Кажуть, геніальні люди щасливими не бувають. От і режисер Роман Поланскі заплатив чималу ціну за свій талант. Болю в душі одного з найкращих режисерів в історії вистачило, аби зняти 133 фільми.
Раймунд Ліблінг (справжнє ім’я майбутнього режисера) народився у родині польських євреїв у часи Другої світової війни. Маму Раймонда закатували у Освенцимі, а його самого батько встигнув перекинути через колючий дріт, коли їх везли у концтабір.
Так 7-річний Раймунд, майбутній Роман Поланскі вижив, і продовжив боротися за своє виживання. Адже життям це назвати було важко. Він кочував від однієї сім’ї, котра підгодовувала його, до іншої, а коли добрих людей не знаходилося, хлопець вчився добувати їжу сам, крадучи її у німецьких солдат. Через що мусив звикнути до постійних побоїв.
У 1945-ому хлопець знайшов батька, якому вдалося вижити у концтаборі. Задля власної безпеки він змінив прізвище на «неєврейське» Поланскі, і пішов вчитися на режисера.
Саме фільм «Піаніст» заснований на реальних подіях війни, зробив Поланскі всесвітньовідомим режисером. А за ним прослідувала славнозвісна «Дитина Розмарі» – стрічка, якою Роман Поланскі заснував цілу кіноепоху «містичного трилеру».
Photo by Central Press/Hulton Archive/Getty Images
Як професіонала його поважали в усьому світі та називали гуру у своїй справі. Втім як людину Поланскі ненавиділи. Тиранічний характер, неповага до акторів, скупість та істеричні напади… З ним боялися працювати.
Бачила у цьому некрасивому, низькорослому, злому чоловікові, хорошу людину лише акторка Шерон Тейт. Красива, виважена, ніжна – вона була повною його протилежністю. Але найголовніше: поруч з нею кращим ставав і сам Поланскі. Але щастю судилося бути недовгим.
Жінка чекала дитину від Романа. Обоє були неймовірно щасливі, купили новий будинок, а Поланскі поїхав на зйомки нового фільму. Але доки чоловік знімав свій черговий трилер, у його будинку розвертався сюжет куди страшніший…
До пологів залишалося два тижні, а до дня народження Романа – 9 днів. Разом із друзями Шерон готувала вечірку для коханого чоловіка. Тієї ночі 1969-ого року у будинку їх заночувало семеро. Усі сходу сонця не побачили.
Важко уявити, яке пекло відбувалося у будинку Романа Паланскі того дня. Справжня бійня: крики, плач, стіни забризкані кров’ю. Шерон благала, щоб її пощадили, дали народити дитину. Але марно. Група хворих сектантів, які «боролися» проти вершків суспільства, нанесли їй 18 ножових ударів. І навіть намагалися витягнути з живота ненародженого сина.
Більше дивіться у відео