УКР
УКР

Біографія улюбленого посіпаки Путіна виявилась суцільною брехнею

0 - 0 Коментувати

Владислав Сурков – помічник російського президента і справжня загадка. Адже біографія цієї людини така ж брехлива, як політика його держави.

Чеченець за походженням,  завзятий росіянин за легендою. Біографія Владислава Суркова – помічника самого Путіна – така ж брехлива, як і політика його президента. Спочатку він ніби і Владислав. Ніби і Сурков, і ніби народився в Росії, та потім виявляється він родом не з Росії, а звали його Асламбек Дудаєв, і зовсім не Владік.  Де правда, а де брехня напевно ніхто і не дізнається, адже Кремль вміє і любить ховати скелети у шафі.

Хто ж такий цей Сурков? Сірий кардинал кремля? Звичайна пішка-виконавець? Чи хитрий  стратег? Як би там не було Владислав добре розумів «хочеш жити? Умій крутитися!». Тому в університеті він набиває лише корисні зв’язки, дружить лише з перспективними і тими, хто має зв’язки.

Сурков із шкіри пнувся аби його помітили, його помічає та запрошує до себе на роботу відомий бізнесмен. Влад швидко зорієнтувався, кого йому варто триматися, і розумів, що саме цей бізнесмен виб’є йому місце під сонцем. Він прислужував, як тільки міг, все аби пробитися. Він подовжував знайомився з впливовими  та відомими людьми, набивав далі корисні зв’язки.

Сурков почав керувати рекламною діяльністю великого банку в Росії «Менатеп», далі робота в організацію «роспром», потім «Альфа-банк» і нарешті робота на ОРТ. І саме там на ОРТ Сурков знайомиться з усіма вершками російської політики та бізнесу. Політики, бізнесмени та олігархи, з ким тільки не сюсюкався Сурков, аби вилізти в люди. І нарешті у 1999 році Владислав Сурков стає помічником керівника Адміністрації Президента Єльцина.

Прийшла ера Путіна, а зручний Сурков нікуди не пішов – залишився в адміністрації президента.  Оскільки він людина не нова в адміністрації, Сурков почав стягувати на службу своїх людей, формуючи зручну для себе атмосферу. Йому приписують ідею створення «Єдиної Росії». Цим, звичайно, він викликав симпатію у Путіна. І цього часу Сурков виконував усі накази свого особистого коменданте – Путіна.  З кимось домовитися? Легко? Когось прибрати з посади? Раз плюнути! Дестабілізувати ситуацію в якісь країні? Із задоволенням!

Близькість Путіна і Суркова вражала. В Держдумі навіть вигадали свій забобон, мовляв, там де чуєте прізвище Сурков, або там де з’являється Сурков, нічого хорошого чекати не треба.

Але особлива прив’язаність і довіра Путіна до Суркова яскраво виразилася під час Української Революції гідності. Майже з перших днів революції Сурков перебував в Києві, його приставили до Януковича. Як вірний папуга, він передавав усі послання Кремля президенту-втікачу. Окрім вказівок президенту-втікачу, Сурков роздавав накази кремля російським силовикам.

Йому у вухо диктували жахливі накази,  а Сурков виконував. З легкої руки Суркова зимою  2014-го в центрі Києва розстрілювали людей. Сидячи ніби з дипломатичним візитом помічник Путіна, не кліпнувши оком виконував смертельні накази свого кремлівського хазяїна.

І не дивно, що пізніше ім’я Суркова починає фігурувати на Донбасі. Той самий вірний пес Путіна Владислав Сурков залишив свій слід і в самопроголошених ДНР та ЛНР. Саме Сурков координував усю інформаційну політику та пропаганду угрупувань. Розп’яті хлопчики, поїдання дітей, обстріли мирних територій українцями – всі ці байки з пропагандистських планів Суркова. Вказував, як діяти терористам.

Більше дивіться у відео       

Також дивіться: На руках цього сталінського ката – десятки тисяч смертей

07.10.2017
Завантаження...
Загрузка...

Дивіться на ICTV


Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору