Використання відвертої сексуальності в арт-роботах стало трендом сучасного мистецтва. Чи потрібно вносити секс у творчість, розповів директор з комунікацій фонду Віктора Пінчука та Pinchukartcentre Денис Казван.
“Художники працюють з тими темами, які є найбільш цікавими для людей. Митці – це “скло”, яке збільшує всі проблеми людства. XX століття можна сміливо назвати віком емансипації, звільнення від табу. Тому художники кинулися в тему сексу”,– розповідає експерт.
За словами Дениса Казвана, сексуальні мотиви постають у мистецтві ще з античних часів. Але з приходом Християнства та Ісламу будь-який еротизм – зникає. Художники поступово повертаються до зображання інтимних сцен лише в епоху Ренесансу.
Сучасні художники звертаються до теми сексу по різному.
“Це може бути директивно, просто, на рівні порнографії. А може бути тонко і вишукано. В мистецтві немає жодних рамок міжгендерних стосунків. Але не потрібно переносити все побачене в життя, бо в реальності важливо дбати про свою безпеку”, – зазначив гість “Ранку у Великому Місті”.
Зокрема, нещодавно в Pinchukartcentre пройшла виставка “Є воля, є шанс”, присвячена темі СНІДу.
“Ми звернулися до теми СНІДу через призму сучасного мистецтва. Використання в арт-роботах відкритої сексуальності дає змогу привернути увагу людей на до цієї проблеми”, – впевнений Казван.