У Радянському Союзі хотіли створити людину з надприродними здібностями. Для цього проводили божевільні генетичні експерименти, схрещували мавпу та людину. Навіщо радянській владі знадобився такий гібрид, і чим закінчились ці досліди?
Рік 1926. Москва. Нічну тишу квартири письменника Михайла Булгакова порушує гучний стукіт у двері. Працівники НКВС шукають рукопис нової книги – «Собаче серце». Булгаков як ніхто наблизився до розгадки державної таємниці. Його професор Преображенський, який пересаджує собаці гіпофіз людини – не вигадка. У Радянському Союзі ведуться схожі експерименти. Ось тільки схрестити намагаються людину і мавпу.
Усе почалось після смерті Леніна у березні 1924 року. На засіданні Політбюро особистий лікар вождя пролетаріату заявив, що Ілліч постарів передчасно. Аби країна Рад знову раптово не залишилась без керманича, на з’їзді постановили: доручити світилам науки винайти «еліксир молодості». Одночасно, у Компартії загорілись ідеєю створити нову расу – радянську – людей з надприродними здібностями. Ідеалом для більшовиків була істота з геркулесовою силою, яка мало їсть, працює без відпочинку та якою легко керувати. Тому вирішили схрестити людину і мавпу. Від людини хотіли взяти розум, а від мавпи – фізичну силу. Гібрид мав стати універсальним солдатом.
Для втілення цих божевільних ідей більшовики звернулись до вченого зі світовим ім’ям Іллі Іванова. Аби схрестити людину з мавпою, Іванов відправився в африканські джунглі. У Гвінеї він штучно запліднював самок шимпанзе людською спермою. Але вагітності не було. Та невдача Іванова аж ніяк не зупинила. Навпаки, в його голові визрів куди більш божевільний план – штучно запліднити місцевих жінок спермою шимпанзе. Коли ж чоловіки цих жінок дізнались, що з ними витворяв цей радянський Франкенштейн, Іванову довелось поспіхом залишити Африку і продовжити свої досліди в СРСР.
Як не дивно, але в Сухумі таємниці з моторошних експериментів Іванова не робили. Ба більше – газета «Радянська Абхазія» відкрито закликала жінок-добровольців брати участь у дослідах на благо науки. Тому в Іванова не було проблем з пошуком сурогатних матерів, готових виносити гібридного малюка. Вчений також проводив операції із омолодження радянських вождів, пересаджуючи їм статеві залози тварин. Але мавпи покладених на них надій, не виправдали. А відповідати за це довелось професору Іванову. Своїм життям.
Доля його піддослідних залишилась невідомою. За офіційною версією, усі вони загинули. Проте у 50-х, після смерті Сталіна, газети рясніли повідомленнями, мовляв, загадкова снігова людина, яка блукає Уральськими горами, і є результат моторошних експериментів червоного Франкенштейна.
Більше дивіться відео
Також дивіться: Як виникла фраза про те, що «У СРСР сексу не було»?