100 років тому останній цар Російської імперії Микола ІІ зрікся престолу. Його – разом з усією сім’єю – без суду та слідства розстріляли більшовики.
Радянська влада називала Миколу ІІ нікчемним правителем, зрадником та слабаком, мовляв, через його недалекоглядну політику відбулась Російська революція 1905 року, Росія програла війну з Японією 1904-1905-х років, а у 1917 капітулювала у Першій світовій війні, після чого Російська імперія, власне, розвалилась.
Та як не парадоксально, нині Микола ІІ – національний герой Росії. Російська православна церква причислила його до лику святих. Збіг? Не думаємо! Москва відроджує культ Миколи ІІ зі стратегічних розрахунків.
Колишня так звана головний «прокурор» окупованого Криму, а нині – депутат Держдуми Росії Наталія Поклонська уже тривалий час використовується Кремлем у пропагандистських цілях. Її роль проста – ретранслювати народу вигідні для російської влади повідомлення. Саме Поклонська очолила рух з героїзації Миколи ІІ. Спочатку вона вийшла на акцію пам`яті загиблих у Другій Світовій «Безсмертний полк» з іконою останнього імператора Росії. Складно, щоправда, зрозуміти, яке відношення має Микола ІІ до цієї війни, а сама Поклонська – до династії Романових.
Та громадяни Росії такими питаннями не переймаються. Вони й досі перебувають під враженням нещодавньої сенсаційної заяви Поклонської:
«Мне мои сотрудники звонят из Крыма, из прокуратуры, которые ухаживают за часовней. Говорят: «Вы знаете, сегодня утром бюст Николая ІІ, государя нашего, который мы установили в сквере возле часовни, замироточил!»
А трапилось це диво, за словами депутатки, у столітню річницю Жовтневої революції. І хоча церква спростувала заяву Поклонської, найдовірливіші звершили паломництво до бюсту Миколи ІІ… Проте історичні факти говорять зовсім не про святість Миколи Другого. Останній російський цар увійшов в історію як «кривавий диктатор».