Занепокоєння та співчуття – у Європарламенті відреагували на російську агресію в Азовському морі. Закликають до нових санкцій та обіцяють спрямувати уповноваженого. Але чи зупинить це Росію?
Проблеми в Азовському морі почалися з квітня 2018 року, коли російські прикордонники почали оглядати іноземні та українські судна, які прямують до українських портів. Таким чином затримали вже близько 300 кораблів. Втрати величезні – доба простою одного судна коштує власнику від 15 до 50 тисяч доларів. А середній час затримки росіянами судна дорівнює 30 годинам. Як наслідок – бізнес просто відмовляється співпрацювати з українськими портами в Азовському морі. За підрахунками Мінінфраструктури України, збитки портів досягли вже мільярда гривень. Маріупольський порт змушений був перейти на чотириденний робочий тиждень. Додайте до цього ще незаконне будівництво Керченського мосту та активну мілітаризацію Росією Азовського узбережжя.
Відреагували на ситуацію в Європарламенті, ухваливши резолюцію щодо ситуації в Азовському морі. Європарламент закликав держави-члени ЄС чітко заявити, що санкції проти Росії будуть посилені у разі подальшої ескалації конфлікту в Азовському морі. У резолюції визнали незаконність видобутку нафти та газу Росією на території України, будівництва Керченського мосту та загрозу перетворення Азовського моря на внутрішнє озеро в межах РФ. Пропонують у Європарламенті і створити посаду спеціального представника Європейського Союзу щодо Криму і Донбасу, який опікуватиметься і ситуацією в Азовському морі.
Українська влада сприйняла резолюцію схвально. Спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер підтримав ініціативу про призначення спецпредставника ЄС та пообіцяв співпрацювати з ним. У Росії ж назвали резолюцію Європарламенту пропагандою, а звинувачення Заходу – надуманими. Одним словом, нічого нового.
Будь-яка підтримка України на міжнародній арені – це добре, коментують експерти дії Європарламенту. Однак резолюція носить рекомендаційний, декларативний характер і не зупинить Росію від агресії, наголошують фахівці.
Між Україною і Росією досі діє угода від 2004 року про Азовське море і Керченську протоку, яка визначає Азовське море як море внутрішнього користування двох держав. Через неї росіяни, власне, й мають право оглядати судна. Але питання не тільки в затримці вантажів, підкреслюють експерти. Росія вже має військове угрупування у більш ніж 120 кораблів та катерів в Азовському морі. Як у Кремлі реально відреагували на резолюцію? Напередодні рішення Європарламенту завели в Азовське море ще два військових кораблі – «Сиктивкар» і «Кизляр». Військовий потенціал Росії в Азовському морі просто неспівставний з українським. Ба більше, у 65 кілометрах від Маріуполя РФ облаштовує нову військову базу. Тож можна констатувати, що європейські чиновники просто недооцінюють загрози в Азові.
В Україні теж є проблеми з оцінкою ризиків. Поки Росія вводить в Азовське море військові кораблі – в Україні минулого тижня серйозно обговорювали з росіянами розподіл квот на вилов риби в Азовському морі. Тож час вже зрозуміти, що Азов може перетворитися на такий же театр бойових дій, як Донбас, і слід готуватися до цього, а не рибу ділити.
Дивіться також: Європарламент: Росія порушує міжнародне право в Азовському морі