Напередодні затверджена урядом Великобританії угода про Брекзіт призвела до відставок трьох високопосадовців, розколу у Консервативній партії та хвилі критики з боку опозиції. То чим завершиться політична криза у Сполученому Королівстві? Чи буде Брекзіт взагалі?
Минулого тижня у Лондоні з’явилися білборди з мордою Путіна, який закликає відсвяткувати Брекзіт. Прямий натяк на те, що ініційований популістами вихід Великобританії зі складу ЄС – в інтересах Кремля, який прагне зруйнувати єдність Європейського Союзу. Але йдеться не лише про популістів, кажуть експерти.
«Якщо це була б лише популістська стратегія, то вона б не виграла, тому що Брекзіт підтримували і деякі фінансові, економічні бізнесові кола Британії, які вважають, що ЄС все-таки мало що давав Британії, і Британія ніколи б не погодилася не економічну і торгівельну гегемонію Німеччини в ЄС, до складу якого входить Британія», – вважає політолог Вадим Карасьов.
За вихід з ЄС у 2016 році проголосувало майже 52% британців. На противагу їм наросла хвиля противників Брекзіту: вони вимагають провести повторний референдум щодо членства Великобританії в ЄС. Якщо прем’єрка Тереза Мей не знайде підтримки у параламенті для ратифікації угоди, ця вимога цілком може бути реалізована. Після понад півторарічних переговорів з ЄС Мей презентувала урядовцям понад 500 сторінок документа: 14 листопада на Даунінг стріт угоду розглядали аж п’ять годин. А вчора, 15 листопада, формулу виходу з ЄС Мей захищала у парламенті.
Мей жорстко захищала м’який варіант Брекзіту – без миттєвого спалення торгівельних та політичних мостів з Євросоюзом. Одне з найбільш гострих питань полягало у тому, буде чи не буде встановлений прикордонний контроль між державою ЄС Ірландією та Північною Ірландією, яка перебуває у складі Сполученого Королівства і населення якої у 2016 році проголосувало проти Брекзіту. У проекті угоди про Брекзіт вказано, що такого контролю не буде. Тож частина еліт Північної Ірландії, яка виступає за збереження зв’язків з ЄС, відразу ж висловила підтримку Терезі Мей. Утім, північно-ірландська юніоністська партія, яка утворює правлячу коаліцію з консерваторами, вимагає жорсткого варіанту «розлучення» з Євросоюзом – із прикордонними пунктами та виходом з чинних торгових угод. Позиції Мей похитнув і розкол серед консерваторів та відставка міністра з питань Брекзіту – вже другого за останній час, а також міністра праці та держсекретаря британського уряду. Екс-глава МЗС Великобританії Борис Джонсон, прихильник жорсткого виходу з ЄС, заявляє: угода Мей – не в інтересах Королівства.
«Згідно з цією угодою, ми збираємося залишитися у митному союзі. Ефективне функціонування у більшій частині єдиного ринку [ЄС] означає, що наша держава буде у статусі васала», – стверджує екс-міністр закордонних справ Британії Борис Джонсон.
Борис Джонсон потирає руки – політичне ослаблення Мей дає йому перспективу стати лідером Консервативної партії та сісти у крісло голови британського уряду, яке три роки тому у нього з-під носа забрала Тереза Мей. Однак складність внутрішніх протиріч у Королівстві щодо Брекзіту, а також сильніша переговорна позиція Євросоюзу не дає змоги говорити, що потенційна заміна Мей на Джонсона може дати позитивний ефект у вирішенні проблеми.
Що далі? Спочатку угоду вивчить Євросоюз і має ратифікувати її до кінця листопада, якщо не буде форс-мажорів з боку британської сторони. Схоже, сума у 40 мільярдів євро відступних від Лондона за вихід з ЄС – цілком прийнятна для Брюсселя, як і збереження зони вільної торгівлі. Далі за сценарієм – ратифікація угоди вже британським парламентом. За планом – у грудні. У разі успіху м’який вихід Британії з ЄС розпочнеться у березні 2019 року з перехідним періодом до кінця 2020 року. Якщо ж усе піде коту під хвіст, то політична криза може завершитися відставкою Мей і навіть оголошенням перевиборів до британського парламенту. Нова конфігурація політичних сил і визначить, як саме Великобританія виходитиме зі складу Євросоюзу і чи виходитиме взагалі. Процес непростий, але офіційному Києву після Брекзіту треба поглиблювати взаємовигідні стратегічні зв’язки із Лондоном.
«Для того, щоб не попадати в залежність економічну і геополітичну від Німеччини, в якої є своя історія відносин з Росією і з Євразією, нам треба розвивати відносини зі США і Британією. І Британія тут теж робить ставки на Україну для того, щоб Східна і Центральна Європа не була повністю під економічним контролем Німеччини. Це дає змогу Україні розвивати інтенсивні двосторонні геостратегічні, підкреслюю, відносини з Британією і США», – каже політолог Вадим Карасьов.
Спільний противник активізував співпрацю спецслужб України та Британії, а також розширив політико-дипломатичний діалог між нашими державами. М’який варіант виходу Великобританії з ЄС, за який виступає Тереза Мей, передбачає збереження співпраці Лондона та Брюсселя у сфері безпеки, тож єдність санкційного тиску на Кремль буде як мінімум збережена, а як максимум – посилена з ініціативи Лондона.
Дивіться також: Борис Джонсон майже впевнений, що наказ отруїти Скрипаля віддав сам Путін