Літо 1996 року. Київські газети рясніють заголовками про жахливі вбивства. У столиці орудує банда «нічних серійників». У темний час доби люди бояться виходити на вулицю. Всі сили оперативників кинуті на розшук злочинців.
Країну сколихнула ціла низка жорстоких вбивств. Людей вбивають без будь-якого мотиву. Тіла жертв знаходять біля їхніх домівок, на узбіччі трас, на залізничних перонах, у їхніх авто. Оперативники спочатку навіть не пов’язують всі вбивства між собою. Бо методи скоєння злочину надто різні. Єдина спільна риса – всі вони відбуваються вночі.
Насторожувало те, що вбивць не цікавили гроші. Вбивали безхатченків, беззахисних людей похилого віку, роботяг, з яких нема чого взяти. І кожен раз по-різному. Це постійно збивало слідство зі сліду.
Також дивіться: Чому охоронець намагався вбити відомого хірурга?
Допомогли свідчення випадкового очевидця! Перехожий бачив, як кілька чоловіків викинули чиєсь тіло на узбіччя. Сіли в машину, та дали газу. Розказав свідок, і куди вони поїхали – в житловий масив неподалік.
Під час поквартирного обходу одна з жінок сказала, що бачила чоловіка з фоторобота – у сусідньому під’їзді живе! За будинком тут же було встановлено зовнішнє спостереження. Майже відразу з’ясувалося, «нічні вбивці» працювали удвох.
Володимир Кондратенко та Владислав Волкович познайомилися випадково. Потім вони зізнавалися, що зійшлися на болючій темі нещасливого дитинства. Вирішивши, що в цьому світі не існує поняття честі і моралі, чоловіки домовились підняти грошей будь-яким чином. А саме, стати найманими вбивцями. Крутими та заможними кілерами… як в кіно. Та без досвіду таким не стати. І вони почали тренуватися вбивати!
Банда призналась в 20 убийствах, но доказать суду удалось только 16. Через несколько дней после начала суда Кондратенко умер под стражей в милиции по причине передозировки лекарств. Волковичу суд назначил пожизненное заключение.
Також дивіться: Навіщо вчений обкрадав квартири київських багатіїв?