За результатом саміту членів НАТО, який проходив з 8 по 9 липня у Варшаві, українська влада заявила, що всі цілі вдалося досягти. Однак деякі політологи впевнені, що найоптимістичніший сценарій для України – роль буфера, який виступатиме стримуючим фактором для Кремля.
Відповідь агресору в обличчі Росії і підтримка України – це головні теми саміту НАТО. Лідери 28 країн ухвалили пакет документів щодо підтримки України і посилення оборони на тлі зростаючих загроз, в тому числі з боку Росії. Західні ЗМІ назвали цей саміт найважливішим для країн Альянсу за останні 20 років.
У підсумковій заяві саміту йшлося проте, що агресивні дії Росії є одним з джерел регіональної нестабільності і виклик Північноатлантичному союзу.
У межах саміту відбулася комісія Україна-НАТО за участю президента Петра Порошенка. Зокрема, в рамках Хартії про особливе партнерство наголошується, що з 2014 року рівень взаємодії України з НАТО є безпрецедентним. Одним з результатів комісії стало схвалення Комплексного пакету допомоги для України.
У підсумковому документі Комісії Україна-НАТО було чітко зазначено, що політична частина Мінських угод, включаючи проведення виборів, може бути втілена виключно після створення необхідних умов з безпеки.
Що стосується перспективи членства в Альянсі для України, то на даний момент таке питання на порядку денному не стоїть.
Експерти оцінюють саміт НАТО для України як результат втрачених можливостей.
«Оптимістичний сценарій для України: роль буфера.., аби виступати стримуючим фактором для Кремля. Песимістичний сценарій: повернення України у «зону впливу» Росії…» – вважає політолог Петро Олещук.
Головним висновком варшавського саміту є те, що захід втомився від Росії і змінює політику «умиротворення агресора». Альянс продовжуватиме укріплювати сусідні з Росією країни і більше допомагати Україні. Проте на повноцінне членство нашій країни поки сподіватись не варто.