Розправити крила! Як підвищити самооцінку й полюбити себе – поради психотерапевта

Як підвищити самооцінку й нарешті полюбити себе? Ранок у Великому Місті розбирався з цими питаннями разом із психотерапевтом Валентиною Жемчужниковою.

Низька самооцінка — справжній психологічний “вірус” ХХІ століття.

Вона заважає нам жити повноцінно й виступає перепоною на шляху до успіху.

Маленька ображена дитина часом сидить навіть усередині тих, хто, на перший погляд, випромінює впевненість у собі й рішучість.

Страхи й комплекси, ніби важкий тягар на шиї, тягнуть нас на дно й заважають рухатися вперед, постійно нагадуючи про себе.

Велентина Жемчужникова розповіла, як боротися ними й почати сприймати себе адекватно.

Що вбиває нашу самооцінку?

Самоствердження людей із низькою самооцінкою

Невпевнені в собі люди дуже часто нав’язують комплекси своєму оточенню.

За допомогою приниження інших вони намагаються хоч якось відчути себе кращими й сильнішими.

Як же розпізнати, що людина поруч намагається самоствердитися за наш рахунок?

У такому спілкуванні зазвичай мало приємного. Така особистість постійно критикує вас, принижує, знецінює ваші здобутки, успіхи, переживання.

У її словах немає конструктиву. Грубощі й образливі слова — єдина зброя такої людини.

Якщо виникає суперечка, то вона відбувається не з бажанням почути вашу думку та аргументи, а з метою довести свою нібито беззаперечну правоту.

Порівняння — це зло чи шлях до розвитку?

Мабуть, кожен із нас хоч раз у життя порівнював себе з кимось іншим.

Загалом, цей процес є нормальним та притаманним людині, адже ми живемо в соціумі. Інше питання, як ми порівнюємо себе, з ким та з якими переживаннями залишаємось.

Дуже важливо розуміти, що немає сенсу порівнювати себе з тими, хто перебуває в інших життєвих обставинах.

Наприклад, якщо домогосподарка порівнюватиме себе із зіркою Голлівуду, то вона свідомо їй програє, але ж вона не живе в Америці й не має чоловіка-продюсера…

Адекватне порівняння дозволяє людині розвиватися, досягати чогось більшого, кращого.

Утім, це можливо лише якщо вона має нормальну самооцінку й не намагається довести собі свою нікчемність.

Важливо, щоб порівняння не було постійним, нав’язливим. Воно не має паралізувати ваші дії й забирати енергію.

Саме тому потрібно розвивати в собі адекватну самооцінку.

Зовнішній вигляд дійсно важливий? 

Одна з основних причин відрази до себе — невдоволення своїм тілом.

Ми самі заганяємо себе в глухий кут, коли переоцінюємо важливість того, як нас сприймає оточення.

Найчастіше так відбувається, коли батьки приділяли цьому багато уваги та критикували, постійно порівнювали зовнішній вигляд дитини з іншими дітьми.

Зацикленість на своїй красі заважає полюбити себе.

Тому варто зрозуміти, що важлива не сама зовнішність, а наше ставлення до неї.

Як зрозуміти, чи занижена у вас самооцінка?

Болісна реакція на слова оточення

Часто намагаєтеся всім догодити, ставлячи потреби інших вище своїх, і боїтеся сказати про свої почуття?

Тоді з великою ймовірністю ви маєте проблеми із самооцінкою.

Невпевненій у собі людині постійно здається, що вона не варта визнання й любові.

Кожне приниження перетворюється на глибоку рану, що не затягується роками.

Ці травми викликають складності в побудові відносин із близькими, на роботі. 

Людина із низькою самооцінкою сама садить себе в клітку, створену з власних комплексів.

Оцінка переваг і недоліків

Людина з нормальною самооцінкою чудово знає про свої плюси й мінуси.

Вона не боїться висловити свою думку наперекір іншим, адже в неї немає потреби бути зручною для всіх навколо.

Здорове сприйняття себе допомагає чітко визначити власні кордони, за межі яких не можна переступати іншим.

Способи підвищення самооцінки

Після повноцінного усвідомлення того, що ми маємо проблеми із самооцінкою, можна переходити до дій.

Сепарація від батьків

На просторах інтернету ми часто зустрічаємо багато порад, які, на жаль, не працюють у реальному житті.

Звісно, часом корисно виписувати всі свої успіхи й досягнення, але ж як це зробити, коли людина не може себе адекватно оцінити?

Важливо розуміти походження своїх комплексів.

Занижена самооцінка йде з дитинства, коли батьки критикували, знецінювали переживання, здобутки, порівнювали з іншими дітьми, не хвалили й сприймали успіхи як обов’язок.

Дорослі люди з низькою самооцінкою продовжують дивитися на себе очима мами й тата, які все життя доводили, що їхня дитина найгірша.

Вони можуть виправдовувати бажанням змусити вас розвиватися, та чи варта така мотивація психологічних травм у дорослому життя?

Саме тому перший та основний крок на шляху до здорової самооцінки – це повноцінна сепарація від батьків.

Як би складно не було, варто зробити це якомога раніше після свого повноліття.

Визначення своїх бажань

Після сепарації можна тверезо оцінити свої цінності, бажання, потреби, почуття, переживання.

Головне запитання, на яке ви повинні собі чесно відповісти, має звучати так: “Чого я насправді хочу?”

Ми часто живемо за правилами, які нам нав’язують інші.

Та який у цьому сенс, якщо найголовніша мета нашого існування — бути щасливими, а не хорошими для когось?

Потрібно ставити власні цілі, аби була мотивація їх досягати й удосконалюватися.

Нормальна реакція на компліменти

Одна з основних проблем людей із низькою самооцінкою — невміння правильно відповідати на компліменти.

Часто їм здається, що над ними просто жартують, адже вони не можуть повірити в те, що інші вважають їх гідними.

Варто привчити себе казати: “Дякую, мені приємно”.

Замість того, щоб виправдовуватися й заперечувати свої переваги, прийміть їхнє існування.

Таким чином ви станете кращими і для себе, і для оточення.

Сподіваємося, ці поради допоможуть вам подолати свою невпевненість і полюбити себе з усіма недоліками.

Прокачуйте свою самооцінку й будьте щасливими!

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як швидко зняти стрес.

Фото: Pexels

Олександра Лоскот