працювали лише 10 годин! Працівниці також вимагали, аби за виконану однакову роботу жінкам та чоловікам платили порівну. До акції протесту текстильниць підключилися повії. Вони, у свою чергу, були незадоволені тим, що зарплату затримували уже матросам, адже ті користувалися їхніми послугами, але не мали грошей, щоб заплатити. Поліцейські брутально розігнали мітинг крижаною брудною водою. Скандальний протест миттєво набув розголосу у пресі, і акції за права жінок прокотилися іншими великими містами США.

Політичного змісту день 8 березня набув у 1910 році. Тоді у данському Копенгагені німецькі комуністки Клара Цеткін і Роза Люксембург провели конференцію, аби обговорити проблеми жінок. А обговорювати було що, адже усі протести залишалися лише протестами. У жінок тиx часів взагалі не було ніяких прав. Вони не могли голосувати на виборах, займати керівні посади чи навіть отримати відпустку під час вагітності. Тільки одружені жінки мали право вступати до університетів та мати власність. А про те, щоб отримати спадок чи розірвати шлюб, взагалі не йшлося. На усі вимоги рівних прав з чоловіками жінкам тоді зневажливо відповідали знаменитою німецькою фразою – «кіндер, кірхе, кюхе», мовляв, місце і роль жінки – це «діти, церква та кухня». На жаль, жінка у тодішньому суспільстві вважалася власністю чоловіка. Тож Клара Цеткін і Роза Люксмебург на конференції у Копенгагені закликали світову спільноту зробити 8 березня Міжнародним днем боротьби за рівні політичні і економічні права жінок і чоловіків. А дату 8 березня обрали як згадку про брутальний розгін протесту у Нью-Йорку.

У Російській імперії з датою 8 березня пов’язані події, які змінили хід історії. Росія тоді жила ще за Юліанським календарем. 23 лютого 1917 року, а за Григоріанським стилем – 8 березня, у Петрограді жінки вийшли на антивоєнний мітинг із вимогами «хліба і миру». У той час саме лютувала Перша світова війна. Мітинг переріс у загальнонаціональний страйк, почалися сутички з поліцією. Після того як армія перейшла на бік протестувальників, цар Микола ІІ зрікся престолу. Так скромна жіноча акція протесту переросла у Лютневу революцію. До влади прийшов Тимчасовий Уряд і Росія стала однією з перших держав світу, де жінки отримали право голосувати на виборах, випередивши такі прогресивні країни як США, Англію та Францію.

У радянські часи 8 Березня було звичайним робочим днем, аж поки за справу у 1965 році не взявся Леонід Брежнєв. Радянську економіку тоді добряче лихоманило. Потрібно було відволікти увагу населення від реальних проблем. Тому Брєжнєв запровадив два нових державних свята, які зробив вихідними: 8 Березня як Міжнародний день боротьби за права жінок і 9 травня – День Перемоги.

Нині 8 Березня як свято критикують через спробу прирівняти жінок до певної меншини, що потребує захисту. На жаль, до рівних прав жінок і чоловік у світі і досі ще дуже далеко. Згідно з дослідженням Всесвітнього економічного форуму, чоловіки і жінки зрівняються у правах не раніше ніж у 2133 році. Україну ж віднесли до групи держав, у якій права жінок дискіримінують. Так середня зарплата чоловіків в Україні на 25% вища, ніж у жінок. На керівних посадах у нашій країні чоловіків у 4 рази більше. Проте найбільшу дискримінацію українські жінки відчувають у політиці – у Верховній Раді лише 11% жінок. Тому 8 березня – у день боротьби за рівні права жінок і чоловіків – не слід забувати про реальну гендерну нерівність в Україні, яку букетом квітів не виправити.

Більше дивіться у відео

Дивіться також: У СРСР штучно знищували свято Миколая і Різдво

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

08.03.2018
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: