Жахаюча історія, після якої вас буде тіпати лише від однієї думки про подорож у санаторій на води.
Из дома умалишенных вылеченными могут выйти только пациенты, но не врачи.
Станислав Ежи Лец
Гор Вербінські вміє знімати як красиво («Пірати Карибського моря»), так і страшно («Дзвінок»). А його новий фільм «Ліки від щастя» (A Cure for Wellness) доводить, що ці дві речі можна поєднати в одному трилері.
Сюжет стрічки «Ліки від щастя» оповідає про молодого кар’єриста (Дейн ДеХаан), котрий вирушає з США у Швейцарію, аби забрати з санаторію топ менеджера його фінансової корпорації. Зміна бетонних джунглів Мангеттену на загублену в Альпах оздоровницю відповідає за красу фільму, адже санаторій розмістився у мальовничому замку Гогенцоллерн.
А лякаюча сторона картини розкривається тоді, коли молодик розуміє, що в лікарні відбувається щось дивне, і звідти так просто не вибратися. Тут Вербінськи наганяє такого саспенсу, що мимоволі згадуєш «Острів проклятих», бо до кінця не зрозуміло, чи це санаторій дивний, чи головний герой все ж несповна розуму через свою інтенсивну роботу.
Та чим далі в ліс, тим товщі партизани, і вуха «Піратів Карибського моря» стирчать все дужче, а психологічний трилер поступово перетворюється на містику. Тому більш за все фільм «Ліки від щастя» нагадує циганщину, коли купував коня, а продали тобі віслюка. Причому його біографія виявилася настільки жахаючою, що ти вже й радий не отримати їхнього коника. Бо полоскотати нерви картина Вербінські здатна і в такому незвичному поєднанні стилів.
Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранку у Великому Місті”