УКР
УКР

Корупція в Україні бере початок із часів Київської Русі

0 - 0 Коментувати

Якщо ви думаєте, що корупційні схеми – атрибут виключно сучасної України, ви глибоко помиляєтесь! Корупція на теренах нашої землі бере свій початок ще з часів Київської Русі! Як давали хабарі і відкати наші предки ще в часи Київської Русі?

Навіть слово «взятка» походить з давньоруської. «Взяткою» тоді називали примусовий збір меду, який віддавали владі як данину, тобто податок. У Київській Русі існувала ціла система збору податків з населення під назвою «кормління». Її запозичили у Візантії.

Схема була проста: тіун, як за часів Київської Русі називали чиновника, не отримував зарплату з казни. Натомість за ним закріплювалось кілька міст та сіл, які його у буквальному сенсі «кормили». Тіун збирав для князя податки, а частину грошей залишав собі. Нерідко він зловживав владою і самовільно підвищував розмір данини.

Слово «хабар» має тюркське походження і означає «добру новину». Традицію хабарництва Київська Русь перейняла у кочових племен Дикого Степу – нині це територія сучасного Причорномор’я та Донбасу. На Русі існувало 2 види хабарів – «почесті», тобто задобрення посадової особи, і «пОминки» тобто подарунок за вирішення якоїсь справи. Зазначимо: тоді хабарі вважались цілком законними.

За скоєний злочин у Київській Русі можна було просто відкупитись. Сума штрафу залежала від соціального статусу жертви: вбивство державного чиновника «коштувало» дорожче, ніж простого смертного. Проте родичі жертви мали законне право самостійно поквитатись з кривдником за принципом «око за око, зуб за зуб». А взятку суддям давали не для вирішення справи на власну користь, а просто для того, щоб суддя почав її розгляд!

Без корупції не обходились правителі Київської Русі і у міжнародній політиці. Так князь Святослав наважився зібрати військо для походу на Болгарію у 968-му році тільки після того, як візантійський імператор Никифор ІІ передав йому подарунок – кількасот кілограмів золота.

Княгиня Ольга намагалась боротися із корупцією на Русі. Це сталось після того, як з її чоловіком князем Ігорем поквитались через надмірну жадібність. Ігор, зібравши данину у поневолених Києвом древлян, через кілька годин вирішив ще раз зібрати у них податок. За це древляни його і вбили. Очоливши Русь, Княгиня Ольга встановила чіткі розміри податків і термін їхньої сплати. Вона також поділила землі, підпорядковані Києву, на адміністративні одиниці, у кожній з яких поставила свою людину для збору податків.

Більше дивіться у відео

Також дивіться: Історичні факти доводять: Севастополь – місто української слави

08.08.2017
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору