Утворення незалежної української православної церкви вийшло на фінішну пряму. Вселенський патріарх вже затвердив навіть статут нової церкви. Політики поспішають відзвітувати, мовляв, Томос вже наш. Що відділяє Україну від отримання довгоочікуваної автокефалії і які ризики залишаються на цьому етапі?
На минулому тижні пройшло засідання Священного Синоду Вселенського патріарха, на якому очікувалося оголошення про надання Україні Томосу. Але замість цього Синод підготував статут нової незалежної української церкви, який розробили на базі Томосу. Тепер події мають розвиватися за таким сценарієм: в Україні відбудеться об’єднавчий Собор автокефальної церкви, на ньому оберуть її предстоятеля, якому Вселенський патріарх і вручить Томос під час спільної служби з Константинополем. Представники української влади запевняють, що чекати залишилося зовсім трохи.
«Схвалено текст Томосу про надання незалежності української церкви, а також прийнято рішення про скликання об’єднавчого православного Собору, дату проведення його незабаром оголосить патріарх Варфоломій. Учасники Собору оберуть предстоятеля незалежної автокефальної православної церкви України, йому і буде вручено Томос про автокефалію», – зазначив президент України Петро Порошенко.
Текст Томосу поки не оприлюднено, як і текст статуту, який розробили в Константинополі. Утім, сам факт розроблення статуту може зняти певні перепони перед проведенням об’єднавчого Собору. Адже раніше українські релігійні діячі сперечалися, за чиїм статутом буде жити нова церква. Тепер же Вселенський патріарх взяв на себе ініціативу в цьому питанні.
В УПЦ Московського патріархату, яка виступає проти утворення автокефальної церкви, одразу заявили, що розробка статуту Константинополем свідчить про те, що ніякої самостійності українська церква насправді не отримає. Але фахівці такі тези спростовують. Розробка статуту церквою-матір’ю, тобто принципів, за якими буде жити нова церква, нормальна, традиційна практика. Такі ж норми Вселенський патріархат прописував і для інших помісних церков. Оголошення дати об’єднавчого Собору незалежної української церкви фахівці очікують вже на цьому тижні. Містом проведення Собору вже називають Софію Київську.
А поки процес утворення єдиної помісної церкви продовжується, влада зацікавилася роботою УПЦ Московського патріархату, яка в об’єднанні брати участь не збирається. СБУ провела обшуки за місцем проживання предстоятеля Києво-Печерської Лаври Павла, про надмірне збагачення якого неодноразово повідомляли ЗМІ. Слідчі дії відбувалися у межах кримінального провадження щодо порушення рівноправності громадян та розпалювання міжконфесійної ворожнечі. І це далеко не всі претензії, які є в України до Московської патріархії.
Також обшуки пройшли в єпархіях УПЦ МП в Житомирські області. А в тій самій Києво-Печерській Лаврі Міністерство культури, якому власне і підпорядковується увесь історичний комплекс, розпочало інвентаризацію мощів. Іншу Лавру – Почаївську, якою зараз користується УПЦ МП, Кабінет Міністрів повернув від Московського патріархату до складу Кременецько-Почаївського заповідника. В УПЦ МП, як і в Росії, кричать про захоплення церков, але це маніпуляція. За українським законодавством культові споруди та майно належать не церквам, а громадам. А історичні пам’ятки, такі як лавра, підпорядковуються державі, а церкви їх отримують лише у користування. Якщо ж церковна організація порушує умови договору, держава має право розірвати угоду. Що, власне, і відбулось у випадку з Почаївською лаврою.
Чим ближче до утворення автокефальної церкви в Україні та отримання нею Томоса, тим більше провокацій буде з’являтися. Не виключено, що й військових. Тому треба не вестися на них, а спокійно дочекатися історичної для країни події.
Також дивіться: Хто очолить автокефальну українську церкву?