Цікаво, куди поділися понад 5 млн ветеранів Другої світової, які отримали чисельні каліцтва? Таких радянська влада і за людей не вважала. Їх масово прибирали з вулиць міст та вивозили в спеціалізовані табори й інтернати…
Відомо, що в перші роки війни, до переломної битви під Смоленськом, щоденно на фронті інвалідність отримували близько двох тисяч людей. З них 70% – втрачали кінцівки..
Після капітуляції Німеччини, коли мешканці Москви прийшли зустрічати переможців на вокзал, з вагонів їм посміхались молоді статні люди увішані орденами. У цей час до Москви прибув й інший потяг, з солдатами, які на війні отримали інвалідність. Їх не зустрічали, не дарували їм квітів, їх не знімали фотокореспонденти радянських газет.
До 70-річча Сталіна радянська влада вигадала, як вирішити проблему людей з інвалідністю. Буквально за добу міста СРСР зачистили від, як їх назвали в офіційних документах, «антисуспільних та паразитарних елементів». Свідки кажуть: протягом однієї ночі спеціальні загони міліції привезли всіх людей з інвалідністю на залізничні станції, завантажили в вагони-теплушки для зеків та відправили у спеціалізовані табори та інтернати.
Більше дивіться у відео